Свидетельство б. Антона И.

Мене звати Антон. Я народився в Полтавській області. Все своє свідоме життя прожив в Полтаві, аж поки не вступив до лав КНУ ім. Шевченка. Моя буденність до того, як я прийшов в церкву, була рутинною і позбавленою мети. Так мене часто цікавили питання: «в чому зміст мого життя?», «що буде зі мною через 100 років?», «хто такий Бог?» та ін. Також нещодавно мене запитали: «Чи вірю я в пекло?». Скарбничка таких глобальних питань поповнилася ще одним. І це мене особливо непокоїло, адже якщо пекло дійсно є, то я не хотів там опинитися, бо гріхів в мене було хоч лопатою черпай, а як їх позбутися, я не знав. Я не скажу, що я якийсь унікальний, просто це типова ситуація для пересічного землянина, яких живе плотським життям. До того ж, як правило, такі звичайні люди косо дивляться на тих, хто щонеділі ходить до церкви і славить Бога. Тобто виходить, що віруючі люди попадають під осуд невіруючих. Але як каже Апостол Павло, у нас немає ніякого осуду, бо ми живемо у Христі Ісусі не по плоті, а по духу. Наше духовне життя сповнене радості і щастя, тоді ж як у плотському житті завжди все залежить від обставин і весь час треба покладатися лише на самого себе. Цікаво, кому ж подобається рутинна робота: не творча, не змістовна, довготривала, виснажлива? То чому ж люди, життя яких протікає рутинно, не хочуть змінити його? Бог дає нам усе, що треба для повноцінного, сповненого добротою та любов’ю життя на Землі, і до того ж ми ще маємо спасіння і вічне життя в Раю, хоча ми усі не варті цього грішники. Тільки віра в Ісуса Христа може врятувати та очистити наш переповнений гріхом світ, пролити істинне світло на нього, перемогти зло та диявола. Бог справді працює в нас. Я в цьому сам неоднократно переконуюсь, коли прошу в нього те, чого мені не вистачає в цьому матеріальному світі. І Він мені усе дає майже відразу. Хтось може сказати, що це збіг обставин, але я знаю, що не я один такий. До того ж, якщо проаналізувати ймовірності настання подій, що я тільки що назвав збігом обставин, і скористуватись статистичними критеріями, то, навіть, з наукової точки зору, матимемо єдиний висновок про безпосередню залежність між тим, чого ми просимо в молитві, і тим, що отримаємо. Отже, спілкування з Богом – це те, що допомагає нам жити повноцінним життям, а Слово Бога – це основа моральності суспільства. Тому нам так важливо пізнавати Його святе слово. Коли я читаю Біблію, переді мною розкриваються нові горизонти, а глибше розуміння змісту цього Святого Письма разом з пастирем – глибше пізнається істинна сутності того, що Бог хоче донести до нас. Дивовижно, що в цій книзі я тепер можу на кожне питання знайти відповідь, тому вона є досконалою. То чи варто жити по плоті, якщо можна жити по духу? Так, віруючі часто піддаються осуду, але віруючого має цікавити лише думка Бога, а його позицію чудово виклав Апостол Павло. Так, я тепер знаю, що зі мною буде через 100 років і тоді вже мене ніхто не осудить. Слава Богу за Його любов до нас і дар жити в Ісусі Христі!!! Амінь.