ОБК 2017: Проповідь “Ідентифікація переможця” (Буття 1:26-28)

Ідентифікація переможця

Буття 1:26-28 : “26. І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі. 27. І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх. 28. І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!”

Тема нашої конференції – “Ісус це перемога”. Ми розуміємо, що це тільки заголовок, і має бути роз’яснення. Можливо, хтось уже розраховує, що після цієї конференції зможе нокаутувати Олександра Усика. Заспокойтеся, в більшості випадків ні Богу, ні вам самим це не потрібно. А що нам потрібно обов’язково — це щоб наше життя було не змарнованим, щоб, оглядаючись назад, я не тонув у думках: “Чому я робив так… От якби все було по-іншому… От якби я тоді…”. Можливо, вам знайомі такі думки.

Що ж нам треба, щоб жити так, як нам годиться? В першу чергу, треба знати дві речі: по-перше, хто я, і по-друге, в якому середовищі я живу. Ці дві речі називаються ідентифікація і світогляд.

Ідентифікація дуже важлива. Наприклад, якщо мені наступив на вухо слон, а я буду думати, що я геніальний співак, то мене чекатиме велике розчарування, як і моїх сусідів. Якщо ж я матиму і неправильний світогляд, наприклад, думатиму, що стіни достатньо товсті, а всі люди добрі і спокійно сприймуть мій спів, то мене чекатиме ще одне розчарування. Ідентифікація і світогляд — це те, що визначає моє життя. Якщо я вважаю, що я жалюгідний, я житиму жалюгідно. Якщо я вважаю себе твариною, що бореться за виживання, в основі моїх стосунків з іншими лежатиме лише власне виживання. Якщо я бачу себе, як духовну істоту, тоді мене цікавитимуть такі речі, як правда, справедливість, добро. Тому на самому початку нашої конференції давайте зупинимося на цих поняттях.

Буття 1:26 говорить нам: “І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі”.

Багато вчених зараз говорять, що людство переживає кризу ідентифікації. Простими словами, людина не може дати відповідей на питання “Хто я? Для чого я маю жити?”. Це загрозлива ситуація. Правильна відповідь на ці питання життєво необхідна. Наприклад, Гітлер ввів власне визначення, хто є людиною, а хто ні, і це дало йому моральне право знищити мільйони життів. Треба бути обережним, коли даєш визначення.

Біблія говорить, що визначення поняття людини почалося не з людського, а з Божого слова: “І сказав Бог…”. Наша ідентифікація нерозривно пов’язана з Богом і Його словом. Тому, власне, і криза, що люди відсувають від себе слово Бога.

З цього вірша ми бачимо, яким був Божий проект.

По-перше, Бог творив людину за Своїм образом і подобою. Іншими словами, Бог вклав у людину Своє ДНК. Бог не хоче, щоб ми були самі по собі, але щоб були Його дітьми. Тому слово Боже говорить:

Еф. 5:1 Отже, будьте наслідувачами Богові, як улюблені діти

Як діти вчаться у батьків, так ми маємо вчитися у Бога, щоб чинити, як Він. Наприклад, рисами Бога є вірність, справедливість, любов. І ми самі цінуємо ці риси, навіть якщо не бачимо їх у собі.

Ви помітили, що чомусь нам легше навчитися поганому, ніж хорошому? Дитина, яка ніяк не може навчитися самостійно заправляти своє ліжко, за перший же день у школі вивчає всі погані слова. Людина, що не може навчитися жити за законами, швидко опановує схеми розкрадання грошей. Нам тяжко навчитися любити і розуміти інших, але так легко навчитися тиснути, принижувати і використовувати. Біблія говорить про те, що цей світ дуже хворий і люди з часом стають все гіршими, бо вирішили викинути Бога зі свого життя. Вільний вибір — це теж властивість Бога, яку Він в нас вклав. Власне це перемога, коли ти робиш вибір, бо знаєш, що правильно, а не тому, що на тебе тиснуть. І наслідувати Бога ми можемо тільки в результаті вільного вибору. Хто зробив такий вибір, не стає зразу ідеальним, бо це процес. Але ми маємо в Біблії чудову обіцянку:

1Iван. 3:2 Улюблені, ми тепер Божі діти, але ще не виявилось, що ми будемо. Та знаємо, що, коли з’явиться, то будем подібні до Нього, бо будемо бачити Його, як Він є.

Це те, ким ми є в Божому плані. Біблійний світогляд говорить: я не перерозвинена мавпа, що бореться за виживання, і не шматок біомаси, що випадково з’явився і розпадеться з часом. Я — творіння розумного і мудрого Бога, і мій творець любить мене. Мій Творець ставиться до мене як до Своєї дитини.

І оскільки Бог запланував нам бути Його дітьми, то Він 1) готує нам спадок; 2) готує нас самих, щоб могли прийняти спадок; 3) хоче спілкування і довірчих стосунків щодня.

По-друге, Бог поставив людину правителем всього світу. Тому в нас є бажання величі. Хочеться бути людиною, яку поважають. Це нормально, тільки досягати того треба правильним способом. Панувати не означає принизити всіх і забрати все собі. Наскільки ми знаємо з Біблії характер Бога, панування в Його розумінні має зовсім інше значення. Так, одного разу учні Ісуса засперечалися, хто з них має панувати над іншими. На це Ісус сказав їм таке:

“Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть. 43Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, нехай буде він вам за слугу. 44А хто з вас бути першим бажає, нехай буде всім за раба. ”

(Марка.10:42-44)

Іншими словами, у Божому розумінні, панування — це здатність брати на себе відповідальність. Коли ми говоримо про високопосадовців, це виглядає очевидним. Але слова “хай панують” написані у множині, бо це справа всіх і кожного, а не лише високопосадовців. Наприклад, нам треба голосувати відповідально, щоб не вибрати у владу шахраїв. Політик повинен займатися не популізмом, а вирішенням проблем суспільства. Тато повинен не дивитися телевізор, а домашні щоб йому їсти-пити підносили, а дбати про сім’ю. Кожен має робити рішення, керуючись в першу чергу не вигодою, а правдою. Це все і є панування.

Бог не створив жодного з нас жертвою обставин. Я можу попасти в тяжкі обставини, але не тому, що я жертва, а тому що Бог направив мене туди панувати. І чим тяжчі обставини, тим більше може проявитися Божий образ, який Бог в нас заклав, і тим яскравішою є перемога. Ми маємо пам’ятати, що ми — переможці за природою.

По-третє, Бог благословив створену Ним людину. Про це говорить 28-й вірш:

І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!

Всякий батько хоче, щоб діти були успішними і впливовими, тож і Бог велів панувати. Всякий батько хоче бачити внуків, тож і Бог дав веління розмножуватися. Біблія каже, що це було благословінням. Що таке благословіння? Це “благе слово”. Я вчився на фізика, і там нас учили, що слова — то просто коливання повітря. Люди часто так і думають. Але зараз я програміст, і знаю, що слова — це щось більше. Слово — це команда, наказ. Від написаного мною слова можуть залежати конкретні справи. Один програміст якось написав неправильне слово — і дві космічні станції, відправлені на Марс, зникли. Ми звикли легковажити словами. Але, у Бога слова не розходяться з ділом. Якщо Він сказав про нас добре, то Він так і робитиме.

І вчинить тебе Господь головою, а не хвостом, і ти будеш тільки верхом, а не будеш долом, коли будеш слухатися заповідей Господа, Бога свого, що я сьогодні наказую тобі, щоб додержувати й виконувати

(Повторення Закону 28:13)

Хіба ж не перемога описана в цьому вірші? Тільки слухайся, що каже Бог, і будеш головою, а не хвостом.

Уцьому світі щось не так, і Біблія наводить причину: люди використали дану Богом свободу, щоб відмовитися від Бога. “Навіщо нам образ Божий? Ми самі по собі”. Ми не хотіли, щоб Бог визначав, хто ми і для чого ми живемо. Ми захотіли визначити це без Нього. До чого це призвело? Спочатку люди намагалися робити вигляд, що вони боги. Але поступово дійшли до думки, що вони мавпи. У житті людей з’явився гріх. Слово “гріх” звучить по-грецьки як “гамартія”, і означає “промах”. Наприклад, коли стрілець не попадає в мішень. Чи коли на вписався в двері і вдарився лобом. Життя людей стало низкою промахів. Оглядаючись назад, люди жалкують про те, як жили. Ленін перед смертю просив пробачення гріхів у столів і стільців. Навіть геніальний Да Вінчі казав, що не досяг потрібного рівня, і тим образив Бога і людей. Нам потрібно відновити Божий образ, Божу ідентифікацію. Для того і прийшов в цей світ Ісус. Біблія каже, що “Він був сяєвом слави та образом істоти Його…” (Євр. 1:3), і що в Ньому не було гріха. Він завжди влучав у ціль. І навіть останнє його слово перед смертю було “Звершилось!”. Тому Ісус — це переможець. Біблія говорить, що тим, хто вірує в Нього, Він дав владу стати дітьми Божими, вільними від гріха. І тому Ісус — це перемога для нас. Хочу закликати вас впродовж цієї конференції подумати над питаннями: “Хто я?”, “Для чого живу?”, “Чи влучаю я в ціль?” і ще подумати про образ Божий, Боже ДНК, що в нас закладено від створення, спотворено гріхом і поновлюється Ісусом Христом. І також молюся, щоб Ісус став для кожного особистою перемогою.

(п. Ной)