ЛБК 2010: Жизненное свидетельство м. Ханны (От Матфея 4:4)

Матвія 4:4 : "А Ісус відповів йому: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним Словом Божим!"

1. Я народилася другою дитиною у сім’ї з одного сина і двох дочок 25 грудня 1979 року.

Зростала я життєрадісною й жвавою дівчинкою. Батьки завжди були занятими через служіння Богу у церкві, але я не відчувала себе самотньою, тому що завжди Бог був зі мною. Я з дитинства називала Бога, татом, і коли я була сама, я завжди спілкувалася з ним «Тату, сьогодні сталося те і те.» і так далі.

Але коли я почала ходити до школи, я почала порівнювати себе з однокласниками,

Я бачила, що хоча вони не вірили у Бога, вони жили набагато краще ніж наша сім’я. Мої батьки все віддавали для Бога. Час, гроші, свої таланти, і нас дітей. Ми не були багатими, через це ми не могли вчасно платити за навчання, було багато труднощів. Я не розуміла, чому батьки так люблять Бога, для Бога все жертвують, а Бог дає нам тільки страждання. Я почала сумніватися у любові Бога, Я уже не називали Бога татом, перестала спілкуватися з Ним.

Далі я ходила в церкву, вивчала Біблію, але це ніяк не впливало на моє життя.

У Біблії багато написано про любов Бога, Його надію. Моя вчителька Біблії та батьки завжди говорили мені, як добре, що ти з дитинства знаєш Бога, те наскільки Бог любить мене, та має надію на мене. Але я не могла повірити у це, тому що не відчувала реально. Я думала, що християнське життя – це нудне, сухе, обмежене життя, де є тільки страждання. Я думала, що Бог, слово Бога та церква заважають мені жити вільним життям. Я хотіла втекти від Бога, хотіла жити як я хочу. Я відчаювалась, коли думала, що жити як батьки це моя доля. З часом я почала закриватись у собі, стала тихою людиною. Я мала спрагу до любові, але я боялася людей та я не могла мати нормальні стосунки з ними. Через це я більше відчаювалася у житті. Я закинула навчання, не виконувала домашні завдання. Так одного разу після, невиконаного домашнього завдання, вчителька сказала в класі, що Ханна ходить до школи, щоб тільки їсти. Мені було соромно, але думала, що ніхто мене не розуміє, тому більше закрила серце до людей. Так ніщо мене по-справжньому не втішало. Я відчувала себе зручно лише на самоті. Хоча я жила у цьому світі, але в той же час я була як мертва.

2. 1998року Я, Божою великою благодаттю, вступила до університету на спеціальність «сучасна християнська музика. Того року відбувалася літня конференція. Але я не хотіла брати там участь, тому що я думала, якщо я беру участь на конференції, то треба серйозно служити Богу, бо ж мені уже 18 років. А служити іншим я так не хотіла. Але оскільки з дитинства я регулярно відвідувала богослужіння та брала участь у конференціях, то не могла відмовитися цього разу, і поїхала на конференцію. Але я вирішила не слухати слово Бога. Я зробила своє серце твердим і тихо сиділа позаду. Однак на третій день на конференції Бог прийшов до мене і голосно сказав в моє серце, через Євангелію Луки 23;34 «Отче, прости бо не знають, що чинять вони!» Я слухала молитву Ісуса за мене. «Отче, прости Ханну, бо не знає, що чинить вона!» Я знайшла себе такою великою грішницею, перед Богом. 18 років я була так близько до хреста Ісуса, як воїни, які Його розіп’яли, але я не знала, для кого Ісус був розп’ятий на Хресті, я тільки скаржилася на Бога, я відвернулась Його любові та жила грішним життям.

Я пізнала себе, що я найбільша грішниця, це мої гріхи невір’я, скарги, ідолопоклонства розіп’яли Ісуса Христа. Але Ісус ніколи не засуджував мене, довго чекав на мене, поки я прийду до Нього та молився за мене. Коли я розкаялася, Бог по великій милості, простив гріхи, я пізнала, що гріхи пробачені. Я так була враженою Його любов’ю і молитвою за пробачення моїх гріхів, тому довго плакала. Раніше я думала, що те що «Бог любить мене», це обман. Тепер я пізнала, на скільки Його любов до мене безмежна і безумовна.

Коли я дізналась як Син Божий Ісус любить мене, тоді я більше не шукала людської любові. Вдома була не слухняною і капризною, але на вулиці я була така слухняна, тиха. Якось один хлопець сказав мені, що я подобаюсь йому, бо я гарненька, але трохи товстенька, тому мені краще похудіти. Через це я зрозуміла, що людська любов – вся на умовах, не має справжньої.

Але тепер Ісус став для мене джерелом живої води.

Я почала дивитись на себе, як на мене дивиться Ісус, тому страх зник перед людьми і я могла без комплексів, вільно спілкуватися з іншими.

Коли прийняла Ісуса, я стала дуже радісною. Я раніше майже не посміхалася, не було ніякої радості в серці. Коли бачила віруючих у свої церкві, які багато раділи, я взагалі не розуміла, чого вони радіють. Але я стала такою як вони, навіть ще більше. Не раз, коли я була на співбесіді, і хоча у мене не було особливих здібностей і знання, але саме мій посміх дуже подобався начальникам, тому вони одразу пропонували мені роботу і потім гарно відносились. Потім працівники часто дивувались, звідки в мене така радість. Так одне слово Бога змінило мене.

Раніше я часто втрачала надію на себе і своє життя. Я завжди думала, що я нічого не вмію, і не зможу виконати жодне завдання. Тому думала, що я джерело прокляття. Я сама дивувалась: де була я, там завжди з’являлись проблеми. Коли були якісь змагання, то моя команда завжди програвала, а я думала, що через мене. Але через слово Буття 12:1, 2 1 І промовив Господь до Аврама: Вийди зо своєї землі, і від родини своєї, і з дому батька свого до Краю, який Я тобі покажу. 2 І народом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, і звеличу ймення твоє, і будеш ти благословенням. Я побачила, що в Бога є велика надія на мене, зробити мене корисною для багатьох людей. Раніше я думала, що нікому не потрібна, але тепер Бог призвав мене, щоб допомогти іншими багатьом людям пізнати Бога.

Також Господь сказав мені через Своє слово: Євангелія від Марка 1:17 Ідіть услід за Мною, і Я зроблю, що станете ви ловцями людей», щоб я приводила інших людей до Нього.

У мене з’явився смисл життя. Раніше я не знала, для чого я живу, чому треба жити. В мене було одне бажання: заробляти багато грошей, і жити нормально у світі, а не як мої батьки: все віддавати, і жити бідно. Взагалі у мене не було ніяких бажань зв’язаних з Богом. Але Бог захотів, щоб я виловлювала людей з моря гріха, і приводила до Христа.

Я тепер знаю, що це скільки цінне життя.

Я дякую Богу за те, що через Своє слово відкрив істину про Себе і про мене, та змінив мене, дав мені спасіння і надію в житті. Я не можу уявити, як би я жила, коли б не зустріла Бога.

Раніше я думала, що Біблія так нудна, тому я не хотіла читати її. Але слово Бога має силу змінити життя кожної людини. Бог змінив мене, через Своє слово. Якщо Бог змінив моє життя, то Бог справді може змінити будь-яку людину.

12 Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця.

Ніхто не міг допомогти мені. Ніхто не міг змінити мене. Я так хотіла змінитись, але не могла. Але коли слово Бога увійшло до мого серця, це слово Бога змінило мене.

Я знаю, що Біблія це справді великий дар Бога, Бог хотів з нами говорити, тому Бог залишив нам Біблію.

Дякую Богу за те, що дав мені можливість готувати свідчення на конференцію. Через написання свідчення, я знов могла згадати, як Бог працював у моєму житті, і що в слові Бога є сила змінити життя людей.

Останнім часом я відчаювалася через мої гріхи поганих емоцій, незадоволення. Це стало моєю звичкою, тому я сумнівалась у слові Бога, що воно може змінити мене. Але я вдячна Богу, що нагадав мені, що Його слово має велику силу, повністю змінити мене, щоб я була схожа на Ісуса Христа.

Я молюся, що я найбільше любила слово Бога, кожного дня смачно їла слово Бога. Теж мала віру, що слово Бога може змінити кожну людину, і такою вірою проголошувала людям слово Бога.

Цього року Бог дав нашій сім’ї можливість окремо служити студентам. Це не легко самим служити, але Бог зараз посилає нам агнців, Вадим, Саша, Григорій, Юра, Сергій, Жустин. Коли просто бачимо їхні проблеми, їх стан то не знаємо, як допомогти, як вони можуть довіряти Богу. Але я вірю, що Бог саме через слово Бога тобто через Біблію змінює їх,

Я молюся за конференцію, що слово Бога увійшло в кожного з нас і змінило нас.

О.С Не хлібом самим буде жити людина, але кожним Словом Божим!