ОБК 2021: Проповідь “Дана Мені всяка влада, тож ідіть і навчіть” (Від Матвія 28:16-20)

ДАНА МЕНІ ВСЯКА ВЛАДА, ТОЖ ІДІТЬ І НАВЧІТЬ

Від Матвія 28:16-20

Ключовий вірш 28:18,19 : “А Ісус підійшов і промовив до них та й сказав: Дана Мені всяка влада на небі й на землі. Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа”

Події описані в цьому уривку відбулись між воскресінням Ісуса і Його вознесінням на Небеса. Тут Господь в дуже короткій промові дає Своїм учням останній наказ, останнє завдання, яке вони мають виконувати доти доки Він прийде удруге. Серед віруючих цей наказ називається “Великим дорученням”. Чому? В ньому Господь визначає головне завдання Церкви в цьому світі.

Якщо запитати людей у звичайній євангельській церкві, яке головне призначення Церкви? То швидше за все ми почуємо багато відповідей. Проте все ж кілька цілей будуть переважаючими. Багато, хто поставлять на перше місце спілкування. Можливість бути разом з іншими християнами, які мають однакові цінності і переконання. Тому вони цінують те, що церква організовує різні зустрічі, де підтримуються і розвиваються добрі стосунки, де люди отримують натхнення через хороші проповіді і гарну музику.

Інші віруючі скажуть, що головна функція Церкви це – зберігати здорове біблійне вчення, та зміцнювати віруючих у пізнанні істини, відкритої Богом. І в цьому випадку акцент буде на тому, що Церква існує, щоб допомогти віруючим виявити і використовувати свої духовні дари на різні форми служіння.

Ще інші віруючі скажуть, що найвища мета Церкви це поклоніння Богу. В цьому випадку вони звертають увагу на те, що Церква це спільнота людей які з любов’ю, повагою і благоговінням поклоняються Богу, і це саме те, що ми будемо робити на Небесах. Насправді Писання звертає увагу на всі ці цілі і вони неодмінно повинні характеризувати кожну громаду віруючих. Але життя і служіння церкви не буде повним, якщо ми забудемо “Велике доручення”. Що ж це за Велике доручення і яке ми, тобто кожен із нас, маємо до нього відношення? Я молюсь щоб Господь дав мені і кожному з нас прийняти це доручення особисто для себе і поставити його як мету свого життя. 

Ще до Своїх мук Ісус сказав учням, що після воскресіння Він зустрінеться з ними в Галілеї. Звісно ж вони про це успішно забули. Тому по Його воскресінні Анголи нагадали учням про це. Давайте прочитаємо вірш 16 Одинадцять же учнів пішли в Галілею на гору, куди звелів їм Ісус. Уявіть собі цю картину. Учні побачили на горі Ісуса, коли вони підійшли до Нього то поклонились Йому до землі. Вони раділи, що воскреслий Господь Ісус знову з ними. Подивіться вірш 18 А Ісус підійшов і промовив до них та й сказав. Ісус перший підійшов до учнів і промовив. Саме те, що Він сказав далі, християни називають Великим дорученням. Давайте подивимось в чому суть цього доручення.

Давайте прочитаємо повністю вірш 18,19¹⁸ А Ісус підійшов і промовив до них та й сказав: Дана Мені всяка влада на небі й на землі.¹⁹ Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.

Ісус починає своє доручення зі слів: Дана Мені всяка влада на небі й на землі. Давайте подумаємо: яка Ісусова влада. Він говорить про ней так: всяка і, на небі і на землі, тобто всюди. Тут Ісус проголошує учням, що Його влада – безмежна. Цими словами Ісус показує, що Він – Всемогутній Цар неба і землі. І далі Він продовжує: Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.

Тут слова навчіть в оригіналі означають – зробіть учнями. Отже головне завдання учням, тобто Церкві заключається в тому, щоб піти у всі народи і виховати учнів які вступлять в заповіт з Господом через хрещення в Ім’я Отця, і Сина і Святого Духа.

Чому на початку Ісус говорить учням про Свою владу? Чому Ісус не сказав просто: Ідіть і навчіть всі народи? Але спершу говорить: Дана Мені всяка влада на небі і на землі. Тому що наш послух цьому наказу має виходити не від емоцій які нас наповнюють, а з того за Кого я вважаю Ісуса Христа. Чи є Він моїм Царем, Якого я готовий завжди послухатись? Чи Його воля на першому місці для мене? Чи Він на троні мого життя, чи я сам там сиджу, чи хтось інший? Чи вірю я в те, що Господь Ісус – дійсно Цар цього Світу, кожного створіння і Йому належить вся влада? Якщо я вірю, то я послухаю Свого Царя і піду.

Йому належить вся влада і тому ми, йдучи в цей світ, не повинні відчувати себе ні попрошайками, ні шпигунами яким потрібно приховувати свої істинні цілі. Ми найголовніші люди на планеті, бо ми посли Царя Царів – Бога Всемогутнього. Він послав нас завданням відкривати людям таємницю спасіння і виховувати нових Божих послів, щоб Його Царство далі розширювалось.

Брати і сестри, насправді – це і є причина, чому ми, отримавши спасіння, продовжуємо далі залишатися на землі, а не вже на небесах. Адже Бог міг день нашого навернення зробити для нас перехід на той світ, щоб ми довго не мучились на цій грішній землі, повній спокус. Але він так не робить. І Ісус молився до Отця: Івана17:15 Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого. Господь нас лишає з ціллю. Ідіть і навчіть учнів. Так, Його бажання щоб наповнився Його дім Луки 14:23.І сказав пан рабові: Піди на дороги й на загороди, та й силуй прийти, щоб наповнився дім мій. Що це значить для нас? Що ми не повинні будувати тут своє царство. Чим ми зайняті коли ми лягаємо спати і прокидаємось зранку? Думаємо як вирішити свої проблеми, різні питання? Та коли ми приймаємо Ісуса Тим Ким Він є – Господом Богом, Якому належить вся влада – то ми маємо поставити на перше місце Його завдання. Прокидатись і молитись, щоб цей день послужив цьому завданню. 

Та коли ми приходимо до студентів, ми в їхніх очах аж ніяк не посли Царя Царів. Спочатку до нас ставляться як до якихось дивних людей, з незрозумілими намірами, можливо підступними. Як же нам бути? По-перше ми повинні бути щирими з ними і для них це повинно бути явним. Ці люди повинні побачити наше зацікавлення не тому, щоб щось від них отримати, а дати їм, і аж ніяк не в тому щоб їх у чомусь переконати – а відкрити таємницю Євангелії. Навіть якщо ти будеш все вірно і логічно говорити, сучасна молодь не послухає тебе. Вони в більшості своїй не керуються такими поняттями як істина, а поняттями як це корисно для мене.

По-друге, вони мають побачити, що ми дійсно віримо в те що ми звіщаємо. Я неодноразово бачив, що мене слухали не тоді коли я говорив логічно, а коли говорив з повною впевненістю і щирістю. В чому ж заключається виховання учнів? В 20 вірші сказано: навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. Учні Ісуса вже все мали щоб виховати інших учнів. Вони особисто вчились в Ісуса. Вони постійно були з Ним і в особистому спілкуванні і в служінні іншим людям. Ісус був відкритою книгою для них, яку вони постійно читали. Також Ісус посилав їх на проповідь і служіння і дав їм владу. Його заповіді, Його приклад, віру і любов до грішників вони мали передати наступним. І це відбувалось до цього дня. Тому що були учні, які послухались свого Царя і пішли у всі народи. Вони виховували учнів, які виховували учнів і … виховали нас. Тому і ми маємо передати наступним покоління учнів все що Він заповів. Як ми можемо це робити? По-перше ми самі маємо постійно вчитись в Ісуса. Тому нам потрібно глибоко вивчати Слово Боже. Не щоб в нас намножились різні знання на Біблійну тематику, а щоб бачити там Ісуса. По-друге ми маємо так жити як заповів Ісус. Ми ніколи не навчимо те що самі не чинимо. Тому наше життя має відображати Ісуса. 

В кінці Ісус дав обіцянку І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку!

Що ж буде в кінці віку? Буде суд. Господь Ісус судитиме народи, і вже не можливо буде проповідувати Євангеліє і виховувати учнів. Як бачимо діло на яке ми призвані має своє завершення. І ми маємо поспішати, бо не знаємо коли буде цей кінець. А він буде несподівано.

Але також ми маємо знати – ми не залишені сам на сам на те щоб виконувати це величне завдання. Насправді ми і не можемо його виконати. Але Господь обіцяє кожного дня перебувати з нами, аж до самого кінця. Він має владу виконати це завдання через нас. Той хто приймає це завдання ніколи не буде в програші, бо Божа робота це Божа робота. І насправді це завдання буде виконане саме так як заповів Ісус. Коли ми читаємо Одкровення про кінець віку, то бачимо наступну картину спасенних на небесах: Одкровення 7:9 Потому я глянув, і ось натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків, стояв перед престолом і перед Агнцем, зодягнені в білу одежу, а в їхніх руках було пальмове віття.

Брати і сестри Писання говорить: Приємного часу почув Я тебе, і поміг Я тобі в день спасіння! Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння! Сьогодні величний Цар, каже кожному з нас: Дана Мені всяка влада на небі і на землі, тож ідіть і навчіть всі народи… Він піде з нами і буде завжди до кінця віку. Амінь.

(п. Діма)