ОБК 2018: Проповідь “Перебувайте в мені” (Івана 15:1-8)
Перебувайте в мені
Івана 15:1-8
Ключовий вірш 15:5 : “Я Виноградина, ви галуззя! Хто в Мені перебуває, а Я в ньому, той рясно зароджує, бо без Мене нічого чинити не можете ви.”
Вступ.
Сьогодні останній день нашої конференції. Мені випала честь читати заключну проповідь на цьому триденному святі, де ми разом служили нашому Господеві и прославляли Його Ім*я. Протягом цього духовного бенкета ви отримали багато смачного Слова Божого і я впевнений ви залишилися дуже задоволеними і ситими.
Давайте згадаємо, про що ми говорили тут. Перша проповідь “Ходіть і побачте”. Ми пішли за п.Ноєм і побачили…
Друга проповідь “Відпливи на глибину”. Ми сіли в човен до п.Діми й відплили на глибину.
Третя проповідь “Слава Царю і Агнцю”. Разом з п.Ярославом ми полетіли до небесного престолу.
Від п.Йонатана в четвертій проповіді ми дізналися “Чому все ж таки церква?”.
А також ми почули цікаву лекцію від п.Якова, яка називалася: “Коли люди великі, а Бог маленький”. Таке теж частенько буває
Отже перебуваючи тут, на цій конференції ми почули дуже багато цінної інформації, а також набули важливих знань – як будувати своє життя в Бозі. Проте, тут є один момент. – Це все залишиться в теорії, якщо ми не впровадемо його на практиці в своєму реальному буті. Можна сказати і по іншому: “те що ми почули, але не застосували практично – не принесе нам жодних плодів”. Я підприємець. Маю свою невелику справу. Знаєте, що для мене важливо в моєму бізнесі – прибуток. Але як його досягти? Потрібно ті знання й ті ресурси, що я маю вкласти… Наприклад заплатити за рекламу, оплатити виробництво товару, а потім його реалізувати. Мій прибуток – це плід моєї праці. Коли я отримую плід я можу насолоджуватися ним, а також ділитися з іншими. Так само й ми – на цій конференції. Ми отримали насіння Слова Божого. Його потрібно посадити, доглянути – щоб в результаті виростити плоди віри й живі стосунки з Богом. Проте, чи можемо ми це зробити самі, або як діяти щоб бути плодоносними? Ось про це ми й поговоримо на цій заключній проповіді.
Давайте помолимося
Давайте поглянемо на вірші 1,2 (разом): “1. Я правдива Виноградина, а Отець Мій Виноградар. 2.Усяку галузку в Мене, що плоду не приносить, Він відтинає, але всяку, що плід родить, обчищає її, щоб рясніше родила.
Отже, перед нами відкривається картина на якій змальовується гарний Виноградник, а посеред нього – велика Виноградина з численними галузками з яких звисають добірні грона стиглих ягід. Очевидно у цього Виноградника є Господар – який ретельно слідкує за своїм угіддям.
Якось ми з дружиною відпочивали в Одеській області й проїзжали поруч населеного пункта Шабо. Там нам зустрілося декілька виноградних полів. Рівними рядами гарні виноградини вилися поздовж спеціально змонтованих конструкцій. Коли дивишся на це – сердце радіє, а око тішиться. Про те за цією красою стоїть чийсь величезний труд. Уявіть собі скільки зусиль потрібно, щоб виростити поле винограду. Підготувати ріллю. Внести до неї необхідні мінеральні добрива. Після ретельної селекційної роботи відібрати найкращі молоді виноградини, збудувати для них опори для росту. Провести обробку від шкідників, вчасно прорідити від надлишкових побігів та галузок. А потім ще й захистити від злодіїв чи наслідків негоди. Щоб мати гарний Виноградник потрібно неабиякі зусилля.
Отже, повертаючись до слів Ісуса – знаходимо – що Він якраз говорить притчу саме про такий Виноградник – облаштований, доглянутий й наповнений виноградними плодами. Виноградарем цього виноградника, Ісус називає Небесного Отця. Правдивою Лозою – Себе. Ну, а галузками Лози являємося ми.
Цікаво, що в цій притчі говориться про плоди, які мають приносити галузки, тобто ми з вами. І умовно кажучи від “якості” галузки залежить яким буде цей плід – “гарний”, “поганий”, або взагалі відсутній. В кінці кінців постає важливе питання, а що собою представляє плід?
Всі ви знаєте історію двох братів Каїна і Авеля. Перший був землероб, а другий тримав отари овець. Одного дня, кожен з них приніс до жертовника Божого плоди своєї праці. Каїн від того, що вродила земля, а Авель від своїх перворідних з отари. В Бутті 4:4,5: “4…І зглянувся Господь на Авеля й на жертву його, 5 а на Каїна й на жертву його не зглянувся. І сильно розгнівався Каїн, і обличчя його похилилось.” Чи були плоди Авеля смачнішими за Каїнові? Звичайно ні! Це не питання їжі. Але, – жага виявити якомого більшу повагу, сердечність, бажання віддати Богові найкраще – ось той плід Авеля, що був гарним в очах Бога. Каїн навпаки, приніс жертву скоріше всього формально, або з таким сердцем щоб його похвалили чи якось відзначили – проте в очах Бога це був поганий плід. В кінці кінців плодом Каїна було братовбивство.
Недавно моя дружина прислала мені невеличкий список українців, що були удостоєні високого звання “Праведника народів світу”. Тільки в Одесі та області таких людей було, де хто серед них живий і зараз, понад 250 чоловік. Ці люди, ризикуючи своїм життям під час 2-ї світової війни, спасали євреїв від знищення. Якось, даючи інтерв*ю, один з них сказав: “Мене часто запитують, чи боявся я? Звичайно ж, було страшно! Але ми так виховані – віддавати останню крихту, не залишати після себе «чорний слід» ” Коли в нас запитують, що таке плід? Мається на увазі гарний і достойний плід. Відповідь на це проста: “не залишати після себе чорний слід”. Не дозволити щоб з нашого серця виходили бажання робити неправильні вчинки спрямовані проти людини й Бога не зважаючи на складність обставин в яких ми перебуваємо. Саме мотиви нашого серця – й визначають якими будуть наші плоди.
Давайте знову поглянемо на вірш 2: “2.Усяку галузку в Мене, що плоду не приносить, Він відтинає, але всяку, що плід родить, обчищає її, щоб рясніше родила.”
Щороку виноград пускає дуже багато молодих гілок. Вони не приносять плоду, проте займають місце, обрастають листям, створюють тінь, яка впливає на швидке дозрівання виноградних ягід. Ну й головне – вони тягнуть сік з лози, забираючи частину ресурсів на себе. Виноградар зацікавлений, щоб сік надходив не листю, а ягодам, тому такі непотрібні гілки він просто відсікає. Крім того, Виноградар очищає ті гілки, які плодоносять, щоб вони плодоносили ще більше.
Так само й в нашому житті. Є багато речей, які заважають нам – бути плідними. Наприклад, комплекси, погані звички, гріхи. Вони як оті безплідні галузки врізаються в наше життя й так чи інакше забирають частину нашого життєвого ресурсу, використовуючи його не за призначенням. Час, здібності, можливості, сили – спрямовуються на пустощі, а добра справа так і залишається не виконаною.
Пам*ятаю як в мої студентські роки з університету відрахували одного здібного студента – за те, що він перестав приходити на пари. Як виявилося – він настільки захопився комп*ютерними іграми, що граючи в них навіть не вставав із свого ліжка. З ним говорили викладачі, взиваючі до його свідомості. З ним сварився його батько, який змушений був неодноразово приїздити з іншого міста – проте все було марно. В кінці кінців десь на 3 чи 4-му курсі його було відраховано. Своїми силами відмовитися від поганої звички дуже складно. Тому потрібне Боже втручання. Для нашої ж користі, ми потребуємо Божого очищення.
Давайте поглянемо на вірш 3: “3. Через Слово, що Я вам говорив, ви вже чисті.” Слово Бога – це секатор. Знаєте, що таке секатор? Секатор це садові ножиці, які використовують для обрізки гілок або нарізки живців. Як говорить вірш третій, Бог вправно застосовує секатор для очищення від непотрібних галузок.
Якось мені довелося відвідати велику аграрну виставку. Там мені зустрівся один стенд з дуже цікавим обладнанням, що називалося фотосепаратор. Це сучасна технологічна машина, яка вирішує задачу очищення різних зернових, бобових, та інших типів насіння. В цій машині є пару десятків каналів по яким один за одним подається зерновий матеріал. В кожному каналі стоїть декілька фотокамер, які сканують кожну зернину на предмет його кольору, розміру та форми. Як тільки потрапляється зернина, що ушкоджена, надламана, або з чорними цятками враження хвороби – тут же спрацьовує фотокамера, яка сигналізує про відмінність обстеженого елемента від загальної маси. Цей елемент відсікається спеціальним механізмом і подається у іншу ємність.
Слово Бога працює подібним чином. Слово Бога це гострий меч, що відтинає всяку неправду з наших сердець. Сумнів, страх, провина, непробачення, грішні бажання, – це хворі нарости гріха, які вкорінюється в нашому серці. Проте Слово Бога в силі зрізати це. Ісус сказав митнику Матвію: “Іди за мною і той встав і пішов”. Митниця, нажива легкого заробітку залишилися в минулому. Ісус сказав самарянці: “маю живу воду для тебе” І її спрага до чоловіків зникла. Бог очищає наші серця для нового життя в повноті поруч з Ним. В Повт 30:6 “ І обріже Господь, Бог твій, серце твоє та серце насіння твого, щоб ти любив Господа, Бога свого, усім своїм серцем та всією душею своєю, щоб жити тобі.”
Давайте поглянемо на вірші 4-5 (разом): “Перебувайте в Мені, а Я в вас! Як та вітка не може вродити плоду сама з себе, коли не позостанеться на виноградині, так і ви, як в Мені перебувати не будете. Я Виноградина, ви галуззя! Хто в Мені перебуває, а Я в ньому, той рясно зароджує, бо без Мене нічого чинити не можете ви.”
Є тільки одна умова для гілки, щоб приносити плід – потрібно бути на лозі постійно. Потрібно постійно живитися від лози сповненим необхідними мінералами та вітамінами соком. Тоді плід не змусить себе чекати довго.
Гілка відокремлена від лози не зможе принести добрий плід. Навпаки, вона скоро засохне. Це не те, чого чекає виноградар, тому такі гілки збирають і спалюють у вогні.
Але Ісус запрошує нас до дуже близьких, дуже особливих відносин з Ним. Ближче навіть, ніж родинні зв’язки. Він каже: «Перебувайте в Мені і Я в вас».
Є відомий вислів: “З ким поведешся того й наберешся”. Ви трішки пам*ятаєте час лихих 90-х, коли після розпаду радянського союзу в Україні розцвів кримінал і бандитизм. Так от ця зараза поширилася навіть до мого села, де я жив. В той час, коли я був десь в 7-му класі, один старшокласник згуртував навколо себе группу молодших хлопчаків й почав негативно впливати на них. Він насадив їм ідею, що вони банда, якій дозволено грабувати будинки, вимагати гроші, залякувати учнів та вчителів школи. На якомусь етапі безкарність дозволила їм відчувати себе маленькими королями й босами. Та одного дня вони попалися на грабунку і їх всіх притягнули до кримінальної відповідальності. Чим керувалися ці хлопці? Що впливало на їх бажання і дії? Джерелом їх мотивів був диявол, а плодами кримінальні вчинки.
У цьому світі є різні лози і люди перебувають в різних речах: хтось в криміналі, хтось у гонитві за багатством чи владою, хтось в самозакоханості чи самопіарі. Не знаючи Христа ми теж живилися речами цього світу, й плоди наші були відповідними, проте пізнавши Бога ми отримали нову поживу, а плід наш праведність та святість від Христа. У Рим.6: 20-22 ап. Павло говорить: «Бо, коли ви були рабами гріха, то були вільні від праведности. Який же плід ви мали тоді? [Такі справи], що ними соромитесь тепер, бо кінець їх – смерть. Але нині, коли ви звільнилися від гріха і стали рабами Богові, плід ваш є святість, а кінець – життя вічне ».
Є тільки одна справжня лоза – це Ісус. І Він каже, що якщо ми спробуємо перебувати в Ньому, тоді те, що є в Ньому, воно буде і в нас. Всякий благий дар від Отця з небес, вся повнота, вся небесна радість, слова порятунку і те саме життя, яке було в Ньому, – тепер також стало доступне і нам. Воно буде наповнювати і переповнювати нас, щоб наш плід святості зростав і перебував в життя вічне. Амінь.
Вірш 7: “Коли ж у Мені перебувати ви будете, а слова Мої позостануться в вас, то просіть, чого хочете, і станеться вам!”
Роздумуючи над цим віршом, я прийшов до висновку, що він надважливий для нас, особливо в світлі сьогоднішній подій в Україні. Як відомо, наша країна живе в стані гібридної війни. З екранів телебачення, з інтернет ресурсів, особливо соціальних мережах безперервно ллється величезний потік інформації, але в більшій мірі дезінформації. Раз за разом насаджуються неправдиві думки, в основному про насилля, розділення, ворожнечу один до одного. Українці живуть в цьому, вірять в це і відповідно стають наповненими цим. Як результат – у людей багато агресії, роздратування, зневіри. Внутрішньо люди спустошені й занепокоєні. В чому ми перебуваємо, які слова позастаються в нас – це й керує нами.
Але, що хоче сказати Ісус? Якщо ми в Ньому, а слова Його в нас, то Він буде побуджувати нас наповнюватися духовними речами. Читати Біблію, молитися, вивчати Слово Боже, відвідувати богослужіння, конференції як ця – на якомусь етапі приходить усвідомлення, що ми отримуємо від цього насолоду. Наприклад, коли я слухаю деякі пісні християнської хвали – мене наповнює бажання славити Бога, дякувати Йому за Христа, розкаюватися в своїх гріхах. Це йде не від розуму, це виливається із серця. Це і є плід Божої роботи про який говорить Христос. До Филип*ян 4:6-7: “Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою. І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі.”
Взагалі глибини Божого Слова кличуть нас думати про фундаментальні речі нашого життя. В чому смисл нашого життя? Які плоди ми принесемо в цей світ? Зазвичай більшість люди не думають глибоко про це, а тому ставляться до цього легковажно. Але наслідки цього на жаль вражаючі. Голокост, голодомор, рабовласництво, війни, – цей список довжелезний – а ми знаходимо, що мотиви таких людей не такі вже й не винні, а плоди гнилі й непридатні до споживання. Проте є й ті, хто посвятив своє життя Богові, та приніс рясні плоди Божої роботи. В Україні наприклад такими були Андрей Шептицький, Йосип Сліпий, Любомир Гузар. Ці божі служителі – відмовляли собі в комфортному житті за кордоном, вкладали свої матеріальні та інтелектуальні ресурси в духовне просвітництво українського люди. За це ж і страждали на каторгах в Сибірі та таборах Мордовії. Проте не зупинилися, не впали у відчай, а продовжили рухатися з вірою та надією. Цих людей вже немає, але плід їх продовжує діяти і сьогодні. Одним з них є Український католицький університет, який був заснований ще в 1929р. На сьогодні він користується великою популярністю у студентів, а освіта там базується на засадах християнського богослів*я.
Отже нам чітко потрібно усвідомити: “ми потребуємо Бога в своєму житті. Ми потребуємо мислити думками Божими, ми потребуємо тягнутися до стандартів Божих, ми потребуємо очищати себе застереженнями Божими, в кінці кінців ми потребуємо бути учнями Ісуса Христа”. Вірш 8: “Отець Мій прославиться в тому, якщо рясно зародите й будете учні Мої.” Саме в таких обставинах ми зможемо приносити плоди Божі. Ось при таких умовах змінюється людина, навіть цілі народи. Більше того ми дійсно проживемо своє життя у відповідності до того, для чого були створені – щоб прославити Бога й Його Сина. Адже Він помер за наші гріхи й дарував нам бути плідними на всяку добру справу. Амінь!
Давайте ще раз прочитаємо кл.вірш 5: “Я Виноградина, ви галуззя! Хто в Мені перебуває, а Я в ньому, той рясно зароджує, бо без Мене нічого чинити не можете ви.”
(п. Джентельмен)