Вивчення Біблії: Проповідь “Цар прийде!” (Ісая 8:23-9:6)

ЦАР ПРИЙДЕ!

Ісая 8:23-9:6

Ключовий вірш 9:5 : “Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім’я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру”

Сьогодні ми починаємо підготовку до Різдва, Адвент – час очікування. І почнемо ми підготовку з дуже відомого уривку з книги пророка Ісаї. В цьому уривку у 5-му віріш анонсується народження Дитяти:

5 Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім’я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру.

Згідно цього пророцтва Ісаї, це Дитя стане могутнім Царем. І не просто могутнім царем, а царем по лінії Давида. (вірш 6: “на троні Давида”) В Ізраїлі золота ера правління настала під час правління другого царя Ізраїля – царя Давида. Хоча на карті Ізраїль займає невелику територію, вона мала велике стратегічне значення. Через неї проходили торговельні шляхи між країнами Європи та Азії, з однієї сторони, та Африки (Єгиптом, перш за все) з іншої. І країна, яка контролювали ці торговельні шляхи, мала велику владу. Не дивно що в історії ці землі часто захоплювалися потужними світовими імперіями. У вірші 8:23б написано: “… Перша пора злегковажила була край Завулонів та край Нефталимів”. Ці землі завжди були солянкою багатьох народів, які завойовували їх та змішувалися з місцевими. Під час вторгнень в Ізраїль потужних світових імперій, зі землі, розташовані на півночі країни, зазвичай зазнавали удару першими.

Однак царю Давиду вдалося зробити дві великі речі: перше, він об’єднав племена Ізраїля. Друге, він побудував країну Ізраїль і зробив її потужною світовою країною. Давид побудував таку армію, яка лякала усі оточуючі Ізраїль народи. При ньому процвітала економіка. Це була золота ера в житті Ізраїльського народу. В 1 Хр.18:14 написано про це так: “І царював Давид над усім Ізраїлем, і чинив суд та справедливість усьому своєму народові”. Однак після смерті Давида його потомкам не вдалося зберегти цю золоту еру. Проблеми почалися вже при правлінні сина Давида – Соломона. І далі уже при сині Соломона Рехав’ямі, царство Ізраїля було розділене на північне і південне. Поступово під правлінням некомпетентних, безбожних і часто дурних царів воно поступово втратило всяку могутність. Історичне підґрунтя сьогоднішнього слова – 9-ого розділу пророка Ісаї описане у розділі 7. В той час царем Юдейського – південного Царства був Ахаз. Ахаз був безбожним царем, і присвятив своє життя служінню ідолу Молоху. Він закрив храм, так що закрив можливіть поклонятися Богові навіть для людей, які хотіли цього. Біблія описує темряву не лише в голові та житті цього злого царя Ахаза, але й в усьому краї. Здавалося, у той час у людей не було ніякої надії. Ассирія вже захопила Північний Ізраїль, включаючи землі племен Завулона та Нефталима, і тепер погрожувала захопити Юдею. Здавалося, що він них не було ніякого порятунку. Ну чому Бог має рятувати Юдею, якщо там править такий безбожний цар Ахаз, який поклоняється Молоху, а люди живуть у темряві і не поклоняються Йому? Але уже в 7-му розділі пророка Ісаї ми бачимо Божу обіцянку про те, що “Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім’я Йому: Еммануїл”. І що ми бачимо далі: хоча люди були грішні, і навіть не просили Бога про допомогу, поклонялися ідолам, для Бога немає нічого неможливого. Бог не лише зробив так, що такий безбожний цар як Ахаз народив сина Єзекію, який став царем після нього і служив Богові; Бог зробив значно більше: Він взяв Діву, дав їй вагітність і вона народила Сина. Бог може взяти жорсткого, впертого грішника і спасти його. Для Бога немає нічого неможливого.

Бог обіцяв, що прийде велике Світло. Бог обіцяв, що прийде час, коли знову такий цар, як Давид сяде на престолі. І багато месіанських пророцтв стосуються приходу цього царя. І у сьогоднішньому слові оголошуюється народження цього обіцяного царя. Подивіться на 5-ий вірш:

По-перше, звернімо увагу, що це Дитя народилося нам, даний нам Син. Те, що Месія народиться як Дитя, означає, що Він прийде у людському тілі, втілиться. Тілесно Він буде в усьому подібний нам, і як Дитя Він мав навчитися ходити, говорити єврейською мовою і всьому іншому, чому вчаться наші діти. Однак Ісая додає ще: “даний нам Син”. Це дещо незвичні слова. Ми звикли, що діти не даються, діти народжуються. Дійсно, ми, люди, народжуємо дітей. Однак, ми, грішники, можемо дати життя лише таким же грішникам, які заслуговують лише на Божий суд та пекло, і не більше того. Однак такого Месію, якого ми потребуємо, такого Царя, який описаний у 5-му вірші, ми самі не можемо народити. Цей Месія має бути нам даний, подарований нам. Цей Божий дар – це його стовідсоткова благодать. Ми маємо усвідомлювати, що не заслужили Його, і не зробили в це ніякого внеску від себе. Це Дитя – це велика Божа благодать. Господь, дякую Тобі за Твою благодать!

Далі ми читаємо, що “і влада на раменах Його”. Це є пророцтво про народження Царя. На Його плечах буде влада. Це Дитя стане Царем. Власне і бути Царем, правити над народом означає великий тягар влади, який цар має нести на своїх плечах.

Далі Ісая описує деякі якості цього Царя: “і кликнуть ім’я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру”. Що ми тут бачимо? Важливо зазначити, що пророк Ісая не описує тут членів цього Царства, а описує лише одного Царя. Чому так? Тому що правосуддя та правда цього Царства, про які говориться у 6-ому вірші, знаходиться не в громадянах цього Царства, а тільки в одному Цареві. І ці чотири імені, дані Цареві в цьому вірші, відвертають нашу увагу від Царства, і звертають її лише на одного Царя!

Месія буде “Дивним Порадником”. Що це означає? “Дивний” – означає “той, Хто викликає подив, здивування у людей, які спостерігають за ним”. І що Ісая тут каже про цього Царя, Який має прийти, це те, що Він буде мудрим Порадником, чия мудрість буде дивувати слухачів. Зазвичай у старозавітні часи словом “порадник” змальовували не самого царя, а того, хто радить царю. Це була найбільш довірена особа царя, яка займала високу посаду у царстві. Але в цьому випадку Царю не потрібен порадник, тому що в Ньому Самому – Божа мудрість. В Ісусі Христі була Божа мудрість. Ісус мав повноту Божої мудрості. В Ізраїлі після розділення царств було важко знайти царя, який би показував хоча б задатки мудрості. Було багато групості, але мудрості не було. Історія цього царства – це історія глупості. Однак Ісус – це втілення Божої мудрості. Що це означає для нас? Ми маємо знати, що Ісус не лише має всю мудрість та знання, але Він хоче навчати нас. Чи готові Ви навчатися та слухатися цієї Божої мудрості? Чи готові Ви довіряти їй більше, ніж своїм думкам? Покладатися на неї більше, ніж на себе? Якщо Ви проводите день без Божого слова, то значить Ви покладаєтеся на свою мудрість та знання більше, ніж на Божі.

Цей Цар названий “Бог сильним”. Звичайно, Бог сильний, це ні в кого не викликає сумнівів. Але тут, у цій назві, є більш специфічне значення. У Старому Заповіті Бог часто змальовується як могутній непереможний в битві воїн. І тут цей образ даний Месії: Месія прийде як могутній непереможний в битві воїн. Як Ви напевно пам’ятаєте, перед тим як став царем Давид здобув собі славу могутнього непереможного воїна. Пам’ятаєте пісню, яку співали Ізраїльські жінки: “Саул переміг тисячі, а Давид – десятки тисяч”. Давид переміг Голіафа. І Цар, Який прийде, буде могутнім непереможним воїном. Він буде Богом сильним. Цей Цар буде не просто воювати за свій народ, чи робити все можливе. Він буде перемагати. Ця новина – це погана новина для Його ворогів, але добра новина для Його народу. Тому, звичайно, можна зрозуміли людей часів Ісуса Христа: вони очікували, що він переможе Римлян. Але у Христа були куди більш могутніші вороги ніж ненависні римляни: диявол, пекло, смерть, гріх. І Месія переміг цих ворогів.

У сьогоднішньому слові, у 3-ому вірші, згадана одна велика перемога:

3 Бо зламав Ти ярмо тягару його, і кия з рамена його, жезло його пригнобителя, як за днів Мадіяма.

Ця подія сталася в епоху Суддів, коли мідіянітяни вели себе в Ізраїля як дома: забирали врожаї, таборували, забирали худобу (Суд.6-8). Бог поставив Гедеона щоб звільнити Свій народ від цього нашестя. Гедеон скликав досить велике військо – 23 тис. чоловік. Але Бог сказав йому: “Численний той народ, що з тобою, щоб Я дав мідіянітян в його руку, – щоб не запишався надо Мною Ізраїль, говорячи: Рука моя спасла Мене”. Тоді Бог провів два етапи відбору воїнів – на першому відсіяв 22 тис., на другом 9700. Усі боязливі, усі, хто тремтів, хтиві – залишили військо. Залишилося лише 300 чоловік. Але і це ще не все. Гедеон озброїв їх не надсучасною зброєю, а сурмами, порожніми глеками та смолоскипами. І от з такою армією, з такою зброєю, Гедеон завдав нищівної поразки Мадіяму. Звичайно, це була велика радість для Ізраїля. Але, Цар, який прийде, дасть куди більшу радість: Подивіться на 2-ий вірш:

2 Ти помножиш народ цей, Ти збільшиш йому радість. Вони перед лицем Твоїм будуть радіти, як радіють в жнива, як тішаться в час, коли ділять здобич!

Що це за радість, від чого це радість? Це радість від перемоги. Є різні перемоги. Навіть невеликі з них, як-то перемога у футбольному матчі, несуть радість. Але джерелом нашої вічної радості є перемога, яку одержав наш Цар Ісус. Це перемога над дияволом, над гріхом, над пеклом і над смертю. Коли наші гріхи повстають проти нас: наші страхи, наш егоїзм, неша скупість, наша лінь – чи є в нас надія? Так, є, тому що Месія – це могутній воїн, Який дає нам перемогу! І ми маємо йти до Нього з вірою, що він може робити неможливе!

Цей Цар названий “Отець вічности”. Отець вічності – це дивний титул для царя. Ми не думаємо про царя як про батька. Однак у випадку Месії це каже про те, що Він не буде політичним царем, Який експлуатує людей у Своїх цілях. Він буде як батько для Свого народу. І цей Цар буде мати Царство, яке ніколи не закінчиться, і буде правити вічно. Подивіться на 6-ий вірш:

6 Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки, ревність Господа Саваота це зробить!

Коли будинок будується на егоїзмі, і коли люди в цьому царстві шукають лише своєї вигоди, коли в цій країні вчиняються злочини, проте за них не карають, то Бог дає зрозуміти: і в випадку імперій, і в випадку царств, династій, чи окремо взятих сімей – це все не встоїть і буде зруйновано. Однак Цар, який прийден, буде Отцем вічности, а його панування буде множитися без кінця, Його царство буде стояти міцно. Чому це царство не зруйнується? Тому що воно буде базуватися на правосудді та правді. У царстві Месії за кожен злочин буде заплачено, кожен злочин буде покараний. Яким чином? Ми знаємо, яким чином: Ісус Христос на хресті заплатив за всякі наші провини та гріхи. Тому кожен з цього царства матиме правильні стосунки з Богом, матиме праведність. У цьому світі ми маємо багато суддів, які судять не по справедливості. Наприклад, судова система нашої країни – це велика біль. Проте ми маємо знати: ні царства, ні країни, ні окремі люди без правосуддя не встоять. Вони можуть несправедливо судити – 5 р., 10 р., 50 р., але прийде час їх падіння В Чис.32:23 написано: “і знайте, що ваш гріх знайде вас!” Прийде час, коли їх гріхи їх знайдуть!

Цей Цар названий “Князь миру”. Деякі царі спеціально розпалюють війни та конфлікти. Однак для Царя, Месії, Який прийде, війна не буде самоціллю. Його ціль – перемогти ворогів, закінчити війну та принести мир та уздоровлення народам. Подивіться на 4-ий вірш:

4 Усякий бо чобіт військовий, що гупає гучно, та одежа, поплямлена кров’ю, стане все це пожежею, за їжу огню!

Коли війна закінчиться, необхідності у військовій амуніції більше не буде, і вона буде знищена. В Іс.2:4б написано: “І мечі свої перекують вони на лемеші, а списи свої – на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни”. Коли буде отримана перемога, всяка необхідність у зброї та у професії військового відпаде. Месія принесе нам всякий мир. Та найголовніший із них – це мир з Богом. Коли ми маємо мир з Богом, то маємо мир з іншими – ми можемо радіти з тими, хто радіє, і плакати з тими, хто плаче.

Таким чином, люди за часів царя Ахаза жили у темряві. Це була і зовнішня темрява – їм погрожувала Ассирія, і внутрішня темрява – вони жили в ідолопоклонстві та гріхах. Як ми вже знаємо, попереду їх очікував Вавилонський полон. Яка була в них причина надіятися на те, що прийде велике Світло? Яка була причина надіятися на те, що на троні Давида сяде знову цар, навіть не як Давид, а Який значно перевищить Давида? Причина надії цих людей полягала не в тому, що можуть зробити вони. Причина надії цих людей – це кінець 6-го вірша: “ревність Господа Саваота це зробить!” “Саваот” означає “Господь військ”. Бог управляє всім у Всесвіті. Йому не потрібна наша допомога. Іноді ми можемо щось зробити, якщо… – скажімо, у нас вийде, чи буде час, чи будуть сили. Бог робить не “якщо…”. Бог робить, бо він – Господь Саваот. Також це зробить ревність Господа. Ревність – це гаряче бажання, пристрасть. Бог хоче це зробити. Бог дуже бажає це здійснити, і Він це здійснить. Бог дав це пророцтво через пророка Ісаю за 750 р. до народження обіцяного Царя, до народження Ісуса Христа. 750 р. нам видається дуже довго. Якщо взяти одне покоління людей це 70 р., то це 10-11 поколінь. Проте Бог не використовує майбутній час – “Дитя народиться вам, буде даний Син”, а минулий час “Дитя народилося нам, даний нам Син”. Божа обіцянка настільки реальна, і можна бути настільки впевненим, що вона здійсниться, що Бог говорить про майбутні події як про ті, що вже відбулися.

У наш час важко не думати про політику. Щодня приходять тривожні новини. Ну що ж, якщо важко не думати про політику, то подумайте про неї: подумайте про те, на якого царя чи президента Ви покладаєте свою надію? Новий Заповіт каже про те, що самий головний Цар, Якому дана всяка повнота влади на небі та на землі, зараз знаходиться на небесах по праву сторону Бога. І цей Цар і є те обіцяне в сьогоднішньому слові Дитя. Ісус прийшов і в усій повноті виконав пророцтво Ісаї, яке ми сьогодні вивчали. І так само як Ісус прийшов вперше через 750 р. після пророцтва Ісаї, ми можемо бути впевнені, що Він прийде вдруге, як обіцяв в останньому розділі книги Об’явлення: “Так, – незабаром прийду!” … Прийди, Господи Ісусе!” (Об.22:20)

(п. Яків)