Вивчення Біблії: Проповідь “Пісня Марії” (Від Луки 1:39-56)

Пісня Марії

Від Луки 1:39-56

Ключовий вірш 1:46 : “А Марія промовила: Величає душа моя Господа”

Ми увійшли у час адвенту (від лат. Adventus – прихід), в час Різдвяного очікування приходу Ісуса Христа у цей світ. Бог дуже довго готував цей прихід. Приготування грає важливу роль. І ось по мірі наближення цієї події, події почали прискорюватися. У архангела Гавриїла було 2 важливих відрядження: одне – до сім’ї Захарії, інше – до Йосипа та Марії (можливо саме він також являвся і Йосипу (Мт.1:20-21)). Ангели на небі готували спеціальну різдвяну пісню. Ми також не сидимо склавши руки, ми готуємо Різдво, особливо наша група учнів готує спеціальну різдвяну програму. Але значно більш важливе питання: що Бог приготував для нас. Нам потрібно молитися, щоб у цей час адвенту Бог відкрив нам, що Він робить у цьому світі.

Рік, який закінчується, видався непростим, і для нашої країни, і для кожного з нас. У передвиборчих перегонах популісти обіцяють знизити ціну на газ у 2 і навіть у 4 рази. Очікуємо кандидата, який обіцяє знизити у 8 разів! У часи труднощів у нас є спокуса закритися у собі і сховатися там, де нас ніхто не знайде. Тому у цей час важливо побачити те рішення і ту надію, які дає нам Бог. У сьогоднішньому слові Марія почувається блаженною. Хай Господь відкриє нам сьогодні секрет того, як почуватися блаженним.

До цього часу Марія брала пасивну участь в описаних подіях. Головну роботу робив  Архангел Гавриїл. Марія лише слухала повідомлення Архангела Гавриїла і уточнила, яким же чином вона народить дитя, коли ще не знає свого чоловіка. Коли Ангел їй пояснив, Марія відповіла: «Я ж Господня раба: нехай буде міні згідно з словом твоїм!» (38). Це рішення Марії фактично визначило сьогоднішній уривок. Марія прийняла Боже слово. Яке слово Ви прийняли в цьому році? І, оскільки Марія прийняла Боже слово, вона почала діяти. У сьогоднішньому слові ми бачимо уже не пасивну Марію, а Марію, яке діє. Хто повірив та прийняв Боже слово, той починає діяти, боротися зі спокусами, пильнувати, і через це зростає духовно.

Перше, Марія спішить в дім Захарії та Єлисавети (39-45). Звернемося до віршів 39, 40: «Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, у місто Юдине. І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоровила Єлисавету». Після того, як Марія прийняла Божу волю на своє життя, вона швидко зібралася і пішла до Захарії та Єлисавети. Захарія був священиком. Це саме до нього було перше відрядження архангела Гавриїла, який сповістив йому про народження сина. Через цю сім’ю Бог привів у світ Івана Хрестителя. Чому Марія зненацька і так поспішно пішла до них? Хоча вона прийняла Божу волю на своє життя, проблеми нікуди не ділися. І головна проблема полягала в тому, що вона стала вагітна до одруження. Люди не повірили їй, що вона вагітна від Святого Духу. Також Марія не знала, чи повірить цьому сам Йосип. Марія відчувала спустошення та відчай, можливо почувалася самотньою, яку ніхто не розуміє. У цей час їй було потрібне зміцнення, підбадьорення. І Марія уважно слухала слова ангела: «А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною» (36). Марія знайшла людей, які змогли б допомогти їй, і швидко пішла до них.

Уявіть собі молоду дівчину, вашу родичку, яка прийшла до вас в гості, без запрошення, несподівано, і … вагітна. Якою має бути ваша реакція? Єлисавета мала дорікнути їй, або сказати: «Я зараз же зателефоную твоїй матері і усе їй розповім!» Але як же відреагувала Єлисавета на Марію? Подивіться на вірші 41-45:

41. Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим,
42. і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї!
43. І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
44. Бо як тільки в вухах моїх голос привіту твого забринів, від радощів затріпотала дитина в утробі моїй!
45. Блаженна ж та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа!

Звичайно, Марія з Єлисаветою поговорили багато про що – Марія пробула в неї 3 міс (56). Але слова, які записані тут, дуже важливі, тому що Єлисавета сказала їх, наповнившись Святим Духом. Написано, що вона скрикнула голосом гучним. Ці слова виділені особливо. Ці слова – це пророцтво. Єлисавета побачила, що робив Бог – Бог приводив у наш світ царя Ісуса. Можливо Марія у цей час почувалася самотньо і розчаровано. Але Єлисавета Духом Святим сказала, що вона благословенна між жонами. У той час жінка вважалася благословенною, якщо могла народити дітей. Але Марія сама благословенна серед таких жінок, тому що народить царя Ісуса. Бог Святим Духом через Єлисавету зміцнив Марію у той час, коли вона відчайдушно потребувала цього. Святий Дух дає нам що сказати, і як сказати тоді, коли інші люди потребують зміцнення.

У Марії ми вчимося іти у те місце і до тих людей, які можуть зміцнити нас духовно. У час коли духовно тяжко, нам часто не хочеться нікого бачити, ні з ким зустрічатися, і втекти від усіх туди, де мене не знайдуть. Але це не зміцнює. Зміцнює ж слово Боже, зміцнюють люди, які наповнені Святим Духом. Такі люди які живуть і ходять вірою є великим благословенням для нас. Нам потрібно цінувати можливість зустрічатися і мати спілкування з ними. У Єлисавети ми вчимося зміцнювати інших. Чи вмієте ви зміцнювати інших? Для нього не потрібно бути дружиною священика, чи вагітною. Для цього нам потрібно сповнитися Святим Духом. Нам потрібно мати Боже слово. Богослужіння, вивчення Біблії чи зібрання свідчень – це час, коли ми зміцнюємося духовно. Тому для початку туди варто прийти. Відповідальним за підготовку проповіді, чи свідчення, чи лекції, потрібно серйозно готуватися та молитися, щоб через них діяв Святий Дух. Насправді ми потребуємо один одного. Нам потрібна допомога інших. Зміцнення інших – це не є питання віку. Хтось може 10 і 20 р. ходити до церкви, і лише розчаровувати, а не зміцнювати інших. З іншої сторони навіть через молодих братів і сестер,  які приймають Боже слово і сповнюються Святим Духом, Бог діє потужно.

Друге, «величає душа моя Господа» (46-56). Подивіться на вірші 46-49:

46. А Марія промовила: Величає душа моя Господа,
47. і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
48. що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть,
49. бо велике вчинив мені Потужний! Його ж Імення святе,

Чи виглядає тут Марія незадоволеною своїм життям? Зовсім ні! Навпаки, читаючи ці вірші, нам хочеться бути такими ж щасливими, як Марія. Так у чому ж секрет блаженства Марії? На початку Марія промовила: «Величає душа моя Господа». Бог був великим у її житті. У цих 4 віршах Марія згадує Бога цілих 7 разів. Тут видно що в центрі життя Марії стояв Бог. Ми часто оцінюємо своє життя по тому, як ідуть наші справи. Якщо навчання іде добре, я складаю іспити і наближаюся до диплома; якщо на роботі все добре, мені вчасно підвищують зарплату, якщо діти здорові. Але життя, у центрі якого знаходжуся я сам, ніколи не зробить мене щасливим. Марія раділа не тому, що її справи йшли добре, вона раділа у Бозі. Марія знайшла своє місце у Божій історії. Вона не ставила себе у центр всесвіту. В центрі її життя був Бог. Марія побачила, що цей Бог вибрав її для Своєї великої справи. І Марія відчувала себе блаженною, бо може брати участь у Божій справі.

Подивимося на вірш 50: «і милість Його з роду в рід на тих, хто боїться Його!» Марія побачила Божу милість не лише у своєму житті. Вона побачила, що Бог являє Свою милість у житті багатьох людей – тих, які бояться Господа. На дощі одні люди відчувають дощ і радіють йому, вони роззуваються і бігають босоніж по баюрах; інші просто стають мокрими. Схоже на це одні люди бачать у цьому світі лише одну несправедливість і зло, інші люди бачать Божу милість. Бачити Божу милість – це вибір людини. Марія вибрала бачити.

Подивіться на вірші 51-53:

51. Він показує міць Свого рамена, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого!
52. Він могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих,
53. удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим!

Тепер погляд Марії спрямований на увесь світ. Марія побачила велику картину світу, у якому потужно працює Бог. Ці Божі справи частково уже відбулися у минулому. Бог скидав з престолів гордих царів та ставив покірливих. Бог збагачував бідняків, а багатих відпускав ні з чим. Але фундаментально та у всій повноті усе це збудеться у Божому Царстві, царем якого буде Ісус. Марія побачила, що з народження її Сина у світ прийде Цар, Який назавжди змінить цей світ. Світ уже ніколи не буде таким, який був до цього. Так, на її землі продовжували панувати римляни, і правити злий цар Ірод. Але Марія побачила, що світ змінився. Багато престолів падуть. Прийшла сила, здатна подолати усе інше.

Марія також побачила Божу вірність. Прочитаємо вірші 54-55:

54. Пригорнув Він Ізраїля, Свого слугу, щоб милість згадати,
55. як прорік був Він нашим отцям, Аврааму й насінню його аж повіки!

На минулій лекції по історії стародавнього світу ми побачили, що в цій історії було кілька періодів, коли Ізраїльський народ міг щезнути з лиця землі. З іншими народами так і ставалося. Але не з Ізраїльтянами. Бог обіцяв Аврааму благословити його великим народом, і Він стримав цю обіцянку.

Якщо ми зациклені на думці про те, що світ обертається навколо нас, то не бачимо картини світу, не бачимо того, який Бог і що Він робить в історії. Тоді ми не можемо знайти свого місця у Божому Царстві. Скільки царів може бути у царстві? Лише один. Минулий раз ми дізналися, що у Божому Царстві є лише один цар – це Ісус, Який повіки царюватиме, і царюванню Його не буде кінця (33). Однак якщо кожен сам собі цар, то вони не можуть знайти свого місця у Божому Царстві.  Але коли ми розуміємо, що світ не обертається навколо мене, а що в центрі світу знаходиться Бог, нам відкривається велика картина світу і ми знаходимо своє місце у Божій роботі. І тоді разом з Марію ми можемо сказати: «Я – блаженний!»

Протягом тижня ми зайняті багатьма справами: навчання, робота, діти, хвороби, проблеми. Але сьогодні ми прийшли на Богослужіння. Яка справа на тижні сама важлива? Звичайно, це Богослужіння. На Богослужінні ми служимо Господу. Тому в цей час про себе краще забути. Хай Господь у цей час адвенту відкриє наші духовні очі побачити, що Він уже зробив і продовжує робити у цьому світі.

(п. Яків)