Вивчення Біблії: Проповідь “Ісус – ріг спасіння” (Від Луки 1:57-80)

ІСУС – РІГ СПАСІННЯ

Від Луки 1:57-80

Ключовий вірш 68, 69 : “Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій! Він ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги”

Сьогодні ми продовжимо цикл різдвяних проповідей історією про народження Івана Хрестителя. На початку 1-го розділу ми бачимо Захарія та Єлисавету, подружжя похилого віку, яке намагалося вести праведне життя, але не мало дітей. В ті часи це було проблемою, бо мати спадкоємця – то було важливим благословінням, яке люди очікували від Бога. Як зараз хорошу зарплату очікують. От вони були праведними, служили Богу, а благословіння не мали. Одного разу Захарій, який був священником, служив у храмі, і до нього прийшов Ангел. Ангел повідомив йому, що у нього народиться син, і цей син стане аналогом пророка Іллі і прокладе дорогу для приходу Господа. І Захарій не повірив. І Ангелу довелося показувати йому документ, що він дійсно Гавриїл, посланник від Бога.

Брати і сестри, ви вірите, що Бог обов’язково виконує те, що пообіцяв? Тоді, мабуть, вам легко коритися його слову? Але, як показує практика, не так легко. Нам постійно здається, що збудеться не Божа обіцянка, а щось інше, те, до чого нас привчила лиха доля. Захарій не повірив, бо так не буває. Він знав Біблію, знав, що у Авраама син народився, коли той був уже старий, але Біблія – то Біблія, а реальне житття – то реальне життя. В реальному житті у нього нічого не вийшло. Так він думав, і так інколи думаємо ми, і через це сумуємо і не можемо рухатися далі. Але Бог іншої думки. Він каже нам, що Його слово – то світло для нашої дороги, воно безпосередньо стосується нашого життя і може його змінити.

Щоб допомогти Захарію повірити, Ангел вчинив одну річ, яка теж, як правило, не бувала.

20 І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого!

Ангел вирішив, що священнику, який не довіряє Божому слову, варто помовчати. Думаю, що Захарій, як правило, не ліз у кишеню за словом. Він був священником і мав багато говорити з людьми. А тут йому заціпило аж на 9 місяців, доки дружина не виносить дитину. Що він робив ці 9 місяців? Про це не написано, але перед цим він чує від Ангела про те, що слова Бога “збудуться часу свого”, а в кінці, як тільки він зміг заговорити, він говорить про те, що Бог виконав ті слова, що сказав через пророків. Тому є причини вважати, що він розмірковував про вірність Бога, яку той показує через виконання Своїх обіцянок.

Про що ми розмірковуємо більшу частину свого часу? Про проблеми? Тоді будьте обережні, якщо стрінене ангела.

Слово Бога справдилося, і Єлисавета народила для Захарія сина. Подивимося вірші 57-61:

57 А Єлисаветі настав час родити, і сина вона породила.

58 І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та й утішалися разом із нею.

59 І сталося восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарій.

60 І озвалася мати його та й сказала: Ні, нехай названий буде Іван!

61 А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім’ям!

Народження дитини – завжди радісна подія для всієї родини, але за однієї умови: все має бути, як у людей. Все має робитися згідно традицій, бути очікуваним і передбачуваним. Родичі Захарія вимагали, щоб дитину назвали Захаром Захаровичем, і дуже здивувалися, коли Єлисавета захотіла назвати сина Іваном. Коли ми дали першому сину ім’я “Павло”, все було спокійно. Коли ж другого назвали “Єремія”, моя рідня була шокована, питали: “а може якось по-нормальному назвете? А як дитина з таким ім’ям у світі житиме?”. Наступною була Дебора. Останньою була Естер. Але і Павло, і Андрійко – теж імена, які ми взяли з Біблії. Ім’я – це ідентифікація, з чим саме пов’язують батьки свою дитину. Це безкоштовний дар дитині від батьків. У наш час батьки часто дають дітям імена, які просто гарно звучать, не сильно вдумуючись в смисл. Але Старий Заповіт часто подає нам ім’я як саму сутність людини. Наприклад, Бог змінив ім’я Авраму на Авраам, щоб показати, що його сутність тепер змінилася. Є досить дивні імена, наприклад, Навал, що означає “безумний”, дійсно чинив, як людина без розуму. Ябец, ім’я якого перекладається як “біль”, який втомився від такого життя, шукав Божого благословіння і отримав його. Ім’я “Іван”, по-гебрейськи “Йоханан”, перекладалося як “Яхве помилував”. Бог хотів дати йому таке ім’я, бо головною справою у житті цього хлопчика стане відкриття людям Божої милості. Він стане передвісником приходу Ісуса, у кого ім’я перекладається як “Яхве спасає”. Може, саме ім’я у наш час не грає такої ролі, але важлива ідентифікація, з чим ми пов’язуємо себе чи своїх дітей. Давши сину ім’я, яке нарік Ангел, Захарій з Єлизаветою показали всім, що вони пов’язують свою дитину і себе з Богом і Його обіцянками.

Давайте прочитаємо вірші 62-66:

62 І кивали до батька його, як хотів би назвати його?

63 Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались.

64 І в тій хвилі уста та язик розв’язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога!

65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все…

66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?… І Господня рука була з нею.

Коли Захарій засвідчив перед незадоволеними родичами свою довіру Богу, він нарешті зміг заговорити. І всі були під великим враженням. Може, вам важко говорити на зібранні групи, або важко говорити про духовні речі чи розділяти своє свідчення – все одно намагайтеся, і Бог через це працюватиме в серцях людей. Про що ж почав говорити Захарій? Подивимося вірші 67-73:

67 Його ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:

68 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!

69 Він ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги,

70 як був заповів відвіку устами святих пророків Своїх,

71 що від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,

72 що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,

73 що дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому,

Більша частина його промови – не про його сина. Він дякує Богу за визволення його народу. В історії Бог не раз вже визволяв їх від ворогів: мадіян, филистимлян, сирійців, вавілонян, греків. Зараз їх захопили римляни, і всі теж очікували визволення. Але варто подивитися глибше, чому вони попадали у рабство до ворогів? Причиною завжди була їх власна зіпсованість. Вони починали пригнічувати один одного, вимагати і давати хабарі, порушувати закон, і вклонятися не Творцю, а якимось чурбакам, що самі ж і виготовили, – і результатом було поневолення. Це закономірний процес; кажуть, що і Римська імперія у свій час впала не тому, що варвари були дуже сильними, а тому що самі римляни зіпсувалися. Але коли ізраїльтяни наверталися знову до Бога і вирішували жити за Його словом, Він давав їм цю можливість. Він посилав спасителів, які виводили їх з неволі. Але проходив час – і вони знову псувалися і опинялися у скрутній ситуації. Це наводить на думку, що проблема не у ворогах. Проблема у тому, що люди зіпсовані і слабкі супроти впливу гріха. Проблема у особистій зіпсованості кожного. Якось я читав статистику, що серед людей, що виграли джек-пот у лотерею, переважна більшість прийшли до ще більшої бідності, ніж були до того, бо не вміли жити в достатку. Покращення умов не міняє життя фундаментальним чином. Треба міняти більш ґрунтовні речі.

Вірш 69 говорить, що Бог підніс нам ріг спасіння. Слово “ріг” у Біблії є метафорою сили і влади. Тому у шумерів боги часто зображувалися у рогатих шоломах, і царські корони частіше всього мають багато рогів. У книзі Даниїла роги позначали різних царів. Для спасіння потрібна сила і влада, щоб цю силу застосовувати. Чому ми так легко робимо погані вчинки, навіть якщо розуміємо, що вони погані? Бо гріх має силу. Не тільки сам гріх, але існує сатана, духовна істота, яка користується нашими грішни схильностями, щоб нам нашкодити. Ми не можемо самі себе спасти від цього, як Захарій і Єлисавета не могли самі народити дитину. Тому нам потрібна допомога ззовні. Потрібна сила, яка більша за нашого ворога.

* * *

Ріг спасіння, про який тут говориться, – це оіцяний Богом Месія, Ісус Христос. Він прийшов у світ, щоб взяти на Себе нашу природу і заплатити за наш гріх, а натомість дати нам Його природу, яка змінить нас.

1Петр.2:24 Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися.

За дев’ять місяців мовчання Захарій осягнув одну істину: Бог завжди виконує свої обіцянки. Те, що Бог підніс нам ріг спасіння, засновано на обіцянках, які Бог говорив раніше. Захарій згадує Давида, Авраама, отців і святих пророків. Також і сам Захарій отримав обіцянку, що у нього народиться син. Але він зрозумів, що головна лінія Божих обіцянок стосується не його сина, а приходу Спасителя. Ця ідея не виникла спонтанно. Впродовж століть Бог давав Свої обіцянки, доповнюючи і уточнюючи їх, і свого часу виконав через народження Ісуса Христа.

Які ж зміни робить ріг спасіння у нашому житті? Прочтаємо вірші 74-75:

74 щоб ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому

75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.

Нам не важко уявити країну, що перебуває під владою диктатури, що керує людьми за допомогою брехні та страху. В такій країні страшно виступити за правду, бо вільнодумців відправляють до в’язниці чи психлікарні, а журналістів убивають. Люди не можуть показати зовні, чого вони прагнуть в серці. Життя у такій країні було б жахливим навіть при наявності ковбаси “за рубль двадцять”. Також у такій країні немає смислу виконувати закони, бо вони не діють на користь, і тому більш важливо не попастись. І от така країна здобуває свободу, і правду стає вже не страшно говорити. Тепер жителі можуть не боятися, що їх знищать, коли вони протистануть злу. І хоча життя не стає миттєво легким і повним задоволень, треба ще вчитися жити в свободі, за справедливими законами, багато працювати і стримувати нападки ворогів, але виникає реальна можливість будувати нормальне життя. Знайома картина? Щось таке робить Христос, коли приходить у наше життя. Раніше ріг сатани мав повну владу над нами, і ми йому корилися через страх смерті чи страх неприємностей. Бог зламав цей ріг, піднісши ріг спасіння, Ісуса Христа. Треба розуміти, що наше життя не стає зовсім легким, бо Бог дає нам не шару, а свободу. Послання до Євреїв говорить:

Євр.2:14-15

14 А що діти стали спільниками тіла та крови, то й Він став учасником їхнім, щоб смертю знищити того, хто має владу смерти, цебто диявола,

15 та визволити тих усіх, хто все життя страхом смерти тримався в неволі.

Це – радісна Різдвяна вістка. Бог народився, став спільником тіла та крови, щоб знищити нашу неволю. Цікаво, що люди не так вже бояться відрізнятися від інших. Наприклад, люди спокійно і навіть з завзяттям демонструють, що у них якесь особливе меню, дивні музичні смаки, або зачіска, яка шокує консервативних сусідів.  Але чомусь, коли ми вирішуємо проявити, що довіряємо Богу, щось всередині нас починає скручуватися і битися в істериці від страху. Відчували таке? Чи нормально, що такий страх виникає у віруючого? І як нам долати цей страх?

Справа в тому, що ми продовжуємо жити у тілі, яке звикло боятися влади смерті. Але тепер у кожному, хто прийняв Ісуса Христа, з’являється друга природа, яка підкоряється Богу і воює проти гріха. Тому страхи виникають природньо. І щоб перемогти страх, нам, як Захарію, потрібно приділяти час для того, щоб розмірковувати про вірність Бога, який завжди виконує Свої обіцянки. Коли Захарій зустрів ангела, він не зміг повірити йому, бо боявся. Боявся зганьбитися, якщо повірить, а того не станеться. Але, міркуючи в тиші над тим, як Бог вже діяв у історії, він зрозумів, що боятись нічого! Він зміг не боятися численної рідні і піти проти їх волі. Він сміливо говорив про Божу вірність, бо саме ця вірність позбавила його страху. Якщо ти досі маєш страх, який задавлює твоє прагнення до Бога, перша справа – це дослідити Боже слово. Так само, як Бог вірно виконував всі обіцянки про Христа, так само вірно Він виконає всі обіцянки, які дав тобі у Христі. Він уже знищив того, хто має владу смерті. У нас уже є свобода, треба тільки у ній стояти. Можливо, нам треба менше сидіти в інтернеті чи телевізорі, на сайтах новин чи в розвагах, і виділити час, щоб почитати слово Боже і розмірковувати про свободу, яку дає нам Божа вірність.

Прочитаємо вірші 76-79:

76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати,

77 щоб народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів,

78 через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,

79 щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру!

Слова Захарія, звернені до його сина, звучать дивно. Він там лежить, вякає та пелюшки мочить, а Захарій говорить до нього, як до дорослого. Це нагадує мені єврейський анекдот. Одну маму спитали, який вік її дітей, і вона відповіла: “Стоматологу – чотири роки, а юристу – півтора”. Єврейський підхід, зокрема Захарій, учить нас ставитися до дітей як до повноцінних особистостей, які мають своє місце у Божій історії. Ви не дивіться, що на Богослужінні вони щось малюють і перешіптуються. Насправді, вони все бачать, чують і на вус мотають. Нам треба серйозно молитися за них і проповідувати для них. Завтра ви здивуєтесь, як Бог виконує через них дивовижні справи.

Місія Івана полягала в тому, щоб приготувати шлях для приходу Господа. Яким чином він це робитиме? Даючи народу пізнати спасіння у відпущенні гріхів. Бог спасає не того, хто виконав купу правил і зробив купу жертв, а того, хто повірив, що у Христі Бог відпустив всі гріхи. Нам не треба шукати, чим виправдовуватись, Бог нас вже виправдав сам.

Слово “ріг”, про яке ми читали вище, має ще одну цікаву властивість. У івриті воно також може означати промені світла, і тому від нього утворюється дієслово “сяяти”. Інколи Мойсея зображують з ріжками на голові, бо Біблія каже, що його лице сяяло, тобто, на івриті, “було рогатим”. Вірш 78 порівнює прихід Христа зі сходом сонця, яке своїми променями геть виганяє темряву. Цей схід сонця має свою причину і мету. Причина – велике милосердя нашого Бога. Він дуже милосердний до нас. Мета – спрямувати наші ноги, щоб ми не блукали в тіні смерті, а вийшли на дорогу миру.

Мені було тяжко готувати цю проповідь не лише через застуду, а ще через власне безсилля. Я духовно зледачів і більше звертав увагу на проблеми, а не на Божу вірність. Тому я часто пропадав в інтернеті чи займався іншими дурницями, щоб не перевантажувати мозок. Але, дякувати Богові, це слово нагадало мені про ріг спасіння. Я прийняв, що Бог – вірний, і що Він має силу і владу змінити все у моєму житті. Я молюся, щоб міг, як Захарій, відключатися від світу для роздумування над обіцянками Бога.

Хай Бог допоможе нам приймати Христа, який є рогом спасіння для кожного віруючого.

(п. Ной)