Вивчення Біблії: Проповідь “У Ім’я Ісуса Христа Назарянина устань та й ходи!” (Дії 3:1-26)
У Ім’я Ісуса Христа Назарянина устань та й ходи!
Дії 3:1-26
Ключовий вірш 3:6 : “Та промовив Петро: Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім’я Ісуса Христа Назарянина устань та й ходи!”
На минулому тижні ми дізналися про чудесну подію, що трапилася з учнями Ісуса Христа. Як заповідав їм Господь, по Його сходженню на небо, в день П’ятидесятниці вони отримали хрещення Святим Духом. Цей захід відбувався із супроводженням неймовірних спецеффектів у вигляді шуму з неба та огненних язиків, що почили на кожному з учнів. Вони сповнились Духа Святого і почали говорити іншими мовами, про великі діла Божі, як їм Дух промовляти давав. Ця дивина захопила численний люд, що знаходився в Єрусалимі під час свята. Багатьох це спонукало відкрити свої серця й прийняти проповідь Петра про Воскреслого Христа. В той день, як говорить Писання, хрестилося й пристало до Божого наділу біля 3000 душ.
Сьогодні я поділюсь з вами не менш дивовижною історією, що відбулася знову ж таки з учнями, а саме Петром і Іваном. За безпосередньої підтримки Духа Святого та Імені Ісуса Христа учнями був зцілений кривий, що не ходив від народження. Ця подія набуло величезного резонансу серед тих хто був тоді в храмі, а для учнів це був ще один прекрасний привід, засвідчити про нашого Спасителя – Ісуса Христа.
Поглянемо на вірш 1: “А Петро та Іван на дев’яту годину молитви йшли разом у храм.”
Тут ми бачимо велику роботу Святого Духа. В Євангеліях не часто говориться, що Петро та Іван щось робили разом з власної ініціативи. Проте, сперечатися хто з них перший, було чи не найважливішою їхньою справою. Тож говорити про спільну молитву учнів якось незвично. Навіть коли Ісус просив їх не спати, а молитися разом з Ним у Гефсиманському саду, вони спали.
Коли ж Дух Святий зійшов на них, вони зовсім змінилися. Вони отримали силу Божу й стали свідками Христа в Єрусалимі й по всій Юдеї. Молитва стала для них улюбленим заняттям. Тому відклавши всі свої справи Іван та Петро спішили на щоденну молитву до храму.
Поглянемо на вірш 2: “І несено там чоловіка одного, що кривий був з утроби своєї матері. Його садовили щоденно в воротях храму, що Красними звалися, просити милостині від тих, хто до храму йшов.”
Біля воріт храму, багато років поспіль, щодня садовили чоловіка, що не міг ходити від народження. В перехожих він просив милостиню. Давайте трішки подумаємо про долю таких людей, та їх психологічний стан.
По-перше. Історичний період коли жив цей кривий був куди жорсткішим ніж сьогоднішній. В наш час, чи не кожна країна, має програми підтримки інвалідів. Тоді, точно ніхто цим не займався. Люди з вадами залишалися з своєю проблемою на одинці. Якщо, хто і піклувався про них, то це їх рідні, проте для всіх це був тягар на все життя. В ті часи сила й міць були запорукою успіху й підносилися на рівень культу. Всі ви знаєте таку країну як Спарта. Сьогодні це зразок сили, витривалості й дисципліни. Але, то було жорстоке середовище, де, до людей з вадами ставилися з неповагою, погордою й приниженням. Не був виключенням і Ізраїль, хоча і в іншому сенсі. Одного разу Ісусу та його учням зустрівся сліпий від народження. Побачивши його, учні відразу спитали свого Вчителя Івана 9:2:”…хто згрішив: чи він сам, чи батьки його, що сліпим він родився?” . Стереотип того, що невиліковно хворі є грішники й покарані Богом за це, глибоко в*ївся в свідомість того суспільства. То ж ставлення до них було дещо упередженим.
По-друге. Людям, що мають фізичні вади набагато тяжче ніж здоровим. Ми не говоримо, що зовсім не можливо, але об*єктивно тяжче. Через свої обмеження їм куди складніше вести звичайний спосіб життя. Сліпий ніколи не буде водити автомобіль чи літак, кривий не зможе грати в футбол, німий ніколи не заспіває в опереті.
По-третє. Психологічний стан й ментальність людей з вадами – як правило то є велика яма.
Звичайно, нам зустрічаються гарні приклади коли люди з інвалідністю долають свої обмеження й досягають великого успіху. В нас є прекрасний приклад про Ніка Вуйчича. Буквально не давно я прочитав ще одну цікаву історію, про одного китайського хлопчика, що народився з церебральним паралічем та розумовими відхиленнями. Лікарі рекомендували мамі не народжувати дитину, та вона відмовила їм. Його тато дізнавшись про стан хлопчика кинув сім*ю. Мамі цього хлопчика, прийшлося працювати на 3 – роботах, щоб прокормити їх обох. Паралельно вона займалася сином розвиваючи його розумові й фізичні здібності. Після багатьох років кропотливої роботи, хлопчик вступив до Пекінського університету, а по його закінченню його запросили навчатися в Гарвард. Проте, все ж таки, ці приклади є більше виключенням ніж закономірністю. І також важливо враховувати, що хтось з рідних посвятив своє життя для них.
Як, правило, люди з вадами думають: “я не такий, як інші”. “Я не можу працювати й себе забезпечувати, як ви ”. “То ж ви зобов*язані мені допомогати” . Такі люди зазвичай очикують щось отримати, і в основному це “щось” дуже дрібне й незначне. Як кажуть в народі: “три копійки”. Їхнє мислення дуже вузьке й спрямоване на їхні недоліки, а їхня віра будується на хворому тілі.
Отже й не виключенням був герой нашої історії – кривий, що сидів біля храму й просив милостиню, надіючись отримати свої три копійки й радіти цьому. Але того дня він зірвав джекпот.
Поглянемо на вірші 3 – 4: “3 Як побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині. 4 Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: Подивися на нас! “5 І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них.
Коли Петро й Іван зустріли кривого він за звичкою, похиливши голови, дивився на землю, чи ноги перехожих. Його цікавила милостиня, а тому він намагався представити себе якомога безпомічним й жалким. Тут є гарна наука. Важливо куди ми дивимося. Коли ми дивимося на наші невдачі, наші слабкості та обмеження, чи ми можемо разраховувати на щось велике? Коли наш погляд спрямований на нічию, чи може там бути виграш? Згадайте Авраама. Коли він дивився на проблему відсутності дітей людськими очима, все що він придумав – це народити одного сина від служниці своєї дружини. Але Господь закликав Авраама підняти голову й дивитися на небо й зорі. Там була обіцянка Бога про цілий народ, що той дасть йому через Сарру. Мені здається я трішки розумію Авраама. Ми з Оленкою очікуємо дітей вже досить довго. І скажу відверто це непросто. Звичайно ми засмучуємося і непокоїмося з цього приводу. Але Господь вчить нас підняти голови й дивитися на Нього!
Прочитаємо разом вірші 6-8: 6 Та промовив Петро: Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім’я Ісуса Христа Назарянина устань та й ходи! 7 І, узявши його за правицю, він підвів його. І хвилі тієї зміцнилися ноги й суглобці його!… 8 І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога!”
Перше: “срібла й золота в мене немає”. Ми знаємо, що Апостоли не були багатими людьми. Напевно, у Петра дійсно не було срібла або золота. Можливо той Петро й Іван, що були колись рибалками, все ж таки знайшли б пару монет й кинули бідолазі, а бо просто пройшли повз, навіть не помітивши його . Але зараз, перед кривим стояли два сповнених Духа Святого божих чоловіка. Петро прекрасно розумів, чого бажав кривий. Він знав, що це не змінить його життя. Це не зможе вилікувати його фізичні вади, це не спасе його душу. Проте Петро дуже добре зрозумів бажання Святого Духа. Кожному з нас важливо знати чого Дух Святий бажає в нашому житті. Ми учні Ісуса Христа й покликані виконувати Його місію на землі. Ми маємо завжди бути чутливими до того як Дух Божий веде нас в наших стосунках з Ним, служінні нашим рідним, ягнятам, коллегам на роботі і всім хто нас оточує. Амінь?!
Друге : “У Ім’я Ісуса Христа Назарянина”
“6…Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім’я Ісуса Христа Назарянина устань та й ходи!”
Замість грошей Петро дав кривому ім’я Ісуса Христа. Дух Святий бажає дати Ім”я Ісуса всім нам. Адже в Ньому сила і любов всемогутнього Бога.
Ім’я Ісус Христа – це перемога над обставинами. (Рим 8:31-32) :”31 Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас? 32 Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього?”
Ім*я Ісуса Христа – це відповідь на нашу молитву. (Ів.16:24): “24 Не просили ви досі нічого в Ім’я Моє. Просіть і отримаєте, щоб повна була ваша радість.”
Ім*я Ісуса Христа це свобода від гріха. (1Ів.2:2): “Він ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу.”
Ім’я Ісуса Христа – це гарантія Божої милості й спасіння для кожного з нас. (Рим 10:13) “Бо кожен, хто покличе Господнє Ім’я, буде спасений.”
Ім’я Ісуса Христа – це вічне життя. (1Ів 5:13) “…щоб ви знали, що ви віруючи в Ім’я Божого Сина, маєте вічне життя.”
Бог наділив нас Ім”ям свого Сина, бо дорожить нами. З Іменем Його нам відкриті небеса. Амінь?!
Третє “устань та ходи”
7 І, узявши його за правицю, він підвів його. І хвилі тієї зміцнилися ноги й суглобці його!… 8 І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога!”
В результаті те, що отримав жебрак від Петра було феноменальним. Аж раптом ноги й суглоби кривого вирівнялися й зцілилися. Зірвавшись з свого місця він почав бігати й скакати наче кенгуру. З його уст полилась хвала Богові. Тут ми бачимо ще одну річ, якою благословив Бог цю людину, а разом і з ним кожного з нас. Знаєте що це таке? Віра! В 16 вірші, цього розділу, Петро говорить: “16 І через віру в Ім’я Його вздоровило Ім’я Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, принесла йому вздоровлення це перед вами всіма.” Віра в Ім”я Ісуса Христа, яку Святий Дух через Петра дав кривому зцілила його ноги. Кожен з нас має рости й практикувати свою віру в Бога. Ми маємо з вірою молитися не тільки за їжу, але й за зцілення від хвороб, спасіння наших рідних, ягнят, дітей. З вірою та Ім”ям Іісуса Христа ми маємо діяти в тих сферах нашого життя, де реальність приводить нас до суму та печалі. Ми маємо навчитися проливатися вірі через нас. Одного разу я читав історію про літню віруючу пару, які мали внука інваліда. Він був паралізований й нерухомий. Бабця майже щодня, намагалася його підняти з словами “В Ім”я Ісуса Христа вставай та ходи!”. Здавалося, що змін немає. Аж одного вечора вони почули гарну музику на піаніно. Спочатку, бабця подумала, що дід забув виключити телевізора. Та той тільки розвів руками. Коли вони зайшли до кімнати то їх внук грав на піаніно яке стояло там. В основі нашої віри ми не ставимо чудо, чи надприродні речі. В основі нашої віри ми ставимо стосунки з Богом, Його Ім”я й любов до Його слова. Нам важливо навчитися застосовувати нашу віру коли Дух Святий й Слово Боже спонукають нас до цього. Ми маємо бути тими, через кого Бог прославляється й хвалиться серед невіруючих Амінь?!
Поглянемо на вірші 9-10: “9 Народ же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив. 10 І пізнали його, що це той, що при Красних воротях храму сидів ради милостині. І вони переповнились жахом та подивом із того, що сталось йому!” Люди, що прийшли до храму, побачивши кривого, який скаче з радості та хвалить Ім”я Боже – злякалися. Інші в подиві стали дивитися на нього, наче зачаровані. Але справу до свої рук знову взяв Дух Святий, й через Петра, став свідчити про Воскреслого Христа. Євангельська проповідь із уст Петра, була живою, сильною й могутньою. Він свідчив про силу Імені Христа, яким було уздоровлено кривого. Він свідчив про Ісуса, Сина Божого – називаючи Його Начальником життя, якого незаслужено розп*яли на хресті замість розбійника. Він свідчив про воскресіння Христа, чого був свідкам і сам. Петро боровся за серця присутніх, щоб ті стали м”яким й відкритими до покаяння. В 19-20 віршах говориться: “Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами, щоб часи відпочинку прийшли від обличчя Господнього…”
Наші життя, насправді сповнені чудес Божих. Можливо це не так помітно нам віруючим, але для людей цього віку це досить сильно відчутно. Наприклад, ми не вживаємо кривих слів, бережемо вірність в сім*ї, витрачаємо свій час на служіння іншим. Це привертає увагу невіруючих, їх дивує такий стиль життя, але й разом з тим вони відкриваються щоб чути слово Боже. То ж кожен з нас, подібно до Петра має бути готовим свідчити про воскреслого Христа й закликати людей цього світу до покаяння й спасіння на Славу Божу. Амінь!
Через сьогоднішнє Слово ми дізналися, що Дух Святий, що зійшов на Петра та Івана продовжив свою роботу, цього разу, через чудо зцілення кривого. Ми побачили велич Імені Христа, та силу що проливається через віру в Нього. Ми побачили, що Господь робить чудеса, щоб серця людей дивувалися Його величі й ставали відкритими до покаяння. Ми вчилися ділитися Євангелієм Ісуса Христа, який спасає від гріха та продовжує творити чудеса Божі й сьогодні серед нас.
(п. Джентельмен)