Вивчення Біблії: Проповідь “Та й піди до землі що тобі покажу” (Дії 7:2-4, Буття 12:1-3)

«ТА Й ПІДИ ДО ЗЕМЛІ, ЩО ТОБІ ПОКАЖУ»

Дії 7:2-4, Буття 12:1-3

Ключовий вірш 7:3: “і промовив до нього: Вийди із своєї землі та від роду свого, та й піди до землі що тобі покажу”

Сьогодні ми зібралися на богослужіння. Також ми хочемо благословити нашу любу с. Наталі на місіонерство. С. Наталі прийняла місіонерський поклик через Дії 7:3, де написано: “і промовив до нього: “Вийди із своєї землі та від роду свого, та й піди до землі що тобі покажу”. Приклад Авраама важливий. Це приклад зразкової віри та послуху Божому велінню (Євр.11:8-19). Авраам – це приклад того, як через одну людину Боже благословення розповсюдилось на багатьох. Приклад Авраама допомагав багатьом людям залишити старе грішне життя та почати нове життя з Богом. Для інших людей він допомагав прийняти місіонерський поклик – піти з своєї землі в прямому сенсі цього слова туди, куди покликав Бог. Хай Господь допоможе нам сьогодні навчитися у Авраама. 

Ким був Аврам. 

Часто, коли коли говорять про Авраама, то наголошують на тому, що коли Бог звернувся до нього, він був 75-річним дідом, життя якого добігало кінця. Однак це не вся правда. Із життя Аврама ми дізнаємося, що в нього була дуже вродлива дружина Сара, яку він сильно любив, правда, не більше, ніж самого себе. Аврам був багатим. Аврам був рішучим та сміливим, і не побоявся кинути виклик місцем царям, яке захопили в полон його племінника. Він напав на них та розбив їх.  Що ще важливо? Авраам не був second gen-ом. Його батьки були невіруючими, і сам він був невіручим, та поклонявся ідолам. Аврааму не було на чому будувати своє життя віри та у кого навчатися. Він будував своє життя на Божому слові, та часто навчався на власних помилках. Що ще важливо: Аврам мав духовне бажання. Так, він поклонявся ідолам, але це поклоніння чимось не задовільняло його. Він шукав справжнього Бога. І одного разу цей Бог відкрився йому через Своє слово. 

Божий поклик.

Таким чином, Бог покликав Аврама, коли тому було 75 років. Подивіться на 3-ій вірш: “і промовив до нього: “Вийди із своєї землі та від роду свого, та й піди до землі що тобі покажу”. На перший погляд Бог не вимагає тут від Аврама чогось аж дуже великого. Здається, що не так складно змінити місце свого проживання. Багато хто з нас це вже робив, і можливо не раз. У нашому глобальному світі це насправді не так важко. Однак у випадку Аврама зробити це було значно складніше. Він жив у закритому клановому суспільстві. Залишити свою землю та свій рід означало зректися батьків, відмовитися продовжувати їх справу на навести на себе їх гнів. Це означало смертельну небезпеку, тому що у той час було вкрай небезпечно подорожувати, що, власне, і показали  подальші події у житті Авраама. І, це, звичайно, означало великі зміни у житті. Люди хочуть стабільності, спокою, а особливо люди старшого віку. Коли тобі 75 років, то усвідомлювати, що життя в тебе не склалося, і ти не можеш їм спокійно насолоджуватися, і що потрібно все фундаментально змінювати – такі думки сильно бентежать та навіть мучать. Чому ж Бог вимагав від Аврама залишити свою землю та рід? Бог хотів, щоб Аврам залишив місце, де люди поклоняються ідолам. Хочемо ми чи ні, наше оточення сильно впливає на нас. Якщо поруч із нами усі займаються спортом, скоріше за все нам також захочеться займатися спортом. Якщо поруч усі поклоняються ідолам, нам також захочеться. Бог хотів, щоб Аврам залишив це місце, як би це боляче не було, щоб там, у іншій землі, виховати Собі народ віруючих. 

Надія Бога

Другою частиною Божого поклику було благословення, яке Бог обіцяв. Ми знаходимо його в Бут.12:2-3: “І народом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, і звеличу ймення твоє, – і будеш ти благословенням. І поблагословлю, хто тебе благословить, хто ж тебе проклинає, того прокляну. І благословляться в тобі всі племена землі!” Чесно кажучи, надія Бога на Авраама була надзвичайно великою. Звичайно, Авраам напевно ніколи не мріяв про те, щоб бути джерелом благословення для всіх народів землі. Саме його ім’я Аврам – добрий батько, каже про те, що він хотів би бути добрим батьком для своїй дітей. І тут ми приходимо до ще однієї проблеми, яка була в Аврама – у нього не було дітей. Це була життєва проблема його сім’ї. І у своїй обіцянці Бог обіцяв її вирішити. Раз Бог вчинить від Аврама великий народ, по меншій мірі це означає народження хоча б одного сина. Ніхто не любить проблем. А особливо життєвих проблем, які тягнуться роками а то й десятиліттями. Але часто проблеми – це така точка дотику, через яку Бог приходить у наше життя і несе Своє благословення. 

Віра Авраама.

Подивимося на 4-ий вірш: “Тоді він вийшов із землі халдейського, та й оселився в Харані. А звідти, як умер йому батько, Він перестав його в землю оцю що на ній ви живете тепер”. Те, що Авраам вийшов із землі халдейської, говорить про те, що він повірив Богові. І в цьому велич Аврама. Він поставився до слова Бога як до слова Бога, яких Той не кидає на вітер. Раз Бог сказав, то Він це зробить. Боже обіцянка була занадто великою. Проте Аврам вірив, що це обіцяла не людина, а Всемогутній Бог, і Він обов’язково виконає, що обіцяв. Автор послання до Євреїв, у 11-ому розділі, де розповідає про героїв віри, пише: “Вірою Авраам, покликаний на місце, яке мав прийняти в спадщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде” (Євр.11:8).

Покора Аврама.

Друга велич Аврама – це його покора Божому слову. Він повірив, і його віра проявилася у послуху – він зібрав речі та й пішов. Якби Аврам не не пішов, то його нащадки ніколи не отримали б ханаанську землю. Так, у своєму житті Аврам помилявся. Однак коли Бог приходив до нього, Аврам слухався Його і робив, як Бог наказав. 

 

Сьогодні ми хочемо благословити с. Наталі на місіонерське життя. Місіонерське життя – це велика справа, де потрібно багато чого: бути гарною дружиною та співробітником для п. Алеша, допомогти йому стати великим Божим чоловіком. Потрібно бути гарним співробітником для місіонерів UBF Праги, бути гарним вчителем Бібілії, пастирем, матір’ю молитви. Добре вивчити чеську мову, знайти гарну роботу. Як Ви можете це зробити? По великому рахунку Ви не можете. Це – занадто складне завдання для будь-кого, і для Вас. Проте Бог не вимагає від Вас щоб Ви самі все це зробили. Бог вимагає від Вас віри Його слову та послуху Його слову. І тоді, як він обіцяв Авраму “Я вчиню великим народом”, “Я звеличу твоє йменя”, “Я поблагословлю”. Бог Сам все це зробить, коли ми віримо Його слову та слухаємося Його. 

С. Наталі повірила, що лише один Бог може підняти її, зцілити рани її серця, повірила Його слову та прийшла до Нього. І Бог підняв її, пробачив її гріхи та уздоровив рани її серця. Потім вона повірила щоб Бог хоче зробити її джерелом благословення для інших і прийшла у спільне життя сестер. Спільне життя сестер не розпалося через це, навпаки, воно зміцніло, сестри стали благословенням для церкви. Потім вона послухала Бога і прийняла Того брата, якого Бог обрав для неї. Тепер вона слухається Бога на місіонерське життя. Ми не повинні недооцінювати важливість послуху Авраама. Він мав залишити сите забезпечене життя в Харані, усю рідню, знайомих, звичний спосіб життя та піти в невідому землю, де він не зможе будувати свої плани, і де він матиме довіряти лише одному Богу. Авраам пішов, не відаючи, куди йде (Євр.11:8). Бог обіцяв Аврааму Своє благословення. Але це благословення мало дію в житті Авраама лише в тому випадку, коли той практично послухався Бога і пішов. Бог дав Аврааму ясно зрозуміти, що Він і лише Він є гарантом того, що всі обіцянки збудуться в житті Авраама. Бог обіцяв йому землю, багато потомків, велике ім’я і привілей стати джерелом благословення для всіх народів. Бог обіцяв благословити благословляючих його, але проклясти проклинаючих. Авраам не зробив нічого, щоб заслужити всі ці Божі благословення. Все, що йому було потрібно робити – це довіряти Богові та показувати свою віру через покору Богові. Нідерландська християнка Коррі тен Боом, яка пройшла всі жахи нацистських таборів, сказала: “Ніколи не бійся  довіряти невідоме майбутнє відомому Богу”. С. Наталі, Ваше життя змінюється кардинально: Ви лишаєте свою країну, своїх батьків, церкву, братів та сестер, спільне життя сестер, роботу. Звичайно, в такий час можливі різні переживання. Але пам’ятайте, як свідчила на одному із зібрань м. Ханна, що саме безпечне місце це не Україна, і не Чехія, і не США, а це те місце, куди покликав Бог. 

Пізніше Бог змінив ім’я Аврама на Авраам, і той став батьком нації, через яку у світ прийшов Месія, Який приніс благословення усім народам землі. 

Сьогодні ми даємо Вам місіонерське ім’я Сарра. Бог обіцяв Аврааму звеличити його ймення. Люди часів Вавилону намагалися самі звеличити своє ім’я – у них нічого не вийшло. Тільки Бог може по-справжньому звеличити ім’я людини. Я бажаю Вам щоб Ви вірили Божому слову, міцно тримали його в життєвих труднощах, і щоб слухалися Бога. І тоді Бог Сам зробить звеличить Ваше ймення Сарра – дорожіть їм! І тоді Бог зробить Вас джерелом благословення для Алеша, для UBF Праги, для молоді у Чехії, в Україні та по всьому світу. 

Ми, які живемо у Христі, наслідували благословення Авраама. Тому ми можемо бути впевнені, що благословення Авраама – це і наші благословення. Джон Кальвін сказав: “Бог так обіймає нас Своєю прихильністю, що благословить наших друзів і помститься ворогам нашим”. Хай Господь захистить та благословить Вас у землі місії! 

(п. Яків)