Вивчення Біблії: Проповідь “Чекаєте й прагнете скорого приходу Божого дня” (2 Петра 3:1-18)

«Чекаєте й прагнете скорого приходу Божого дня»

2 Петра 3:1-18
Ключові вірші 3:11б-12а: «…то якими мусите бути в святому житті та в побожності ви, що чекаєте й прагнете скорого приходу Божого дня»

1 вересня 1939 р. шведська письменниця Астрід Лінгрен, авторка відомої дитячої книги «Карлсон, який живе на даху», написала у своєму щоденнику такі слова: «Сьогодні почалася війна… Вранці німці бомбили польські міста і вторглися в країну з різних сторін. Я до останнього намагалася не робити припасів, але сьогодні купила трохи какао, трохи чаю, трохи мила і ще дещо. Жахлива тривога охопила все і всіх. Радіо час від часу передає новини. Призвані багато військовозобов’язаних. Заборонили їзду на легкових автомобілях. Боже, допоможи нашій бідній планеті, ураженій божевіллям!» У той час світ стояв напередодні другої світової війни, яка забрала 50 млн. людських життів і стерла у попіл сотні міст. Це була жахлива війна. У неї було втягнуто 80% населення землі. Багато років знадобилося людям, щоб оговтатися від її наслідків, хоча вони відчуваються і у наш час, коли з моменту її закінчення пройшло більше 70 р. І хоча вона мала жахливі наслідки, людство все таки вижило. Однак зараз ми стоїмо на порозі іншої події, після якої не лише земля, але і небо не виживуть. І у неї буде втягнуто 100% населення землі. У цьому слові ця подія названа днем Господнім. Як же нам підготуватися до нього? Трохи какао, трохи чаю і трохи мила тут не допоможуть. Одні люди просто намагаються не вірити, що такий день настане. Інші знають про це, і живуть у страху. Але є інший шлях. І у цьому слові ап. Петро розповідає, як нам підготуватися до цього дня так, щоб став для нас не днем жаху, а днем великої радості.

Перше, «день же Господній прибуде» (1-7, 10). Подивіться на 1-ий вірш: «Це вже другого листа пишу я до вас, улюблені. У них нагадуванням я буджу вашу чисту думку». Ап. Петро написав цього листа щоб нагадуванням пробудити в них «чисту думку». Чому так важлива чиста думка? Людям властиво думати. Наші думки визначають нашу поведінку і в кінцевому рахунку напрямок нашого життя. Як же нам здобути чисті думки? Подивіться на 2-ий вірш: «щоб ви пам’ятали слова, що святі пророки давніше звістили їх вам, і заповідь Господа й Спасителя, що одержали через ваших апостолів». Петро звертає нашу увагу і на слова святи пророків – тобто Старого Заповіту, і на слова Господа й Спасителя – тобто Нового Заповіту. Біблія розповідає про те, як Бог спасає людей, як він буде судити їх і як відновить Своє Царство. Боже слово освічує наші думки і формує в нас правильний погляд на цей світ.

У віршах 3-4 Петро розповідає про те, що загрожує чистим думкам: «Насамперед знайте оце, що в останні дні прийдуть із насмішками глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями, та й скажуть: Де обітниця Його приходу? Бо від того часу, як позасинали наші батьки, усе залишається так від початку творіння». Ми зараз живемо у останні дні. І ми оточені звідусіль глузіями, які не приймають, що цим світом управляє Бог і що Христос прийде вдруге судити цей світ. Це можуть бути наші знайомі і незнайомі люди, колеги по роботі, а можуть бути і серйозні вчені, які пишуть серйозні наукові книги, у яких відкидать другий прихід Ісуса Христа. В епоху просвітництва у 18-ому столітті люди надали надто великого значення науці. Вони перестали вірити у надприродні явища, в існування надприродного Бога і почали вірити лише в природні явища. Люди придумали багато доказів того, чому не потрібно вірити в надприродні явища, описані в Біблії, стверджуючи, що їх не можна довести, і тому вони не наукові. Але ап. Петро звертає нашу увагу на їх справжню причину такої поведінки: вони хочуть ходити за своїми пожадливостями (3). Якщо наш стиль життя протирічить Божому слову, то нам потрібно або розкаятись і змінити свій стиль життя або відкинути Боже слово. Глузії вибрали останнє. Вони відкидають той факт, що Бог буде судити цей світ, кажучи: «Де обітниця Його приходу? Бо від того часу, як позасинали наші батьки, усе залишається так від початку творіння» (4).

Більше того, щоб ходити за своїми пожадливостями, глузіям приходиться відкидати не лише другий прихід Ісуса Христа. Їм приходиться відкидати і ті факти, що Бог створив цей світ, і що Бог вже одного разу судив цей світ. Подивіться на вірш 5: «Бо сховане від тих, хто хоче цього, що небо було напочатку, а земля із води та водою складена словом Божим». Напочатку Бог створив землю із води та водою. І дійсно, на нашій планеті ми бачимо дуже багато води – 71% її поверхні вкритий водою. Те, що Бог створив землю каже про те, що вона належить Йому, Він – її Власник і Правитель. Тому якщо визнати факт створення, то потрібно визнати Бога Власником і Правителем. Але глузії хочуть бути самі власниками і правителями, і тому вони не хочуть визнавати Бога. Зверніть увагу на слова: «бо сховане від тих, хто хоче цього» – це означає, що вони самі хочуть, щоб це було від них сховане, вона самі хочуть бути обманутими. Вони самі обманюють себе, не признаючи, що цей світ створений і належить Богові.

Їм також приходиться відкидати той факт, що Бог вже одного разу судив цей світ потопом. Подивимось на 6-ий вірш: «тому тодішній світ, водою потоплений, згинув». Потоп – це типовий приклад надприроднього явища. Звичайно, у багатьох країнах світу ідуть великі і тривалі дощі, у деяких є навіть так звані сезони дощів, коли дощі ідуть місяцями. Але ніколи вони не затоплюють усю планету. Але у той час води потопу затопили усю планету, і загинуло все живе, крім Ноя і членів його родини.

Більше того, Божий суд відбудеться ще раз. У вірші 7 написано: «А теперішні небо й земля заховані тим самим словом, і зберігаються для огню на день суду й загибелі безбожних людей». Глузії стверджують, що нічого з небом і землею не станеться. Але Боже слово каже, що вони зберігаються на день суду. І у цей час Бог знищить безбожників вогнем. За часів Ноя Бог втрутився надприроднім чином у людську історію. Під час другого приходу Христа і Божого суду Він зробить це ще раз.

У вірші 10 написано, як це відбудеться: «День же Господній прибуде, як злодій вночі, коли з гуркотом небо мине, а стихії, розпечені, рунуть, а земля та діла, що на ній, погорять…» Чому цей день названий «днем Господнім»? Це тому що у цей день Бог покаже усім людям ким Він є в дійсності і здійснить свій праведний суд. Звичайно, Бог і зараз є верховним правителем Всесвіту. Але для багатьох людей це не є очевидно, і вони не визнають Бога за того, Ким Він є насправді. У цей день усе стане на своє місце. У цей день навіть самий безнадійний скептик чи цинік будуть змушені визнати свою помилку.

У цей день «з гуркотом небо мине, а стихії, розпечені, рунуть, а земля та діла, що на ній, погорять…» Небо з гуркотом мине. Земля і всі діла на ній погорять. Усе, що створило людство, розплавиться і щезне у вогні, як перстень Саурона у останній серії телесеріалу «Володар перснів». Насправді не так легко уявити собі цей день. Хоча і у наш час багато вчених пророкують кінець існування землі. Одні кажуть, що ядерної зброї, якою володіє 5 світових держав, достатньо щоб 10 разів знищити нашу планету. Інші кажуть, що кінець можливий в результаті зіткнення землі з астероїдом. Всередині землі є велика кількість розплавленої маси, яка зветься магмою, і зіткнення з астероїдом може призвести до того, що ця магма вийде назовні і знищить землю. Є і інші теорії. Але кінець світу станеться в результаті значно більшої катастрофи. Після ядерного бомбардування двох японських міст, там щось все таки лишилось. Але в той день земля і всі діла на ній згорять. Власність, яку так цінять люди – будинки і квартири, автомобілі, комп’ютери, смартфони зникнуть безслідно. Будинок, який будує п. Йонатан, буде знищений. І той будинок, якого ще не побудував п. Діма, також буде знищений.

Цей день прийде несподівано, як злодій уночі. Ісус Христос попередив: «Тому будьте готові й ви, бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте!» (Мф.24:44). Люди часів Ноя насміхалися над Божим попередженням про суд. Але як Бог і казав, прийшов потом і вигубив усіх. Божий день точно прийде. Як нам підготуватися до нього? Закупити солі, сірників і консервів? Це точно не допоможе. Але Петро каже, що допоможе.

Друге, «то якими мусите бути … ви?» (8-9, 11-18). У вірші 11 ап. Петро запитує: «А коли все оце поруйнується, то якими мусите бути ви?» І він відкриває нам 3 речі, які допоможуть нам підготуватись.

По-перше, чекайте нового неба і нової землі (12-13). У віршах 12-14 слова «чекати» і «дожидати» зустрічаються тричі. Чого ми чекаємо? Ми усі чогось чекаємо. Це дуже природно для людини чогось очікувати. Студенти очікують завершення навчання, тому що втомилися від нього – вони думають, що на роботі буде краще. Хтось очікує одруження – він думає, що одруженим значно краще. Пастирі очікують коли виросте наступне покоління пастирів, щоб передати їм справи і спокійно піти на пенсію. Усі ці мрії гарні. Але усі ці очікування не звершаться, то ми прийдемо до глибокого відчаю. Тому ап. Петро закликає нас очікувати того, що значно більше і реальніше – дня Господнього, нового неба і нової землі.

Давайте ми разом прочитаємо вірші 12-13: «що чекаєте й прагнете скорого приходу Божого дня, в якім небо, палючися, зникне, а розпалені стихії розтопляться? Але за Його обітницею ми дожидаємо неба нового й нової землі, що правда на них пробуває». Для безбожників цей день буде страшним, тому що в цей день Бог буде судити їх. Але для Божих дітей він буде днем великої слави і радості. Бог не просто знищить небо і землю. Для Своїх дітей Він приготує нове небо і нову землю. Які вони будуть?

Наш світ наповнений смертю, плачем і криком. Хтось серйозно захворів, хтось попав у катастрофу. Але на новій землі нічого цього не буде – ні смерті, ні плачу, ні крику, і Бог зітре з очей кожну сльозу (Об.21:4). У цьому житті ми страждаємо від наших духовних і фізичних слабкостей. Іноді ми зриваємося і кажемо те, про що потім жаліємо. Наші брати уже починають страждати від хвороб. Але на новому небі і землі у нас будуть інші тіла, які не хворіють, і інший характер, який не зривається. У п. Ноя буде тіло, як у 17-річного юнака, який виріс у карпатських горах.

Хтось сказав, що сучасні люди створили довершені засоби пересування – такі як літаки, потяги, автомобілі, але їм немає куди на них їхати, тому що їх ніде ніхто не чекає. Але нас чекає у Своєму Царстві Господь. У цей день ми побачимо його як Він є і зрадіємо.

Більше того, Петро каже, що на новому небі і новій землі пробуває правда. Ми втомилися жити у суспільстві, де так багато несправедливості, так багато корупції, так багато сміття, яке валяється скрізь, так сильно зіпсута екологія. Ми хочемо жити у місці, де чисто, де чемні люди, де є правда і ти можеш постояти за свої права. Але такого місця немає на планеті. Навіть у самих кращих країнах є багато своїх внутрішніх проблем. Ми хочемо поставити політиків, наділити їх владою і щоб вони повирішували усі наші проблеми. Але як правило самі політики – це сама суцільна проблема. Але усього цього не буде на новому небі і новій землі. Там не буде гріха, жорстокості і несправедливості. Там буде правда, бо там буде царювати Господь Бог (Об.22:5). Ісус обіцяв: «Ото, незабаром приходжу» (Об.22:7,12,20). Слава і подяка Богу за таку надію!

По-друге, живіть свято та побожно (11б, 14). Ап. Петро задає запитання: «то якими мусите бути в святому житті та в побожності ви?», і тут же, в самому питанні дає відповідь: ми маємо жити свято і побожно. А у вірші 14 продовжує: «Тож, улюблені, чекаючи цього, попильнуйте, щоб ви знайшлися для Нього нескверні та чисті у мирі». Петро закликає уникати скверни світу і жити чисто. В 2 Кор.5:10 написано: «Бо мусимо всі ми з’явитися перед судовим престолом Христовим, щоб кожен прийняв згідно з тим, що в тілі робив він, чи добре, чи лихе». Перед судовим престолом Христа відкриються усі наші справи, які ми робили, явні і таємні, і навіть наші найглибші мотиви. Ніщо не буде сховано. Тому нам потрібно постаратися жити свято та побожно. Так ми слабкі. Але святе і побожне життя можливе завдяки крові Христа. Петро у своєму 1-ому Посланні сказав: «І знайте, що не тлінним сріблом або золотом відкуплені ви були від марного вашого життя… але дорогоцінною кров’ю Христа, як непорочного й чистого Ягняти» (1 Пер.1:18-19). Кров Христа має силу очистити нас від марного життя. Тому нам щоденно потрібно приходити до Христа в покаянні.

Ап. Петро також сказав: «Отож, коли тілом Христос постраждав за нас, то озбройтеся й ви тією самою думкою, бо хто тілом постраждав, той перестав грішити» (1 Пет.4:1). Святе і побожне життя неможливе лише через знання Біблії і через читання книг. Воно можливе, коли ми озброюєм-ося тією ж думкою і слідуємо за Христом. Про таких людей Петро сказав, що вони перестали грішити. Це ж і означає свободу від гріха! Ісус казав, що хто хоче жити заради Його та Євангелії, то має загубити свою душу, тобто страждати (Мк.8:35). Тому нам потрібно запитати себе: «А чи страждаю я зараз заради Господа і Євангелія?» І якщо ні, то значить я втратив шлях слідування Христу. Який християнин вважається успішним? Це не обов’язково той, який робить якісь великі видимі справи, а той, хто лишається вірним до кінця. Очікуючи нового неба і нової землі, нам потрібно боротися за свою чистоту та побожне життя.

По-третє, використовуйте дані вам можливості щоб розповідати про Євангеліє (8-9, 15). Подивимось на вірші 8,9: «Нехай же одне це не буде заховане від вас, улюблені, що в Господа один день немов тисяча років, а тисяча років немов один день! Не бариться Господь із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття». Ісус прийде вчасно, він не спішить, але і не бариться. Але чому ж Він не прийшов до цього часу? Петро каже: «Бог довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття». Те ж він повторює у вірші 15а: «А довготерпіння Господа нашого вважайте за спасіння». Час від Різдва Христа до Його другого приходу – це час спасіння для усіх людей. Протягом останніх 2000 р. Бог працював через церкву і спас багатьох людей. І ми були спасені тому, що Бог довготерпів і дав нам шанс почути Євангеліє. І Бог буде чекати до того часу, поки не спасеться повне число вибраних. Бог не упустить ні одного. Бог затримує Свій прихід на ще один день, щоб спасти в цей день деяких людей. Доля тих, які прийдуть на Божий суд неспасені страшна (Об.21:8). Тому нам потрібно молитися за неспасених людей, і, коли відкривається можливість, говорити їм Євангеліє.

У фільмі «Список Шиндлера» розповідається про німецького бізнесмена Оскара Шиндлера, який під час голокосту спас 1200 польських євреїв, влаштовуючи їх на роботу на свої фабрики і захищаючи від нацистів ціною власного статку. Фільм закінчується його прощаванням з євреями, які були спасені завдяки його зусиллям. Не дивлячись на їх сердечну подяку, він каже: «Я міг би спасти більше … Я міг би спасти ще… Я розтринькав стільки грошей… Я зробив так мало!». Він показував на свій автомобіль і золоту ручку, жаліючи, що залишив їх собі. Він плакав про те, що продай він їх, ще 10 чи більше людей були б спасені. Дивлячись цю сцену, я також сповідую, що роблю недостатньо. Давайте мудро витрачати час і використовувати дані нам можливості щоб говорити іншим про Євангеліє.

У 3-ому розділі свого посланя ап. Петро каже про справжню надію. Справжня надія – це другий прихід Христа, нове небо і нова земля. Ця надія дає сили перемогти темряву цього світу, вона дає сили жити свято і побожно, і вона ж дає сили свідчити про Євангеліє. Ви знаєте, що означає: «Марана та!»? Це було типове привітання ранніх християн, і означає воно «Господи, прийди!» (1 Кор.16:22) У той час християни були у меншості у Римській імперії. Але завдяки тому, що вони палко очікували другого приходу Ісуса, вони перемогли переслідування, спокуси цього світу і добре впливали на цей світ. Давайте прочитаємо вірш 18б: «Йому слава і тепер, і дня вічного! Амінь».

(п.Яків)