Вивчення Біблії: Проповідь “Не лякайтеся… бо воскрес, як сказав” (Від Матвія 28:1-20)

Не лякайтеся… бо воскрес, як сказав

Від Матвія 28:1-20

Ключові вірші 5,6 : “А Ангол озвався й промовив жінкам: Не лякайтеся, бо я знаю, що Ісуса розп’ятого це ви шукаєте. Нема Його тут, бо воскрес, як сказав. Підійдіть, подивіться на місце, де знаходився Він”

Христос воскрес! Вітаю всіх із цим величним святом. Зазвичай у цей день ми готуємо спеціальну проповідь і на деякий час припиняємо планові вивчення (бо по плану може бути щось зовсім інше, наприклад, Різдво заміть Пасхи, або Пасха замість Різдва), але сьогодні дуже рідкісне явище – по плану вивчення Єв. від Матвія іде останній розділ, який саме сповіщає нам про воскресіння нашого Господа Ісуса Христа. Нехай Господь рясно благословить цю останню проповідь і дасть нам відчути силу воскресіння, забере всі страхи і відновить радість віри і слідування за Ісусом!

1. Свідки поховання (27:55-66)

Перед тим як перейти до подій останнього розділу, давайте спочатку згадаємо чим закінчився минулий розділ. Ісус був несправедливо засуджений, отримав знущання і був розп’ятий на хресті. Бачивши все що відбувалось, останній крик Ісуса, землетрус, затемнення, римський сотник визнав: «Він був справді Син Божий!». Окрім цього відбулась ще одна важлива подія – це поховання Ісуса. Поховання Ісуса – це свідчення того, що Ісус дійсно помер. Щоб хтось воскреснув, він спочатку має померти. Хто ж були свідками цієї події?

По-перше, це Йосип із Ариматеї. Він був членом синедріону, але не приймав участі в несправедливому суді над Ісусом. Кажуть, що первосвященики навіть і не запрошували його, а лише підконтрольних собі членів синедріону. Йосип був таємним учнем Ісуса, але все ж наважився сповідувати свою віру після смерті Ісуса. «Він прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати. І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його плащаницею чистою, і поклав його в гробі новому своїм, що був висік у скелі. До дверей гробових привалив він великого каменя, та й відійшов» (27:58-60).

По-друге, це були жінки. Вірші 55, 56 кажуть: «Було там багато й жінок, що дивилися здалека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуговували. Між ними була Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йосипа, і мати синів Зеведеєвих». Жінки грали непомітну, але дуже важливу роль в служінні Ісуса. Як-то кажуть: «Війна війною, але обід за розкладом». Вони прислуговували учням і Ісусу, готували їжу і мабуть прали їх брудні шкарпетки. Але велич жінок була не в цьому, а в їх вірності. Коли учні полякалися і повтікали від Ісуса, жінки до кінця були поряд з Ним, і коли судили, і коли розпинали Його. Дехто із них стали й свідками поховання Ісуса. Вірш 61 каже: «Була ж там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи насупроти гробу». Марія Магдалина отримала мабуть найбільшу благодать від Господа: Він звільнив її від сімох бісів, і мабуть вона була саме той жінкою, що вилила на голову Ісуса дорогоцінне миро, плакала і сльозами омивала ноги Ісуса і витерала своїми волосами. Ісус був для неї все, цілий всесвіт, весь зміст життя, але тепер Його не стало, разом із тілом у гробі були поховані й усі їх надії. Тому ці жінки могли лишень зітхати, голосно охати і ахати, їх серце було пусте і розбите. Це стан кожної людини, яка не знає сили воскресіння Ісуса.

По-третє, первосвященики і сторожа. На відміну від учнів первосвященики добре пам’ятали слова Ісуса про воскресіння, тому для більш «надійного» поховання вони випросили у Пилата сторожу, опечатали камінь і поставили варту як мінімум до третього дня. Вони боялися, що учні прийдуть і викрадуть тіло Ісуса. Що ж сталось насправді?

2. Свідки воскресіння (28:1-15)

Поглянемо на 1 вірш 28го розділу: «Як минула ж субота, на світанку дня першого в тижні, прийшла Марія Магдалина та інша Марія побачити гріб». Як бачимо, ті самі жінки, що бачили поховання Ісуса, вирішили прийти туди іще раз. Рано вранці першого дня тижня вони купили аромати і пішли до гроба, щоб намастити тіло Христа. При тому вони чомусь не подумали, хто саме відвалить їм каменя і що робити зі сторожею. Але Бог Сам дивовижним чином подбав про це. «І великий ось ставсь землетрус, бо зійшов із неба Ангол Господній, і, приступивши, відвалив від гробу каменя, та й сів на ньому. Його ж постать була, як та блискавка, а шати його були білі, як сніг. І від страху перед ним затряслася сторожа, та й стала, як мертва» (2-4). Тут цікаво, що і народженню Ісуса і Його воскресінню передувала поява Ангола. Ангол Гавриїл явився Марії і Йосипу і сповістив про народження Божого Сина. І так само тут, можливо той самий Гавриїл, ефектно розібрався з каменем і з вояками. Коли жінки прибули на місце (як каже нам Єв. від Марка), камінь вже було відвалено і у гробі вони побачили юнака у білих одежах і жахнулися (Мк.16:5). Тому «Ангол озвався й промовив жінкам: Не лякайтеся, бо я знаю, що Ісуса розп’ятого це ви шукаєте. Нема Його тут, бо воскрес, як сказав. Підійдіть, подивіться на місце, де знаходився Він». 

По-перше, Ангол сказав «Не лякайтеся». Жінкам і так було несолодко, втративши Ісуса вони втратили спокій і напрямок життя, вони не знали, що їм робити і як їм далі жити. Але побачене тут ще більше додало їм приводу для переживання. Страх часто виникає, коли реальність раптово розбігається із планами і очікуваннями. Вони шукали Ісуса розп’ятого, тобто тіло мертвого Ісуса, а отримали пустий гріб та ще й дивного юнака у білих шатах. Так само люди злякались і через короновірус: усі ходили на роботу, будувати плани, відпустки, зустрічі, жили собі в зоні свого комфорту, але раптом… все розвалилося, замість роботи, відпочинку, тусовки – суцільна самоізоляція. Тут ЗМІ звичайно підливають масла в вогонь: коли бачиш щоденно сумну статистику захворювань і смертей, то страху стає все більше. Страх смерті приходить в наші серця і породжує нові і нові страхи. І цей вірус страху завдає шкоди навіть ще більше ніж той вірус COVID-19. Існує навіть притча така: «Виходить якось із міста монах, а на зустріч йому смерть. Монах питає – ти чого до нас? Та, от, – відповідає смерть, хочу 1000 людей забрати, і пішов монах далі. А як повернуся до міста, то бачить що все місто вимерло. Ти ж казала лише 1000, каже він до смерті, так я лишень 1000 і забрала, інші – від страху померли». Щось схоже відбувається і зараз. Насправді, у кожного з нас є багато причин для переживання – проблеми на роботі, проблеми зі здоров’ям своїм чи близьких. Але кожному з нас Господь каже сьогодні – «Не лякайтеся, бо… воскрес, як сказав»! Христос воскрес, Він переміг смерть, із Ним ми можемо не боятись нічого! Його корона сильніше за «корону» вірусу! 

Зауважу тут, що Христос воскрес, саме як і сказав. Починаючи із 16го розділу, коли Петро сповідав Ісуса Христом, Ісус тричі прямо казав, що Син людський має постраждати багато від старших, і вбитому бути, і воскреснути третього дня (16:21, 17:23, 20:19). Також ще раніше у 12му розділі Ісус казав, що виконає пророцтво Йони, що був 3 дня і 3 ночі у череві кита (12:40). В Старому Заповіті ми також знаходимо багато пророцтв про воскресіння (Іс.25:8, Ос.13:14). Ісайя каже: «Смерть знищена буде назавжди, і витре сльозу Господь Бог із обличчя усякого, і ганьбу народу Свого він усуне з усієї землі, бо Господь це сказав» (Іс.25:8). Господь сказав, Господь і зробив! Ми можемо дійсно покладатися на слово Бога і словом подолати страх. Коли 5 років тому я страждав через панічні атаки, я не знайшов нічого кращого проти нападків страху, ніж проголошувати слово Бога. Коли серце билося так сильно, що ледь не вискакувало із грудей, я проголошував: «Не боїться він звістки лихої, його серце міцне, надію складає на Господа!» (Пс.111:7). І страх дійсно залишав моє серце.

Далі Ангол запросив жінок стати свідками воскресіння: «Підійдіть, подивіться на місце, де знаходився Він». Ісуса дійсно не було там, де вони поховали Його, Він справді воскрес як і сказав. Далі Ангол дав жінкам місію: «Ідіть же хутко, і скажіть Його учням, що воскрес Він із мертвих, і ото випереджує вас в Галілеї, там Його ви побачите. Ось, вам я звістив!» (7). Жінки послухались і пішли. Але як видно з Єв. від Марка, все ж забарилися і мабуть ще трохи були в шоці, тому Сам Ісус перестрів їх на дорозі. Він підбадьорив їх словами: «Радійте!» (грецьке слово «хайрете»), а далі звелів зробити все те саме, що і попросив Ангол. Жінки припали до Його ніг, і там знайшли справжній мир і радість. Воскресіння Ісуса дійсно дає нам радість, тому що Він тепер із нами і ніколи нас не покине!

Хто іще стали свідками воскресіння Ісуса? Це сторожа. Вірш 11 каже, що дехто зі сторожі (мабуть ті, хто ще не втратив дар мови після появи Ангола) прийшли і розповіли все первосвященикам. Хоча вони все бачили на власні очі: бачили Ангола, землетрус, пустий гріб, але не повірили. Вони продали свою совість за гроші, і стали розповсюджувати брехню. Ми бачимо, що навіть якщо люди бачать очевидні факти, це ще не допомагає їм вірити. Тому потрібна молитва і робота Святого Духа!

Також свідками могли стати самі первосвященики. Але вони також вирішили до кінця бути на стороні неправди. Коли Петро і Іван почули від жінок цю звістку, вони швидко побігли наввипередки, щоб  самим побачити пустий гріб. Але первосвященики не вчинили так, і не схотіли переконатись на власні очі. Натомість вони зібрали нараду «і дали сторожі чимало срібняків, і сказали: Розповідайте: Його учні вночі прибули, і вкрали Його, як ми спали. Як почує ж намісник про це, то його ми переконаємо, і від клопоту визволимо вас» (12-15). В кінці минулого розділу (27:64) первосвященики звинувачували Ісуса у брехні, але в кінці кінців самі стали брехунами. 

Але все це ніяк не перешкодило благій звістці про воскресіння Ісуса. Сила воскресіння виявилась більша за камінь, більша за загін вояків і більша за брехню людей. Сила воскресіння подолала смерть і змінила життя багатьох людей. Жінки, що ледь йшли від жалю і страху, назад вже бігли із радістю і мали страх Божий (вже не страх смерті). Учні Ісуса вилізли із засідки і стали свідчити про воскреслого Христа. Сила воскресіння зломила навіть ярого супротивника Савла і зробила Його смиренним апостолом Павлом і потужно діяла через нього посеред поган. Сила воскресіння крізь віки діє і сьогодні: хто засмучений, хто боїться, хто страждає – може прийти до Христа, який відновить нашу віру Своєю надпотужною силою! Павло молився за віруючих Єфесу, щоб Бог «просвітив очі вашого серця, щоб ви зрозуміли, …і яка безмірна велич Його сили в нас, що віруємо за виявленням потужної сили Його, яку виявив Він у Христі, воскресивши із мертвих Його, і посадивши на небі праворуч Себе» (Єф.1:18-20). Яка ж безмірна велич Його сили в нас! Його сила воскресіння вже діє в нас, дає нам віру і долає страх!

3. Велике доручення (28:16-20)

Після Свого воскресіння Ісус з’явився багатьом людям – окрім Марії Магдалини, він з’явився 2 учням, що йшли в селище Емаус; 10 Апостолам в горниці, потім ще раз для Фомі спеціально; учням, що нічого не зловили на морі; більше ніж 500 братій одночасно – пише Ап. Павло. Всі ці зворушливі історії і розмови можна подивитись в інших книгах нового заповіту, тут автор упускає всі ці моменти і фокусуються на одній єдиній зустрічі і на одній єдиній важливій заповіді. Вірші 16,17 кажуть: «Одинадцять же учнів пішли в Галілею на гору, куди звелів їм Ісус. І як вони Його вгледіли, поклонились Йому до землі, а дехто вагався». Учні були у різному духовному стані, дехто повірив і поклонився Ісусу, а дехто вагався і не вірив ані свідкам, ані своїм очам. Але Ісус дав їм всім одне важливе доручення. Ці слова нам добре знайомі, ми читаємо їх кожне Богослужіння, але давайте іще раз подивимось на них. «А Ісус підійшов і промовив до них та й сказав: Дана Мені всяка влада на небі й на землі. Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь» (18-20).

По-перше, Ісус сказав: «Дана Мені всяка влада на небі й на землі». В цьому Євангелії Матвій зображує Ісуса як Царя. І через Свою смерть і воскресіння Ісус дійсно увійшов на престол Свого Царства, Він отримав від Бога всю владу на небі і на землі. На небі Ісус переміг сатану, і він був скинений на землю. Ісус зійшов із небес і вдруге переміг сатану вже на землі через Свою смерть і воскресіння. Він став Цар над царями і Пан над панами! Як-то кажуть у боксі, Абсолютний Чемпіон! Навіть є така пісня…

Есть Один только Чемпион,

Кровью Своей победил этот мир.

Есть Один только Чемпион,

Чемпион всегда только один.

Есть Один только Чемпион,

Смерть победил, всем нам жизнь подарил.

Есть Один, только Чемпион,

Иисус — номер Один! (В. Короп)

 

По-друге, Ісус дав їм доручення: «Тож ідіть, і навчіть всі народи». Слово «Тож» значить, що оскільки Ісус став Царем на небі в на землі, тепер ми маємо підкорятися Йому, ми маємо виконувати Його волю, а не свою, ми маємо іти і розповсюджувати Його Царство. Де-юре воно вже настало, але де-факто – нам ще треба трохи попрацювати. Але Царство Христа це не посади і не території, Його Царство – це серця людей, навчені Божого слова. Але неможливо лишень раз розсказати про Бога і потім кинути людину на напризволяще, треба немало днів, а то й років, щоб навчити зберігати все те, що Ісус нам заповів. Нехай Господь збадьорить нас, щоб знову нести благу звістку новим людям, а також продовжувати укріплювати тих, хто вже слідує за Христом. Хоча зараз є багато обмежень на пересування, вимога дотримувати соціальну дистанцію. Але для слова Божого немає «пут», у нас є багато можливостей, щоб свідчити по телефону, по скайпу, зуму і будь-якими іншими способами. Тим більше люди зараз всі вдома, біля своїх компів, телефонів, читають новини, переживають, і саме зараз так потребують вашої підтримки, слова надії, слова любові. Доки церква мовчить, сатана розповсюджує брехню, так не має бути. Силою воскресіння ми можемо свідчити, ми можемо впливати у своєму оточенні! Доручення Ісуса дійсно велике – навчити цілі народи, але ви знаєте, що Great vision досягаються через Small Decision. Нехай Бог допоможе нам прийняти маленьке рішення, щоб виконувати це велике доручення. Для себе я прийняв рішення принаймні 1й людині в тиждень засвідчити про Бога, або провести вивчення Біблії онлайн. Зараз молюсь за б. Ігоря, щоб він прийняв Христа своїм Господом і продовжив вивчати все те, що Ісус заповів у Своїм слові.

По-третє, Ісус дав нам Свою обіцянку: «І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку!». Євангеліє від Матвія починається з народження малюка на ім’я Емануїл, що значить «з нами Бог» і закінчується тією ж обіцянкою «Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку!». Воскреслий Ісус з нами щодня, і це не може не тішити! Він з нами сьогодні, Він буде завтра і аж до кінця віку! Він буде з нами і дасть нам силу, щоб слідувати за Ним і бути Його свідками у цьому світі!

Отож, сьогодні ми почули радісну звістку, що Христос воскрес – справді воскрес, як і сказав. Цей воскреслий Христос забрав всі тривоги і каже нам: «Не лякайтеся», «Радійте», «ідіть хутко і розкажіть усім». Сила воскресіння діє в нас і сьогодні, бо Він воскрес і перебуває з нами щодня, і так буде до кінця віку!

(п. Самурай)