Вивчення Біблії: Проповідь “Ісус – Велике Світло” (Від Матвія 4:12-25)

ІСУС – ВЕЛИКЕ СВІТЛО

Від Матвія 4:12-25

Ключовий вірш 4:16 : “Народ, що в темноті сидів, світло велике побачив, а тим, хто сидів у країні смертельної тіні, засяяло світло”

Ісус прийняв хрещення від Івана Хрестителя. Потім Ісус переміг спокуси диявола у пустелі. У сьогоднішньому слові розповідається, як Ісус почав Своє публічне служіння. І це служіння визначило усе Його подальше служіння. Усе Своє земне життя Ісус робив те, про що розповідається сьогодні: Він проповідував Євангеліє, Він виховував учнів і Він зцілював хворих. Христос покликав нас слідувати за Ним, Він покликав нас брати участь у Божій історії. Те, що робив він, покликані робити і ми. Судячи з рейтингу Facebook найбільше підписників на Україні мають Святослав Вакарчук, Петро Порошенко та Міхеїл Саакашвілі. У першу десятку попали один лікар, усі інші – політики. Це означає, що українці слідують за політиками та зірками музики. За ким Ви слідуєте? За ким ти слідуєш, таким і буде твоє життя. Але чи дійсно ви хочете жити так, як живуть ці люди? І чи дійсно ви можете покластися на цих людей у вічності? Християни покликані слідувати за Ісусом. Хай сьогодні Господь допоможе нам перевірити свої серця – чи дійсно я слідую за Ісусом.

У вірші 12 написано: «Як довідавсь Ісус, що Івана ув’язнено, перейшов у Галілею». Ірод посадив Івана Христителя у в’язницю через те, що той дорікав йому за перелюб. В Мт.14:3,4 написано: «Бо Ірод схопив був Івана, і зв’язав його, і посадив у в’язницю через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа. Бо до нього Іван говорив: Не годиться тобі її мати!» Люди, у яких є влада, часто думають, що їм усе можна, і забувають, що над ними стоїть Бог. Якось інший, куди більший за Ірода Цар – Давид, також згрішив у перелюбі – Вірсавію, дружину Урії, він узяв собі, а її чоловіка вбив. Тоді пророк Натан прийшов до Давида і дорікав йому. У Давида було 2 варіанти: або ж послухатися Натана і розкаятися, або вбити Натана, як він недавно вбив Урію. Давид вибрав перший шлях, тому, власне, ми і знаємо Давида великим Царем. Якби Давид не розкаявся, історія його життя була б зовсім іншою. Але Ірод не розкаявся. Натомість, він посадив Івана у в’язницю.

Багато Божих служителів поплатилися своєю свободою, а то і життям, заради проповіді Євангелія. Джон Баньян, автор «Подорожі Пілігрима» 12 років провів у в’язниці лише за те, що проповідував Євангеліє без дозволу влади. І зараз у світі багато країн, де за проповідь Євангелія саджають у в’язницю, а то навіть і вбивають. На Україні не вбивають і не сажають у в’язницю за проповідь. Ми можемо проповідувати Євангеліє вільно. Але чи користуємося ми цією можливістю? Чи можете ви пригадати, кому ви говорили про Христа чи про свою віру поза межами церкви за останній місяць? Хай Господь дасть нам сміливість свідчити про Нього.

Коли Ісус довідався, що Іван був ув’язнений, Він пішов у Галілею. Ззовні це виглядало так, наче Ісус втікав від переслідування. Ісус не відвідав Івана у в’язниці, а пішов подалі від бурхливих політичних подій. Ісус пішов не тому, що боявся Ірода. Коли пізніше Ісусу належало стояти перед царями, Він мужньо переніс усі знущання і біль. Ісус пішов у Галілеї також не тому, що християни не повинні бути соціально активними і протистояти керівництву країни, коли те робить зло. Френсіс Шеффер у своїй книзі «Християнський маніфест» писав: «Фундаментальний принцип полягає у тому, що в певних випадках непокора державі стає не лише правом, але і обов’язком». Так, коли керівництво держави робить зло, християни мають йому протистояти.  

Тоді чому ж Ісус пішов у Галілею? У віршах 13-16 написано:

13. І, покинувши Він Назарета, прийшов й оселився в Капернаумі приморськім, на границі країн Завулонової й Нефталимової,
14. щоб справдилось те, що сказав був Ісая пророк, промовляючи:
15. Завулонова земле, і Нефталимова земле, за Йорданом при морській дорозі, Галілеє поганська!
16. Народ, що в темноті сидів, світло велике побачив, а тим, хто сидів у країні смертельної тіні, засяяло світло.

Ісус пішов у Галілею щоб виконати Боже слово, яке Той сказав через пророка Ісаю за сім сотень років до цього. Через Боже слово Ісус знайшов напрямок для Свого життя, Божу волю, і підкорився їй.

У вірші 16 написано, що люди там сиділи у темряві. На вивченні Біблії ми говорили про те, що без Христа не тільки мешканці земель Завулона та Нефталима, а усі люди сидять у темряві. Це правда. Але, напевно, мешканці Завулонової і Нефталимової землі сиділи просто у непролазній темряві. В 2 Цар.15:29 розповідається, що коли ці землі були під окупацією Асирії, то асирійський цар переселив цих мешканців в Асирію, а цю землю заселив іншими народами. Ізраїльтяни змішалися з іншими народами. Вони втратили Ізраїльські корені. Змішалися не лише народи. Змішалися і релігії. Змішалися боги. Змішалися думки у їх головах.

Що означає жити у країні смертельної тіні? Це не обов’язково означає, що люди сидять сидьма і рвуть на голові волосся. Ззовні вони можуть вести досить активне життя. Жити у смертельній тіні означає, що ці люди жили не мали надії і напрямку у своєму житті. Вони не знали, навіщо вони живуть, вони не мали вирішення проблеми смерті. Іншими словами, вони не мали відповідей на самі фундаментальні питання людського життя. Темрява породжує відчай. Відчай неможливо терпіти, люди намагаються втекти від нього, але не мають куди. Через це люди чинять багато зла, про яке ми щоденно читаємо у новинах.

Хто є великим світлом? Велике світло – це Ісус! Чому Ісус – велике світло? Тому що Ісус вирішує фундаментальні проблеми, які не може вирішити ніхто інший: проблеми гріха та смерті. Ісус – велике світло, тому що дає справжній напрям у житті. Тільки один Ісус може прогнати темряву із людського серця. Якщо час від часу ви перечитаєте новин і світ здається вам надто темним, або ж всередині себе вам відкриється безодня вашого падіння у гріх – зверніться до Ісуса у молитві: «Ісус, Ти – велике світло. Засяй у моєму серці!» Яким же чином Ісус ніс це велике світло людям? Через 3 речі.

Перше, через проповідування Євангелія. У вірші 17 написано: «Із того часу Ісус розпочав проповідувати й промовляти: Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне!» Люди у тих краях жили дуже бідно. Ці землі були окуповані римлянами. І, тим не менше, Ісус вважав що не матеріальна допомога і навіть не політична свобода потрібні цим людям у першу чергу. У першу чергу вони мають почути Євангеліє. Ісус проповідував про Боже Царство. Боже Царство – це остаточний пункт нашої земної подорожі. Якщо в нас немає надії на Боже Царство, то попереду нас очікує лише смерть. «Покайтеся»: покаяння відкриває нам двері в Небесне Царство. Через Своє земне служіння Ісус допомагав людям розкаятися і сповідати Свої гріхи. Ісус проповідував про наближення Божого Царства. Значить, якщо є царство, то має бути і цар. Хто цей Цар? Це – Ісус. Відомо, що Українці не люблять і ніколи не любили ніякої влади. Тому вони називають усяку владу злочинною і постійно її критикують. Українцям противна всяка думка, що ними хтось управляє. Але насправді ми самі надто слабкі та нездатні спасти себе. Нам потрібен той, хто переможе диявола, і стане великим світлом. Нам потрібен наш цар Ісус. Давайте разом сповідаємо: «Ісус – ти мій Цар!»

Друге, Ісус виховував учнів. Прочитаємо вірш 18: «Як проходив же Він поблизу Галілейського моря, то побачив двох братів: Симона, що зветься Петром, та Андрія, його брата, що невода в море закидали, бо рибалки були». У Галілеї Ісус зустрів рибалок Петра та Андрія. Ці були прості чоловіки, які заробляли на життя чесною працею. Однак чогось не вистачало у їх житті. Рибалка добра як хобі. Але коли вона стає професію, всяка романтика проходить. Хочуть вони чи ні, ці брати мусили кожен день відправлятися на човні в озеро рибалити. Таке життя нагадувало вічне колесо, де все повторюється спочатку. Життя без напрямку і надії. У кінці цього життя їх чекала смерть. Сумна перспектива.

Коли вони зустріли Ісуса, вони були захоплені Його особистістю. Скоріше за все тут описаний не перший випадок, коли вони зустріли Ісуса. Вони чули Його проповіді. Вони бачили Його справи. Вони бачили ту радість і той мир, які Він мав, і яких не мали вони. Раніше вони думали, що такі нещасні, тому що жили у бідній країні і мали так тяжко працювати. Але Ісус жив у тих не умовах, але був зовсім інший. Брати відчували, що вони не жили, а животіли, ледве сунулися по життю, у кінці якого на них очікувала смерть. Але Ісус жив іншим, глибоким життям, Він мав внутрішню силу, Він мав радість. В Євангелії від Лк. описаний випадок, як одного разу Ісус допоміг Петру і компанії наловити надзвичайно багато риби (Лк.5:1-11). Петро все життя ловив у тих місцях, але таке бачив вперше. Він знав, що там не може просто так взятися так багато риби. Через це Петру відкрився глибокий духовний світ. В серії книг Клайва Льюїса «Хроніки Нарнії» діти через шафу відкривають шлях у дивовижну країну. І ось для Петра і Івана таких шлях відкрився через Ісуса. Вони захотіли дізнатися у Нього секрет щасливого життя. Вони захотіли бути схожими на Нього і навчитися у Нього.

Прочитаємо вірші 19-20: «І Він каже до них: Ідіть за Мною, Я зроблю вас ловцями людей! І вони зараз покинули сіті, та й пішли вслід за Ним». Коли Ісус покликав їх за Собою, вони не роздумуючи пішли. Хто такий учень Ісуса? Це той, кого захопила особистість Ісуса. Тому він слідує за Ісусом і вчиться у Нього. Кажучи «Ідіть за Мною»  Ісус пропонував їм навчитися у Нього. Він пропонував їм значно більше того, що вони мали. Він пропонував їм не просто вижити в цьому світі. Він обіцяв зробити їх самих ловцями людей. Він змінить їх життя, Він змінить їх зсередини, їх світогляд і систему цінностей. Він зробить їх впливовими людьми. Вони самі будуть приводити людей до Бога.

І ще одне важливе питання: «поклик Ісуса був адресований лише Його учням, чи усім християнам, усім нам?» Це велике питання для великої розмови. Але якщо коротко, то відповідь: «Так». Щоб слідувати за ним, для багатьох людей не потрібно кидати свого навчання чи роботи, як це зробили брати. Ісус закликає їх слідувати за Ним в ставленні до ближніх, в ставленні до церкви, в ставленні до своєї роботи і обов’язків. Для інших, наприклад, місіонерів, слідувати за Христом означає залишити батьків і країну. І ще одне важливе питання: «обіцянку зробити ловцями людей Ісус дав лише Своїм учням чи усім християнам?» І відповідь тут: «усім християнам». У наш час людям не дуже подобається слідувати за Ісусом і виховувати учнів Ісуса. Максимум, на що вони погоджуються, це приходити один раз в тиждень в церку на Богослужіння. Але, як сказав Дітріх Бонхеффер: «Християнство без учнівства це християнство без Христа». Хай Господь дасть нам гаряче духовне бажання слідувати за Христом і приводити інших до Христа.

Подивіться на вірші 21-22: «І, далі пішовши звідти, Він побачив двох інших братів, Зеведеєвого сина Якова та Івана, його брата, із Зеведеєм, їхнім батьком, що лагодили свого невода в човні, і покликав Він їх. Вони зараз залишили човна та батька свого, та й пішли вслід за Ним». Поклик Ісусом цих двох братів – Якова та Івана дуже схожий на поклик двох попередніх братів, тому нам легко його пропустити. Але уважні дослідники Біблії, не дивлячись на очевидну схожість, все ж таки вбачають відмінності. Петра та Андрія Ісус покликав коли вони працювали – вони закидували невода в море. Якова та Івана Ісус покликав коли вони лагодили свого невода – тобто коли вони лише готувалися до рибалки. Для них це був чудовий привід щоб відмовити Ісусу, сказавши що вони зараз зайняті – їм же потрібно полагодити невода! Люди часто шукають причину, щоб не слідувати за Ісусом прямо зараз. І тут ми маємо задати собі запитання: чи готовий я змінити свої плани, щоб слідувати за Христом, чи я лише шукаю виправдань, чому я не можу зробити це прямо зараз? Чи вивчаю я Боже слово регулярно? Чи молюся я поза межами церкви? Чи вірний у відвіданні Богослужінь? Чи жертовний я у своєму служінні, відділяючи для Бога свій час та фінанси? Хай Господь допоможе нам не шукати виправдань, а слідувати за Христом.

Третє, Ісус уздоровляв усякі хвороби. Подивіться на вірші 23б-25:

23. … і вздоровлюючи всяку недугу, і всяку неміч між людьми.
24. А чутка про Нього пішла по всій Сирії. І водили до Нього недужих усіх, хто терпів на різні хвороби та муки, і біснуватих, і сновид, і розслаблених, і Він їх уздоровляв.
25. І багато людей ішло за Ним і з Галілеї, і з Десятимістя, і з Єрусалиму, і з Юдеї, і з Зайордання.

До Ісуса приводили різних недужих – хворих і духовно, і фізично. Матвій перераховує тут кілька хвороб – напевно самих серйозних і які вважалися невиліковними: біснуватих, епілептиків, паралітиків. І Христос уздоровляв їх. Коли така серйозна хвороба, то вона часто закриває доступ людині до Євангелія. Та Ісус вирішував їх нагальну потребу. Дуже часто після цього ці люди ставали Його послідовниками та учнями. Якось Ісус вилікував одного біснуватого у Гадаринському краї. (Мк.5:1-20) Після цього бувший біснуватий попросився до Ісуса в учні. Але Ісус послав його проповідувати в околицях про те, що Він зробив йому. Ми, учні Ісуса, покликані проповідувати Євангеліє і слідувати за Ісусом. Але чи можемо ми зцілювати? Ап. Яків казав так (Як.5:14-16):

14. Чи хворіє хто з вас? Хай покличе пресвітерів Церкви, і над ним хай помоляться, намастивши його оливою в Господнє Ім’я,
15. і молитва віри вздоровить недужого, і Господь його підійме, а коли він гріхи був учинив, то вони йому простяться.
16. Отже, признавайтесь один перед одним у своїх прогріхах, і моліться один за одного, щоб вам уздоровитись. Бо дуже могутня ревна молитва праведного!

Яків заохочує нас до молитви. Ти хворієш? Молись! Попроси молитви у інших, поклич пресвітерів і хай помоляться вони! Молитва має могутню силу! Ця сила – це сила Всемогутнього Бога. Звичайно, Бог являє цю силу і у наш час, як являв за часів Ісуса.

Сьогодні ми дізналися, що Ісус – це велике світло, Цар небес і наш Цілитель. Він проганяє всяку темряву із наших сердець, і з цього світу. Хай Господь допоможе нам активно щоденно слідувати за Ним!

(п. Яків)