Вивчення Біблії: Проповідь “Бог живих” (Від Матвія 22:23-33)

Бог живих

Від Матвія 22:23-33

Ключовий вірш 22:32 : “Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих”

У книзі Клайва Льюїса «Хроніки Нарнії» дівчинка Люсі зазирнула у шафу, через яку попала у дивовижну країну Нарнію. Раніше вона навіть не здогадувалася про існування цієї країни, пори нарешті не попала туди. Схожим чином, люди живуть у цьому світі, але ніколи не здогадуються, що крім цього світу існує ще інший світ. В Євангелії від Матвія Ісус відкривається Царем. Якщо є Цар, то має бути і Царство. Яке ж це Царство? Це – Небесне Царство. Хай Господь сьогодні відкриє нам реальність Небесного Царства.

Подивимося на вірш 23: «Того дня приступили до Нього саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення…» У попередньому уривку Ісусу поставили запитання фарисеї та іродіяни. Сьогодні ми зустрічаємо саддукеїв. Іродіяни були політиками, прихильниками царя Ірода. Фарисеї були релігійними лідерами, вони вірили в Бога та приймали авторитет Біблії. Саддукеї, на відміну від них, були головним чином не релігійними людьми, а аристократами. Вони не вірили у Бога, у воскресення померлих, в існування Ангелів. Іншими словами, вони не вірили в інший світ. Вони були такими собі скептиками, вірили лише в те, що бачили на власні очі. Таким чином, саддукеї підійшли до Ісуса та поставили запитання. Подивімось на нього:

24 … Учителю, Мойсей наказав: Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову його, і відновить насіння для брата свого.

25 Було ж у нас сім братів. І перший, одружившись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружину свою братові своєму.

26 Так само і другий, і третій, аж до сьомого.

27 А по всіх вмерла й жінка.

28 Отож, у воскресенні котрому з сімох вона дружиною буде? Бо всі мали її.

Подібна практика, що коли хто помре, то його брат має взяти його дружину здається дивною для сучасних людей. У книзі Астрід Ліндгрен «Малий і Карлсон» Малому раптом сяйнула думка, що дуже його стурбувала:

– Слухайте, мамо,- занепокоєно спитав він.- А коли Боссе виросте великий і помре, я повинен буду одружитися з його жінкою?

Мама здивовано запитала:

– Чого це тобі раптом спало таке на думку?

– Таж мені дістався старий велосипед Боссе,- пояснив Малий.– І його старі ковзани… Я доношую його старі піжами, капці і все інше…

– Ну, а старої жінки Боссе тобі не дістанеться, я твердо обіцяю,- поважно вже сказала мама.

Однак, якби Малий жив у часи Ісуса, то його мама уже не могла б так твердо обіцяти, що Малому не дістанеться старої жінки Боссе. Закон Мойсея дійсно наказував, що якщо один із братів помре, і не матиме сина, то інший брат має взяти дружиною жінку померлого (Повт. З. 25:5). Чому такий дивний на перший погляд закон? У наш час при шлюбі дуже цінують почуття. Однак у ті часи при шлюбі в першу чергу цінували та думали про дещо інші, більш практичні та важливі речі. Тоді думали про ту бідну жінку, чоловік якої помер. У той час вдови були дуже бідними, їм важко було зводити кінці з кінцями. Після смерті чоловіка, їх майно могло відійти до родичів чоловіка, а вдова лишитися ні з чим. Також, у той час коли жінка лишалася бездітною, це було для неї великою ганьбою. Щоб дати цій жінці притулок, де вона буде почуватися безпечно, зняти з нею ганьбу бездітності, та зберегти майно померлого й існував цей закон.

Звичайно, у своєму запитанні саддукеї змалювали дещо нереалістичну картину. Навряд чи в реальності був такий випадок, коли один за одним помирало семеро братів. Але з іншої сторони, через їх запитання добре видно світ, у якому вони жили. Саддукеї не вірили в Бога, не вірили у воскресення, не визнавали життя після смерті, не визнавали духовної реальності. Тому все, що їм лишалося, це життя у цьому матеріальному світі. З чого ж складалося це життя? Перше, що ми бачимо у цій історії, це сім одружень. Чи не забагато, як для такої короткої історії? І головне запитання усієї історії: «Котрому вона дружиною буде?» Вся історія присвячена розв’язанню питання шлюбу, але під кінець історії здається у всіх її героїв питання шлюбу так і не вирішено, тому, власне, звучить запитання: «Котрому вона дружиною буде?» Напевно саддукеїв дуже хвилювало питання одруження. Коли люди не визнають духовної реальності, питання одруження виходять на перший план, та стає одним із головних запитань їхнього життя. У житті без Бога люди часто думають, що одруження вирішує усі їх проблеми і робить їх щасливими. Якщо вони не щасливі, то думають, що це тому, що вони ще не одружилися, або ж, тому що одружилися невдало. Я не хочу сказати, що одруження неважливе. Воно важливе, і до нього потрібно готуватися та серйозно ставитися. Я хочу сказати, що у світі без Бога одруження сильно переоцінене. І часто люди очікують від одруження того, чого воно не може їм дати. Багато казок народів світу закінчується словами: «І вони одружилися, і жили довго та щасливо, і померли в один день». І люди думають, що одружившись, будуть жити довго та щасливо, як у казці, та помруть в один день. Але натомість, люди стикаються із багатьма проблемами у шлюбі. У цьому світі ми бачимо багато розлучень у сім’ях. У багатьох сім’ях чоловіки ображають, а то навіть і застосовують фізичне насилля до своїх жінок. До слова потрібно сказати, що і деякі жінки добре гризуть своїх нещасних чоловіків. Одна жінка чула, як сусідка по квартирі кричить: «Куди ти поставив свої брудні лапи?» «Краще б я свиню тримала!» Вона думала, що у її сусідки є собака. Через деякий час вона дізналася, що у цієї жінки немає собаки, проте є чоловік. Багато сімей страждає через проблему алкоголізму. У цьому світі самотні жінки, які лишилися з дітьми, подать багато позовів до суду про сплату аліментів. У світі без Бога, де люди не хочуть несли відповідальності за свою сім’ю, стається багато трагедій.

Друге, що ми бачимо в історії, розказаній саддукеями, це 8 смертей. Спочатку помирають семеро братів, потім помирає і сама жінка. Чи не забагато смертей як для такої короткої історії? Це дуже сумна історія. Вона, як трагічна п’єса, закінчується смертю усіх героїв. У цій історії не вижив ніхто. У світі без Бога усім насправді управляє смерть, і вона як справжній господар робить, що хоче.

Подивімося, що відповів їм Ісус. Прочитаємо разом вірш 29: «Ісус же промовив у відповідь їм: Помиляєтесь ви, не знавши писання, ні Божої сили». Перш за все, Ісус каже, що вони помилялися. По-перше, вони помилялися, тому що не знали Писання. У наш час багато людей не визнають писання – Біблії, як Божого слова. Вони думають, що Біблія – це міфи, написані людьми. Тому вони не визнають авторитету Біблії та не вивчають її. І в результаті, вони багато помиляються у Своєму житті. Ми не можемо у житті втекти від відповідальності. Кожен день ми маємо  приймати великі та маленькі рішення. Приймаючи рішення, нам потрібно чимось керуватися, на щось спиратися. Не визнаючи авторитету Біблії, людям приходиться спиратися у прийнятті важливих рішень на свою думку, чи думку інших людей – досить хиткі та ненадійні речі. В результаті, вони багато і багато помиляються. Саддукеї були аристократами, елітою суспільства. Вони вели за собою інших. Ціна помилки у їх випадку була значно вищою, але і вони помилялися. Що ще гірше, не знаючи Писання, люди помиляються у тих життєвих питаннях, де помилятися не можна, бо ці питання визначають їхнє життя та їхню вічність. Можна помилитися на базарі та купити неякісну картоплю. Але не можна помилятися у питаннях життя та смерті. Саддукеї помилялися в питанні воскресення. Люди так переживають за те, де та як вони проведуть свої 60-70 років життя. Тому намагаються зробити гарний ремонт у квартирі, а хто багатіше, побудувати великий гарний будинок. Але більш важливо те, де ми проведемо вічність. В цьому питанні не можна помилитися. Але саме в такому важливому питанні саддукеї прикро помилялися. Це була трагедія.
По-друге, вони помилялися, тому що не знали Божої сили. Воскресення – це те, у що неможливо повірити, не знаючи Божої сили. Ап. Павло в 1 Кор.15:53-54 сказав:

53 Мусить бо тлінне оце зодягнутись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя.

54 А коли оце тлінне в нетління зодягнеться, і оце смертне в безсмертя зодягнеться, тоді збудеться слово написане: Поглинута смерть перемогою!

Біблія каже, що після воскресення у нас будуть нетлінні, безсмертні тіла. Які люди, які технології можуть це зробити? Ніякі люди, і ніякі технології. Тому якщо люди не знають Божої сили, то вони думають, що це неможливо. Тоді вони не вірять у воскресення мертвих. Бог саддукеїв був надто малий, незначний, він не міг воскрешати мертвих. Вірячи лише у такого бога, вони не вірили у воскресення. Вони не знали Божої сили, тому були скептиками та насміхалися з воскресення. Люди, які не вірять у воскресення, часто насміхаються з нього, уявляючи собі воскресення так, що мертві тіла будуть ходили по вулицях, як у фільмі «Ходячі мерці». Вони насмішливо запитують: «А якщо хтось помер без ноги, то усю вічність буде жити без ноги?» «А якщо кого розірвало на війні, як він буде виглядати у воскресенні?» Воскресення здається їм нісенітницею, і вони не вірять у нього. Також ж нісенітницею воно здавалося і саддукеям, тому вони задали Ісусу це питання, відверто висміюючи воскресення.

Христос знав, що вони поставили це запитання щоб висміяти воскресення. Тому Він міг не відповідати. Але з іншої сторони Ісус побачив жалюгідне життя цих людей, які шукали щастя там, де його немає, і які жили під владою смерті, життя людей, які були аристократами, але насправді не мали ніякої надії у житті. Тому Ісус відповів на це запитання. У Своїй відповіді Він змальовує їм Небесне Царство і запрошує їх у Своє Царство. Яке ж воно, Небесне Царство? Подивімося!

Подивіться на вірш 30: «Бо в воскресенні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи ті на небі». Що означає цей вірш? Що ті, хто ще не одружений, мають терміново одружитися, бо у воскресенні уже не буде такої можливості? Звичайно, ні. Але у воскресенні шлюб дійсно втратить своє значення. У воскресенні не будуть ні женитися, ні виходити заміж, а будуть як ангели на небі. У Божому Царстві не буде ніяких проблем, у тому числі й проблем, пов’язаних зі шлюбом. Звичайно, у шлюбі є не лише одні проблеми. У шлюбі є благословіння і радості. Християни одружуються не для того, щоб бути щасливими – ми щасливі і у шлюбі, і без шлюбу, ми щасливі лише завдяки одному Ісусу Христу. Ми одружуємося щоб приносили багато плодів для Божої слави, плодів як фізичних, так і духовних. Ми одружуємося, щоб розділити один з одним радості шлюбу. Ми радіємо новим стосункам, коли разом долаємо труднощі, коли бачимо, як ростуть та роблять успіхи наші діти. Проте у Небесному Царстві усі ці радості втратять своє значення, тому що там будуть значно більші радості. Там ми будемо як ангели на небі. У цьому світі ніхто не є як ангел. Звичайно, іноді ми можемо сказати дівчині: «Ти виглядаєш як ангел», та насправді це всього-на-всього означає «Так, ти непогано виглядаєш». Але у Божому Царстві ми насправді будемо як ангели – ми будемо такі прекрасні, щасливі, радісні як ангели. У Божому Царстві не буде обтяжуючої роботи, тягарів, хвилювань та домашніх завдань. Там буде Бог, і Його слава буде сяяти. У цьому світі ми багато засмучуємось через нещасних політиків, які не люблять власний народ, не хочуть та не вміють йому служити. Але у Божому Царстві Бог буде єдиним та вічним царем, і нам про це більше не потрібно буде хвилюватися.

Подивимося на вірші 31-32:

31 А про воскресення померлих хіба не читали прореченого вам від Бога, що каже:

32 Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих.

З усієї Біблії саддукеї визнавали лише П’ятикнижжя Мойсея. В цілому вважалося, що у ньому не говориться про воскресення померлих. Проте Ісус Христос знаходить таке місце і цитує його саддукеям. Це слова «Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів» Ці слова Бог сказав Мойсею, коли звернувся до нього на горі Хориві (Вих3:6). У цьому реченні вжито теперішній час. Бог фактично каже «Я є Богом Авраама, і Богом Ісака, і Богом Якова». На той час, коли Бог зустрівся з Мойсеєм, і Авраам, і Ісак, і Яків уже давним-давно померли – з дня їх смерті пройшо на той час 400-500 р. Але Бог не сказав Мойсею: «Я був Богом Авраама, Ісака та Якова, які зараз уже мертві, і яких більше немає. І я буду твоїм Богом, поки ти не помреш». Ні, Бог каже: «Я є зараз їх Богом». Це означає, що Авраам, Ісак та Яків живі. Це означає, що Бог воскресив їх із мертвих. Бог не лише воскресив їх із мертвих, але Він має силу воскресити кожного хто вірить в Ісуса. Коли ми віримо, що Бог має силу воскрешати із мертвих, це змінює все у нашому житті. В Ів.1:4 написано: «І життя було в Нім, а життя було Світлом людей». Коли ми маємо життя в Ісусі, то маємо і світло у своєму житті – ми знаємо, що нам робити і куди іти. Повірити у воскресення – це означає повірити у те, що Бог значно більше, ніж я Його собі уявляв. Це означає повірити у Божу любов: Бог любить мене, і Він не залишить мене під владою смерті, а воскресить до вічного життя. Тут Ісус продовжує змальовувати прекрасну картину Небесного Царства. І як гарно те, що у Божому Царстві усі живі. У цьому світі людське життя схоже на польову траву. Сьогодні вона є, а завтра її вже немає. На минулому тижні наш любий п. Славік святкував День народження. Лише недавно йому було 17 р., він був легковажним молодим студентом 1-го курсу КПІ. А зараз йому вже 36, і він – серйозний успішний аналітик, доцент, пастир та батько двох дітей. Скоро йому буде 60. У цьому світі хочуть люди чи ні, прийде їх час, коли вони мають зійти на своїй зупинці. Але в Божому Царстві ми не повинні будемо хвилюватися про це, тому що там ми будемо жити вічно і будемо щасливі вічно.

У цьому слові Ісус змальовує Небесне Царство та запрошує туди скептиків саддукеїв. Ісус малює їм картину Небесного Царства щоб показати, що є ще щось, крім одруження та смерті. Здається, що аристократи, які мають гроші та владу, щасливі у цьому світі. Але це не так. У цьому світі щасливі ті люди, які знають, що є духовна реальність, що є інше життя. Так, звичайно, ми живемо у матеріальному світі. Там ми бачимо несправедливість, бруд, зло. Духовний світ здається нереальним та далеким. Але ми маємо довіряти Біблії, довіряти словам Христа та покладати надію на Небесне Царство. Ми маємо вірити не в того бога, якого уявляємо собі самі, а у Бога, Який відкривається у Біблії. Цей Бог має силу воскрешати померлих, Він любить нас і тому не дозволить смерті взяти над нами владу. Цей Бог приготував для нас Своє Царство.

(п. Яків)