Вивчення Біблії: Проповідь “Устань і ходи!” (Від Івана 5:1-15)

УСТАНЬ І ХОДИ!

Від Івана 5:1-15

Ключовий вірш 5:8 : “Каже йому Ісус: Устань, візьми постіль свою і ходи!”

Ми вже бачили, як в Євангелії від Івана Ісус допомагає самим різним людям: жінці-самарійці, Никодиму, сину придворної. У сьогоднішньому уривку Ісус допомагає хронічному хворому. Ісус кидає йому виклик і допомагає почати нове здорове життя. Ми всі хочемо бути здоровими – як фізично, так і духовно, чи не так? Хай Господь допоможе нам сьогодні почути його слово: “Устань і ходи!”

Звернемося до віршів 1-3:

1. Після цього було юдейське свято, й Ісус прийшов у Єрусалим.

2. Є в Єрусалимі біля Овечої брами купальня, що по-юдейському називається Витезда, вона має п’ять критих входів.

3. У них лежало багато недужих, спіпих, кривих, сухих, які очікували руху води.

В одне з великих юдейських свят Ісус прийшов в Єрусалим. В цей час багато юдеїв збиралося в Єрусалим для святкування. Недалеко біля храму знаходилася купальні Витезда. Витезда перекладається як “Дім милосердя”. Це було місце, де хворі могли отримати догляд і допомогу. По дорозі в храм люди заходили в Витезду і жертвували цим хворим людям. На свята в Витезді було особливо багато людей. Але вони приходили туди не лише за допомогою. Була ще одна причина, чому там збиралося так багато людей. Звернемося до 4-ого вірша:

4. Бо ангел Господній час від часу сходив до купальні й збурював воду. Хто перший заходив після збурення води, той ставав здоровим, хоч би якою була його недуга.

Достоменно невідомо, чи дійсно час від часу Божий Ангел приходив і збурював воду, так що люди зцілювалися, чи це було просто народне повір’я. Ми не знаємо. Можливо так і було. А, можливо, люди просто вірили в це. Дехто каже, що це було б з точки зору Бога надто жорстоко так знущатися над цими людьми: час від часу збурювати воду, і заставляти цих хворих людей, багато з яких не могли навіть ходити, штовхатися до води, щоб вскочити першим. Але так чи інакше там було завжди багато людей, які вбачали у такому зціленні свою останню надію.

Звернемося до 5-го вірша:

5. Був там один чоловік, який тридцять вісім років нездужав.

Що ми помічаємо у цьому вірші? У Витезді знаходилося багато людей. Їх потреби були практично безмежні. Вони всі потребували уздоровлення, і не лише уздоровлення, але і розуміння, підбадьорення, зміцнення. Однак Ісус не зробив сеанс массового уздоровлення і не допоміг всім. Він зосередився всього на одному чоловікові. Чому саме на цьому чоловікові? Я гадаю, що Бог вказав Ісусу саме на цього чоловіка. Чому лише йому одному? Я не знаю. Але якщо Ви служитель, то це для Вас гарний урок: Ви не можете допомогти всім. Потреби людей безмежні. Лише один Бог може допомогти всім. Ви не можете і не маєте цього робити. Все що Ви можете це служити, молитися, навчати людей в певній мірі щоб вони зрештою прийшли до Ісуса, Який один може задовольнити всі їх потреби.

Повернемося до цього чоловіка. Він хворів 38 років. Сумна історія. Ніхто з нас не був у його шкурі і не може повністю зрозуміти його стану. Можна лише уявити, як жахливо він виглядав, і яким втомленим, виснаженим хворобою та розчарованим він був. У вірші 6 написано:

6 Ісус, побавши його, як лежав, і, знаючи, що довго він уже хворіє, сказав йому: Чи ти хочеш стати здоровим?

На перший погляд це досить дивне питання до хворої людини, і може навіть здатися глузуванням, чи не так? Звісно, хвора людина хоче стати здоровою! Звісно, це чоловік хотів стати здоровим, власне тому він і знаходився біля купальні Витезти! Та насправді Ісус не глузував з нього. Він запитував серйозно. Зверніть увагу на слово “знаючи” у вірші 6 – Ісус добре знав його ситуацію, його положення і його стан. І раз Ісус запитав “Чи ти хочеш стати здоровим?”, то напевно це питання було не таке просте для цього хворого. Цим питанням Ісус починає з ним розмову. Цим питанням Він допомагає цьому чоловіку задуматися про свій стан і розібратися у своїх бажаннях. Звісно, він усвідомлював що хворий і що йому потрібне одужання. З іншої сторони, він звик до того життя, яке вів усі ці довгих 38 роки. Це було зрозуміле і прогнозоване життя. Звісно, не таке, про яке він мріяв, але таке, яке вже стало звичним. Про нього в цьому домі милосердя піклувалися. Люди бачили його тяжку хворобу і жертвували гроші. Йому не потрібно було нести ніякої відповідальності, не потрібно було навчатися, йому не потрібно було робити зусиль над собою, щодня вставати і йти на роботу, не було ніяких dead lines. Він звик до такого життя. Якщо він отримає зцілення, то йому прийдеться заново будувати своє життя. Він не зможе більше знаходитися у Витезді, люди не будуть жертвувати йому гроші. Йому потрібно буде знайти місце, де жити, потрібно буде знайти роботу. Йому прийдеться навчатися, працювати, відповідати за себе! Можливо створити сім’ю і виховувати дітей. Це були серйозні виклики в його житті. Він мав запитати себе: “Чи готовий я їх прийняти?” “Чи готовий я закотити рукави і працювати над своїм життям?”

Цей чоловік відповів:

7 … Пане, не маю людини, яка вкинула б мене до купальні, коли забурлить вода. Коли ж я приходжу, то інший уже заходить раніше за мене.

У його відповіді дивовижним чином поєднані надія з безнадією. Так, у нього все ще була надія одужати: не дивлячись на невдачі, він не залишав Витезду, коли збуруювалася вода він все ще спішив до купальні. Однак щоразу не встигав. Щоразу знаходився хтось інший. Схоже, що він вже і не вірив, що коли небудь зможе дістатися туди першим. У його відповіді можна прослідкувати цілий букет проблем хронічного хворого: там прослідковується залежність від інших: немає чоловіка, який би хотів йому допомогти. Він виправдовував свій стан бездіяльністю інших людей – вони нічого не роблять для його одужання. У його відповіді ми бачимо скарги на інших: проблема не у ньому, а в інших – це вони не хочуть йому допомогти.

Звернемося до 8-го вірша:

8 Каже йому Ісус: Устань, візьми постіль свою і ходи!

Ісус взявся допомогти цьому чоловіку. Однак Він не збурив воду і не поставив його першим у чергу. Ісус дав йому Своє слово. Ісус знав, що цей чоловік був хворим і не міг нормально ходити останні 38 років. Однак він сказав: “Устань, візьми постіль свою і ходи!” Ми можемо багато чого говорили, але нічого не зміниться. Це й зрозуміло, тому що ми не Боги. Однак в словах Христа є сила, реальна сила, яка робить те, що здавалося неможливим. Напевно цьому чоловіку відразу хотілося відповісти: “Я не можу цього зробити!” Скільки разів Ви казали собі: “Я цього не можу!” Це був той момент коли віра боролася з невір’ям в серці цього чоловіка. До цього 38 років постіль носила його, але тепер він мав піднятися і понести свою постіль. Ісус кинув йому виклик. Тепер він міг прийняти його, і спробувати, або ж так і залишитися хворим.

Звернемося до 9-го вірша:

9 І чоловік тут же став здоровим, узяв свою постіль і почав ходити.

Він послухався Ісуса, став здоровим, взяв свою постіль і почав ходити. Хоча, здається, в цьому чоловікові важко знайти якусь велич, насправді те, що він послухав Ісуса, повірив йому і встав і є його величчу.

Що ще ми помічаємо тут? Цей чоловік бачив лише один шлях до свого уздоровлення – це вскочити першим у купальню. Інших шляхів він не бачив. А в цей же час біля нього стояв Ісус, Який відкриває різні шляхи! Ісус уздоровив його інакше, ніж той очікував. Але це уздоровлення було реальним – він дійсно став здоровим.

Дозвольте мені привезти один приклад. Багато людей в світі вірять, що заробляй вони більше, проблем вони мали б менше. Я гадаю, що і серед нас є такі люди. І я можу зрозуміти таких людей. Вони шукають нагоди не лише повернути свої борги, чи жити більш комфортно. Насправді вони шукають значно більшого – спокою і безпеки. Вони сподіваються, що їх заощадження можуть дати їм таку бажану безпеку, що якщо і щось станеться з роботою, чи ще щось, з допомогою цих заощаджень вони зможуть пережити ці скрутні часи. Люди втомлюються день за днем прокидатися вранці і йти на роботу, збирати копійку до копійки, виплачувати борги та кредити. Вони хочуть врешті решт знайти спокій і безпеку! Схожим чином ці хворі люди в купальні Витезді хотіли за великим рахунком не першими вскочити у воду, а уздоровитися, просто вони не бачили іншого способу це зробити. І якщо Ви гадаєте що можете знайти спокій і безпеку лише у фінансах, дозвольте мені познайомити Вас з Ісусом. Ісус дає такі спокій і безпеку, яку не можуть дарувати ніяка стабільна і високооплачувана робота!

Питання “Чи ти хочеш бути здоровим?” Ісус задає кожному з нас. Це питання Ісус задає і для нашої церкви: Чи хочемо ми щоб наша церква була здоровою, щоб зростала? Якщо так, то нам потрібно приймати виклики: як стати відкритими та зрозумілими для студентської молоді? потрібно сформувати чітку програму зростання служителів; як виростити ініціативних молодих служителів? сформувати чітко окреслені служіння з чіткими умовами, щоб дати можливість братам і сестрам реалізувати Божі дари; як дати молоді надію на Україну, щоб вони лишалися тут, а не бажали виїхати за кордон? Якщо ми не приймемо ці виклики, то з плином часу просто перетворимся на спільноту, описану в книзі “Бенкет Бабети”.

Звернемося до 10-го вірша:

10 Була тоді субота. Тому юдеї казали до того, хто видужав: Нині субота, і не годиться тобі носити свою постіль.

На наш подив юдеї не зраділи тому, що цей хворий 38 років чоловік одужав. Навпаки, вони обурилися і звинуватили його в порушенні закону. Насправді цей чоловік порушив не Божий закон, а людське тлумачення цього закону. Бог дійсно наказав Своєму народу не працювати в суботній день, а присвятити його Богові. Але Бог не вказав деталей що означає “не працювати”. Юдеї вважали, що носити постіль в цей день – це робота, і звинуватили цього чоловіка.

Звернемося до віршів 11-12:

11 Він же відповів їм: Той, Хто мене оздоровив, сказав мені: Візьми свою постіль і ходи!

12 Вони запитали його: Хто Той Чоловік, Який сказав тобі взяти й ходити?

В цих віршах ми бачимо повагу бувшого хворого до Ісуса, він називає Його: “Той, Хто мене оздоровив”. З іншої сторони ми бачимо неповагу до Ісуса зі сторони юдеїв, які називають його “Чоловіком, Який сказав взяти й ходити”, тобто “Чоловіком, Який наказав порушити закон”.

Вірші 14-15:

14 Згодом Ісус зустрів його в храмі й сказав йому: Ось видужав ти. Не гріши більше, щоби чого гіршого не сталося тобі.

15 Пішов цей чоловік і сповістив юдеям, що його оздоровив Ісус.

Ми не знаємо, про які гріхи попереджав цього чоловіка Ісус. Можливо, до того, як стати хворим, цей чоловік вів грішне життя, і зараз, коли одужав, у нього була спокуса повернутися до нього. І Христос попереджав його, щоб той не повертався до старого життя. Але що ми тут бачимо напевно, так це те, що є речі гірші, ніж фізична хвороба. Ісус шукав цього чоловіка в серед натовпу в храмі, щоб сповістити цю дуже важливу річ.

У вірші 15 цей чоловік йде до юдеїв і каже, що його оздоровив Ісус. Це виглядає наче він “здав” Ісуса, і схоже що так воно і є. Чому він це зробив? Він боявся. Він боявся юдеїв, він боявся релігії, яку вони побудували. За порушення встановлених юдеями законів про суботу чекало серйозне покарання. Один равін навчав, що якщо хтось не свідомо порушив закон про суботу, то повинен принести в жертву тварину і його провина буде спокутувана, але якщо хто свідомо порушив цей закон, то має бути страчений. Я не знаю, чи виконували тоді цей закон, але звісно що він наганяв великий страх на людей. І цей чоловік боявся, його можна зрозуміти. Коли люди ставлять їх особисте розуміння закону над Біблією, там починається релігійна тиранія, страх. Релігія, у якій верховенствують людські традиції може бути дуже небезпечною, і може гнобити людей. Звісно, у кожній церкві є свої традиції, в цьому немає нічого поганого. Але проблеми починаються, коли ці традиції ставлять вище за Боже слово. Почався великий конфлікт Ісуса з юдеями, який описаний в кінці 5-го розділу і в кількох наступних. Якщо ми служимо Богові, ми не можемо уникнути подібних конфліктів. Але маємо знати, що Бог також використовує конфлікти щоб здійснювати Свою волю.

(п. Яків)