Вивчення Біблії: Проповідь “Щоб були всі одно” (Від Івана 17:1-26)

ЩОБ БУЛИ ВСІ ОДНО

Від Івана 17:1-26

Ключовий вірш 17:21 : “щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я — у Тобі, щоб одно́ були в Нас і вони, — щоб увірував світ, що Мене Ти послав”

17 розділ є найдовшою записаною молитвою Ісуса. Ця молитва вражає. Вона відкриває сердечне бажання Ісуса як щодо учнів, так і щодо нас з вами. Кожен вірш тут може стати темою для цілої проповіді.

Ця молитва дає нам зазирнути в таємне – в стосунки між Отцем і Сином. І хоча слова які ми читаємо зрозумілі нам, та глибина яка за ними криється залишає для нас ще багато знаків питання.

В той же час, хоча це молитва Сина до Отця, але як ми сказали, вона є записаною, отже Ісус молиться так щоб учні і всі віруючі почули її: це говорю́ Я на світі, щоб мали ВОНИ в собі радість Мою доскона́лу.

Давайте подивимось на три основних частини молитви Ісуса: Його молитва за Себе, молитву за Своїх учнів і молитва за всіх віруючих. Я молюсь щоб вивчення Ісусової молитви дало нам досконалу радість і щире бажання прославити Його.

Перше: Ісус молиться за Себе (1-5)

Вірш 1 говорить: По мові оцій Ісус очі Свої звів до неба й промовив: „Прийшла, Отче, година, — прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе.

Чотири попередні розділи Ісус говорив до учнів. Він навчав їх про Божий задум. Але зараз Він в молитві звернувся до Того, Хто Єдиний міг цей задум виконати. Він покладався не на учнів, що вони зможуть зробити щось самі по собі, а на Отця.

З яких же слів Ісус починає молитву? Він молиться за Себе. Але як Він молиться? Він каже: Прийшла, Отче, година… Ця тема – година Ісуса – йде через усе це Євангеліє. Спочатку Ісус говорив: “не прийшла ще година Моя”, потім – “настає година”, а зараз ця година прийшла. Це година Його слави, але водночас це година страждань, мук і смерті. На Нього покладуть терновий вінець і плюватимуть на Нього. В муках Він помре на хресті, засуджений за наші провини.

Не дивлячись на це Ісус чекав цієї години з нетерпінням. Адже так Він повертається в дім Отця. Це година не лише страждань, але й слави.

Яким чином ця година являє славу Отця? Подивіться 2 вірш: бо Ти дав Йому вла́ду над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому. Маючи Владу над тілом усяким, що зробив Син Божий? Він став панувати і вимагати від усіх послуху? Ні, Він ума́лив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до люди́ни; і подобою ставши, як люди́на, 8 Він упоко́рив Себе, бувши слухня́ний аж до смерти, і то смерти хресної. (Фил.2:7,8). Через Своє впокорення і смерть на хресті Ісус дав вічне життя всім тим, кого Отець дав Йому. Це ті, хто довіряє і слухає Ісуса. І тим самим Син виявив Який Отець є насправді.

Святість і справедливість Бога вимагає відплату за наш гріх – смерть. І Отець Сам заплатив цю плату – віддавши на смерть Свого Сина за нас. Ось як Отець полюбив нас. В смерті і воскресіння Свого Сина Отець дає нам життя вічне і являє Свою любов. Для нас ця любов незбагненна. Як можливо любити такого грішника як я? Але Бог такий і така велика Його любов.

Коли ми чуємо про те що зробив Отець ради нас, чи не хочеться вам від серця прославити Його? Слава Отцю і слава Сину!

Що ж це за вічне життя, про яке говорить Ісус? Чи це вічне продовження земного життя з усіма його печалями та жалем? Чи можливо це безтурботне вічне існування в райських умовах? Коли ми думаємо про вічне життя, то перше що приходить на думку це тривалість, бо ж воно вічне. В 3 вірші Ісус Сам визначає, що є вічне життя: 3 Життя ж вічне — це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його.

Тут Ісус говорить не про тривалість, а про якість. Вічне життя – це знати Єдиного Правдивого Бога особисто. Тобто мати з Ним стосунки. І також це знати Ісуса Христа, Якого Отець послав. Тобто Вірити в те Хто Ісус і навіщо він прийшов. Як бачимо – це пов’язані речі. Вірити в Ісуса як в Ягня Боже, Який бере на Себе гріх світу, як в Спасителя Світу, як в Хліб Життя, як в Світло для Світу, як двері вівцям і як Доброго Пастиря, як в Того, Хто є Воскресіння і Життя, Дорога і Правда, Правдива Виноградина, як Отця вічності, Князя Миру і Дивного Порадника, як в Того, Хто хрестить Духом Святим.

Чи знаєте ви єдиного правдивого Бога і Ісуса Христа, Якого Він послав? Чи довірились ви Йому? Чи довіряєте Йому й зараз?

Ісус продовжував вірші 4,5: Я прославив Тебе на землі, — доверши́в Я те ді́ло, що Ти дав Мені ви́конати. І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав.

Тут Ісус говорить, про Свою місію на землі як про довершену справу. Що це за справа? В 6 вірші Він каже: Я Ім’я́ Твоє виявив лю́дям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли́ Твоє слово. Тут Ім’я Бога – це суть Бога. Який Він є. Він відкрив Єдиного і Істинного Бога через Свої слова і діла. Він зцілював, воскрешав, приймав відкинутих, викривав гріхи і проповідував Боже слово і казав, що діла які Я роблю це ті, що дав мені виконати Отець і слова, що Я кажу – це слова Отця. А в кінці Він здійснив наше Викуплення – помер за нас щоб забрати наші гріхи. Таким чином Ісус явив світові, що Бог живий і Всемогутній і Він Святий і Він є любов і Він є Отець для кожного, хто вірує.

Діло Ісуса виконано. Він зробив все що Отець дав Йому виконати і не залишив нічого недоробленого. Брати сестри, чи можемо ми сумніватись в Ісусі і думати що Він ще щось не виконав? Він довершив наше спасіння і дав нам вічне життя. На хресті Він проголосив – звершилось. Амінь!

І тепер Він просив прославити Його тією славою, яку Він мав ще до створення світу. Він хоче щоб ми бачили Його в славі. Одного дня ми побачимо Славного Ісуса. Пророк Ісая писав про це в 52:14, 15: 14 Як багато-хто Ним дивува́лись, — такий то був змі́нений о́браз Його, що й не був люди́ною, а ви́гляд Його, що й не був сином лю́дським! 15 Отак Він здиву́є числе́нних наро́дів, царі свої у́ста замкнуть перед Ним, бо побачать, про що не гово́рено їм, і зрозуміють, чого́ не чува́ли вони!

Друге: Ісус молиться за Своїх учнів (6-19)

В цій найбільшій частині Своєї молитви до Отця, Ісус зосереджується на Своїх учнях.

Є багато речей, про які Ісус говорив і молився за Своїх учнів. Замість того, щоб детально переглядати кожен вірш, давайте коротко розглянемо 3 речі, які Ісус відкриває про Своїх учнів: (1) вони прийняли Ісуса та Його слова, (2) вони належать Богу, (3) вони залишаться у світі

А також 4 теми молитви за учнів: (1) за єдність учнів, (2) щоб мали в собі доскона́лу радість, (3) за захист від злого, (4) за освячення правдою.

(1) Учні Ісуса прийняли Ісуса та його слова: вірші 6-8.

6 Я Ім’я́ Твоє виявив лю́дям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли́ Твоє слово. 7 Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе похо́дить, 8 бо слова́, що дав Ти Мені, Я їм передав, — і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене.

Тут Ісус каже Отцю, що Його учні послухалися Його слів, тобто Вони зберегли слова Отця. Вони пізнали, що все що робив і вчив Ісус Він робив це не від Себе Самого, це походило від Бога Отця. Через вчинки і слова Ісуса учні прийняли і зрозуміли, що Ісус дійсно прийшов від Отця і повірили в це. Ісус є помазаним Царем і Спасителем, посланим Богом.

(2) Учні Ісуса належать Богу: вірші (6,9,10,14,16).

6 Я Ім’я́ Твоє виявив лю́дям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли́ Твоє слово. 9 Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, — Твої бо вони! 10 Усе бо Моє — то Твоє, а Твоє — то Моє, і просла́вивсь Я в них. 14 Я їм дав Твоє слово, але світ їх знена́видів, бо вони не від світу, як і Я не від світу. 16 Не від світу вони, як і Я не від світу.

В молитві Ісус кілька разів каже, що учні належали Отцеві, а Отець дав їх Своєму Сину (6): Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені. Через те, що вони належать Богу, а не світу, то світ їх ненавидить. Раніше вони були зі світу і світ їх не ненавидів, але відтоді як вони отримали Слово Ісуса, вони стали не від світу: Я їм дав Твоє слово, але світ їх знена́видів, бо вони не від світу, як і Я не від світу (14). Ми знаємо, що учні були все ще слабкими, і їм ще потрібно було багато в чому рости. Проте Ісус говорить про нову природу в учнях від Нього:16 Не від світу вони, як і Я не від світу.

(3) Учні Ісуса залишаться у світі: вірші (11,15,18).

11 І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, — заховай в Ім’я́ Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були! 15 Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого. 18 Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх.

Ісус залишав світ і повертався до Отця. Але його учні все ще залишилися у світі. Ісус не молився, щоб Отець забрав їх зі світу (15) Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав. Натомість Ісус посилає їх у світ. Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх. Як Отець послав Сина щоб принести спасіння, так тепер Син посилає Своїх учнів. Як Він так і учні. Господь Ісус хоче, щоб ми розділили Його серце. Щоб тепер через учнів і інші могли отримати вічне життя через пізнання Бога і посланого Ісуса Христа.

Давайте тепер подивимось 4 теми молитви за учнів.

(1)За єдність учнів: вірш 11.

11 І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, — заховай в Ім’я́ Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були!

Залишаючи учнів у світі Ісус просить Отця заховати учнів, тобто зберегти їх в єдності. Ісус знав як учні схильні до суперництва і суперечок. Це було весь час на протязі Його служіння їм. Але Його Особистість і присутність і слово завжди зупиняла всілякі суперечки. Тепер Він йшов і просив Отця зберегти їх в єдності такій яку мають між Собою Отець і Син: щоб як Ми, єдине були! Він вірив, що не зважаючи ні на які виклики Отець збереже учнів.

(2) Щоб мали в собі доскона́лу радість: вірш 13

13 Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю́ Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою доскона́лу.

Бажання Ісуса, щоб Його учні не були сумними, але мали радість. Він говорить не про радість, яка приходить, коли стається щось добре в житті. Він каже: це говорю́ Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою доскона́лу. Тобто ця радість буде всередині учнів і вона не залежатиме від зовнішніх обставин, чи випадків, бо джерело цієї радості слова Ісуса. Ось тому ніхто не зможе цю радість в учнів відняти. Брати, сестри, чи викликають слова Ісуса в вас радість?

(3) За захист від злого (15).

15 Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого.

У цій молитві Ісус двічі молиться про захист своїх учнів. Поки Він був з ними, Ісус захищав їх і зберігав їх у безпеці. А зараз Ісус молить Отця про їхній захист від спокус лукавого. Диявол – це не міф, він наш супротивник. Диявол працює, щоб вкрасти, вбити і погубити. Він ходить, ричучи́, як лев, що шукає пожерти кого́ Диявол породжує розділення, чвари та ненависть. Тоді який наш захист? Це ім’я Господа. Ім’я Господнє могутнє. Ім’я Господнє – наш притулок. У Приповістях 18:10 сказано: Господнє Ім’я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний. Брати, сестри Господь Ісус і зараз молиться за наш захист

(4) За освячення правдою (17,19).

17 Освяти Ти їх правдою! Твоє слово — то правда. 19 А за них Я посвячую в жертву Само́го Себе, щоб освячені правдою стали й вони.

Ісус молився за своїх учнів: Освяти Ти їх правдою! Твоє слово — то правда. Освятити – означає виділити для святої мети. В Старо Завітні часи священиків і храмові предмети освячували або іншими словами відділяли для служіння святому Богу. Ісус просив Отця, щоб Його учні були виділені для Бога. Яким чином? Правдою Його слова та дією Святого Духа (Рм 15:16; 1 Кр 6:11). Також правда слова Божого очищає, тобто звільняє нас від усякого обману диявола.

По-людськи кажучи, здавалося, що Ісусу не вдалося виховати вірних учнів. Всього за кілька годин усі учні від страху розбіжаться. Навіть Петро зрікся Ісуса тричі. Але Ісус був вдячний Богові Отцю і сказав, що слава прийшла до Нього через них: і просла́вивсь Я в них (10). Він був цілковито впевнений, що Божа робота, яка розпочалася в них, буде доведена до кінця. Бо її здійснює Бог Отець Духом Святим. Він знав, що буде протидія з боку світу, з боку їхньої власної грішної природи та з боку диявола. Але він знав, що вони будуть захищені Ім’ям Господа і освячені словом істини. В Ісусі не було відчуття невдачі чи поразки.

Навіть зрада Юди Іскаріота насправді була виконанням Святого Писання. Бог не був заскочений зненацька. Робота зі спасіння світу буде здійснена через Ісуса Христа, а його учні будуть послами цієї доброї новини.

Третє, Ісус молиться, за майбутніх віруючих (20-26).

Зараз для нас цікава ця частина, тому що саме тут Ісус молиться за майбутніх віруючих, тобто за нас. Подивіться вірш 20: Та не тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього сло́ва ввірують у Мене. Ця молитва стосується всіх віруючих в Ісуса Христа, оскільки саме через проповідь перших учнів Ісуса звістка Ісуса Христа була передана аж до наших днів. Чи знаєте ви, що Ісус молився за вас? Більше того, Він продовжує заступатися за нас як наш Заступник і Первосвященик. У Євреїв 7:25 сказано: Тому може Він за́вжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він за́вжди живий, щоб за них заступи́тись.

Отже, про що Ісус молився за нас? Це сказано у вірші 21: щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я — у Тобі, щоб одно́ були в Нас і вони, — щоб увірував світ, що Мене Ти послав. Дивлячись в майбутнє, що Ісус найбільше просить Отця для віруючих? Чи щоб вони були успішні і процвітаючі і ніколи не хворіли. Чи може щоб світ їх полюбив? Може, щоб вони ніколи не страждали? Отже, як Ісус молився за нас? Щоб були всі одно. Єдині, як Отець і Син. Не одна і та сама людина. Не як однакові пісочні пасочки, які виходять з одного відерця. Нам не потрібно носити однакову форму. Ісус мав на увазі єдність, яка є єдиною за метою, духом і любов’ю. Ісус повторює цю молитву про єдність, про яку молився за учнів в 11 вірші і тут віршах 22,23: А ту славу, що дав Ти Мені, Я їм передав, щоб єдине були, як єдине і Ми. 23 Я — у них, а Ти — у Мені, щоб були́ досконалі в одно, і щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене полюбив.

Це перегукується з новою заповіддю Ісуса: Нову́ заповідь Я вам даю: Любіть один о́дного! Як Я вас полюбив, так любіть один о́дного й ви! По то́му пізнають усі, що ви учні Мої, як бу́дете мати любов між собою“ (Йо. 13, 34-35).

Чому Ісус так молився? Ісус двічі молиться за єдність і двічі пояснює причину. Вірш 21: щоб увірував світ, що Мене Ти послав, а у вірші 23: щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене полюбив.

Коли Ісус, щось повторює – це для нас вірний знак, що це дуже важливо і ми маємо звернути на те особливу увагу. Ісус дуже хоче, щоб світ повірив і пізнав, що Отець послав Сина і що Отець полюбив віруючих так як полюбив Сина. А для того щоб світ увірував і пізнав це, він має побачити щось у віруючих. Що це?

Те, що вони єдині. Щоб вони глибоко любили один одного, як брати і сестри. Можливо, навіть більше, ніж братів і сестер. Як подружжя чи діти. Як найближчі члени родини. Нерозлучні друзі. Друзі, як у вас справи… в цій єдності та любові? Чи може Ісус сказати, що на його молитву ви отримали відповідь?

Це справді кидає нам виклик у наших цілях як християнина. Я повинен запитати себе: «Що я роблю практично, щоб бути єдиним зі іншими християнами, починаючи з моєї власної церкви?

Усі християни насправді єдині в вірі в Ісуса. Ми називаємо це Вселенською Церквою. Це тіло Христа складається не з однієї конкретної деномінації, а з усіх людей, які знають і люблять Ісуса Христа і довіряють Йому як своєму Господу і Спасителю.

Ісус молитися ще про дві речі за віруючих. Подивіться на вірш 24: Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого дав Ти Мені, там зо Мною були́, де знахо́джуся Я, щоб бачили славу Мою, яку дав Ти Мені, — бо Ти полюбив Мене перше закла́дин світу. Ісус запросив Свій народ до Себе, щоб бути з Ним у Його славі.

Ісус закінчив у віршах 25-26: Отче Праведний! Хоча́ не пізнав Тебе світ, та пізнав Тебе Я. І пізнали вони, що послав Мене Ти. Я ж Ім’я Твоє́ їм об’явив й об’явля́тиму, щоб любов, що Ти нею Мене полюбив, була́ в них, а Я в них!“. Найбільшим благословенням для віруючих є любов Ісуса і сам Ісус, які живуть у нас.

Ми почули Ісусову молитву. Ісус молився, щоб прославити Отця. Ісус молився за Своїх учнів, щоб вони були захищені від лукавого і освячені правдою. І Ісус молився, щоб ми були єдині в Отці й Сині та одне з одним. Нехай молитва Господня за нас сповниться і виявиться в нас. Амінь.

(п Дмитро)