Вивчення Біблії: Проповідь “І ти візьмеш у руку свою оцю палицю” (Вихід 4:1-31)
І ТИ ВІЗЬМЕШ У РУКУ СВОЮ ОЦЮ ПАЛИЦЮ
Ключовий вірш 20 : "І взяв Мойсей жінку свою та синів своїх, і посадив їх на осла, та й вернувся до єгипетського краю. І взяв Мойсей палицю Божу в руку свою"
У фільмі «Апокаліпто», що в перекладі з грецької «Новий початок», розповідається як на невеликі племена, які живу у джунглях, нападають вороги. Бачачи свого переляканого сина, мудрий батько каже йому: «Страх — це хвороба. Він заповзає в душу кожного, хто підхопить його. Він уже збентежив твій спокій. Я не для того ростив тебе, щоб ти жив в страху. Вирви його зі свого серця. Не принось його з собою в поселення». Гарні слова. Але от запитання: «А яким же чином перемогти свій внутрішній страх?»
З серйозним внутрішнім страхом стикається сьогодні і Мойсей. В минулий раз ми почули Божі слова Мойсею: «А тепер іди ж, і Я пошлю тебе до фараона, і виведи з Єгипту народ Мій, синів Ізраїлевих!» (3:10) Мойсей повинен був піти до Єгипту і визволити свій народ з єгипетського рабства. Яким же великим здається це завдання! На той час Єгипет був самою сильною світовою державою з потужною армією. Єгипет мав надсучасну зброю свого часу – колісниці, запряжені трійкою коней. Вони наводили страх на всі оточуючі їх народи. А Мойсей був простим пастухом. У його серці з’явився страх перед цією великою і потужною Імперією. І сьогодні ми бачимо, як крок за кроком, Бог допомагає Мойсею справитися зі своїм страхом і послухатися Його наказу. У нас також часто з’являються різні страхи перед проблемами і викликами життя. Тому буде дуже добре дослухатися до того уроку, який дає нам сьогодні Бог.
Подивимося на 1-ий вірш: «І відповів Мойсей та й сказав: Таж вони не повірять мені, і не послухають голосу мого, бо скажуть: Господь не явився тобі!» 40 років тому назад Мойсей захотів допомогти своєму народу і вбив єгиптянина. Він думав, що люди стануть на його сторону. Але тоді він почув він них дуже гіркі слова, які поранили його серце: «Хто тебе настановив за начальника та за суддю над нами? Чи ти думаєш убити мене, як ти вбив був єгиптянина?» І хоча з того часу пройшло 40 р., минула рана у його серці не загоїлась. Тоді люди не прийняли його і не повірили йому. Мойсей втік від них і поселився у пустелі. Він не хотів бачити людей і жити з ними. Він хотів жити на самоті і у спокої. І зараз, коли Бог закликав його знову піти до цих людей, він виказував Богу свої сумніви: «Якщо люди не прийняли мене 40 р. тому, то де ж гарантія того, що вони приймуть і повірять мені зараз?» Отриманий у минулому негативний досвід сильно впливає на усе подальше життя. Ми не хочемо, щоб він повторився, ми не хочемо, щоб рана розкрилася і боліла знову, тому і не пробуємо. Бог знає про це, і він дає ліки, яке перемогти цей внутрішній страх.
У віршах 2-9 описані три ознаки, які Бог дав Мойсею. Першою була палиця. Якщо її кинути на землю, то вона перетворювалася на вужа. Але коли Мойсей брав його за хвіст, він знову ставав палицею. Другою ознакою була хвороба прокази: рука, засунута під пахву, ставала хворою на проказу. Будучи засунутою туди вдруге, вона виліковувалась. Третьою ознакою була вода з річки, яка перетворювалася на кров.
Чому саме такі ознаки? Ми точно не знаємо. Але ми можемо попробувати з Божою допомогою розтлумачити їх. Вуж, чи змій, у першій ознаці символізує сатану. Ми зустрічаємо сатану в образі змія коли він спокушав Адама та Єву. Також у Єгипті змій – це символ божества Апопа. Вони виглядають страшними, але Бог дає Своїм слугам владу і над силою фараона, і над силою сатани. Хвороба прокази в Біблії символізує владу гріха. Ця хвороба вважалася невиліковною. Але Бог має силу прощати владу гріха і виліковувати невиліковні хвороби. Історики кажуть, що Єгипет жив завдяки річці Ніл. Ця річка це була усе для Єгипту. У цієї річки був бог Хапі. Перетворення води на кров – це знак того, що боги Єгипту будуть переможені.
Через ці ознаки Бог показував Мойсеєві, що Він перебуває з ним і наскільки Він великий, а усе, що лише здається великим, насправді мале і незначне. Єгипетські боги здаються такими великими, але насправді вони малі і незначні. Фараон здається великим, а насправді він – малий і незначний. Колись Мойсей вважав себе дуже великим, тому що 40 р. прожив у Єгипті і навчився усієї її мудрості і був сильний у слові і ділі. Але коли він попробував спасти свій народ, то усе закінчилося дуже плачевно і він сам мало не загинув. Бог 40 р. упокорював його у пустелі, навчаючи, наскільки він є малим, і наскільки Бог є великим.
Подивимося на вірш 10: «Та Мойсей сказав до Господа: О Господи я не промовець ні від учора, ні від позавчора, ані відтоді, коли Ти говорив був до Свойого раба, бо я тяжкоустий та тяжкоязикий». У Мойсея залишалися ще один сумнів: він був тяжкоустий та тяжкоязикий. Коли він жив і навчався у Єгипті, то напевно його як майбутнього володаря навчили добре говорити і виголошувати різні промови. Але з того часу минуло 40 р. Він переселився в Мідіянський край, де була інша мова. Він був пастухом овець, і йому не потрібно було мати великий словниковий запас і вміти проголошувати промови – не перед вівцями ж їх проголошувати? Він забув єгипетську мову. Ми можемо зрозуміти Мойсея. Багато людей не знають, що і як говорити чи бояться говорити, тому мовчать навіть тоді, коли щось потрібно сказати. Бог також розумів проблему Мойсея. Тому він не докоряв йому: «Чому ти такий тяжкоустий та тяжкоязикий?» Бог відповів:
11 І сказав йому Господь: Хто дав уста людині? Або Хто робить німим, чи глухим, чи видючим, чи темним, чи ж не Я, Господь?
12 А тепер іди, а Я буду з устами твоїми, і буду навчати тебе, що ти маєш говорити.
Бог Сам дасть Мойсею що сказати. Мойсей буде промовляти не свої слова, а слова Божі, і тому його слова матимуть величезну вагу. Бог може змінити людину, яка не знала що казати в людину, яка проголошує Божі слова. На цей раз, коли я був на конференції у Штатах, Марія Ан розповідала про пастора Рона Ворда. Він був відомий тим, що нічого не говорив, навіть тоді, коли потрібно було хоч щось сказати, наприклад, «дякую». Але Бог змінив його. І тепер на недільних Богослужіннях він читає проповіді, на яких без перестану говорить хвилин 40-50. Усі жартують, що тепер він говорить надто багато.
Якось Мойсей побачив, як сваряться двоє євреїв. Тоді він сказав несправедливому: «Нащо ти б’єш свого ближнього?» Це була непогана промова. Але вона не подіяла. Той відповів: «Хто тебе настановив за начальника та за суддю над нами? Чи ти думаєш убити мене, як ти вбив був єгиптянина?» Вона не подіяла. Тепер же, через 40 р., Мойсей став значно скромніший. Він уже не надіявся на свої яскраві промови. Він пізнав, наскільки незначним є сам. І тут Господь навчає Його покладатися на Його самого. Він буде з устами Мойсея і Він буде його навчати. Бог великий.
Подивимося на вірш 13: «А він відказав: Молю Тебе, Господи, пошли іншого, кого маєш послати». Мойсей все рівно не хотів іти. Ми можемо його зрозуміти. За 40 р. він привик до простого життя пастуха, до тиші і спокою пустелі, до місцевості та її мешканців. Він почувався досить комфортно, і йому не хотілося щось змінювати у житті. Він не був проти того, щоб сталося те, про що казав Бог, але благав йог послати когось іншого. Подивимося вірші 14-17:
14 І запалав гнів Господній на Мойсея, і Він сказав: Чи ж не Аарон твій брат, Левит? Я знаю, що він добре буде говорити. Та ось він вийде навпроти тебе, і побачить тебе, і зрадіє він у серці своїм.
15 І ти будеш говорити до нього, і вкладеш слова ці в уста його, а Я буду з устами твоїми й з устами його, і буду навчати вас, що маєте робити.
16 І він буде говорити за тебе до народу. І станеться, він буде тобі устами, а ти будеш йому замість Бога.
17 І ти візьмеш у руку свою оцю палицю, якою ознаки чинитимеш.
Бог наполягав на своєму. Йому не потрібен той, хто вміє гарно говорити. Йому потрібен Мойсей. Чому саме Мойсей? Тому що Мойсей мав з Богом особисті стосунки з Богом. Мойсей знав Бога. Основи знання Бога заложила в його серці мати. Потім він спілкувався з Богом в пустелі. У нього склалися з Богом тісні стосунки. Оскільки Мойсей знав і любив Бога, він міг стати добрим пастирем для свого народу, дійсно любити і турбуватися про нього. У цьому світі є багато людей, які багато і гарно говорять. Але вони не знають Бога. Вони не знають Божої любові. Тому вони не можуть стати добрими пастирями для людей, а живуть лише егоїстично для себе. Зараз в новинах постійно проскакують повідомлення про різних чиновників, яких ловлять на хабарах. Як правило чиновники можуть довго і гарно говорити про проблеми і те, що вони роблять для народу України. Але насправді вони не пастирі, а найманці, тому що їх цікавлять лише вони самі і власне збагачення. Богу шукає того, хто знає Його, хто може стати добрим пастирем для Його народу і призиває таку людину.
Подивимося вірш 18: « І пішов Мойсей, і вернувся до тестя свого Їтра, і сказав йому: Піду я, і вернуся до братів своїх, що в Єгипті, і побачу, чи ще живі вони. А Їтро сказав до Мойсея: Іди в мирі!» Мойсей повернувся до свого тестя і сказав, що повертається до своїх братів у Єгипті. Тесть не думав про те, що втрачає такого цінного пастуха своїх овець і, відповідно, великі прибутки. Він відпустив його і благословив його словами: «Іди в мирі!»
У віршах 19,20 написано: «І сказав Господь до Мойсея в Мідіяні: Іди, вернися до Єгипту, бо вимерли всі люди, що шукали твоєї душі. І взяв Мойсей жінку свою та синів своїх, і посадив їх на осла, та й вернувся до єгипетського краю. І взяв Мойсей палицю Божу в руку свою». Вихід Мойсея з Мідіянської землі нагадує вихід Якова із арамейської землі. Але є відмінності. Яків втік від свого тестя Лавана, він набрав із собою багато різного добра і в дорозі багато страждав від страху його втратити. Про Мойсея ж написано, що він взяв «палицю Божу в руку свою». Ця палиця – це був знак Божої присутності з ним. За 40 р. життя в пустелі Мойсей зрозумів, що він – незначний. Але тепер він зрозумів ще одне: Бог – великий. І цей Бог значно сильніший фараона, єгипетської армії і усіх єгипетських богів. В руці Мойсея була палиця Божа. З людської точки зору виглядало смішно те, як за допомогою палиці Мойсей збирався воювати з фараоном. Але насправді це означало, що Мойсей надіявся на силу Всемогутнього Бога. Те, що цей Всемогутній Бог був з ним, йому було достатньо.
У цьому слові видно, як Мойсей страждає від страху перед людьми – перед своїм народом, перед фараоном, і як Бог крок за кроком допомагає йому її вирішувати. Подібно до Мойсея, ми також страждаємо цією проблемою. Навіть той, хто думає, що ніколи не боявся людей, насправді боявся. Цей страх має багато проявів у життя людей. Наприклад, якщо ми щось робимо під тиском більшості: не тому, що так правильно, а тому що більшість так робить. Це – страх перед людьми. Коли ми гніваємося на інших, тому що вони не поступили так, як нам би того хотілося – це страх. Коли ми намагаємося не помічати чи уникати інших – це також страх перед людьми. Коли ми дратуємося що з нами не порадилися – це страх. В усіх цих випадках людина – велика, а Бог – маленький. Але Мойсей мав нагоду пережити велике пробудження у своєму житті – це коли Бог упокорив його і він зрозумів, що людина – маленька, а Бог – великий. Це дало Мойсею свободу і розв’язало йому руки. Він залишив життя у пустелі і вирішив повернутися до свого народу. Палиця у руці Мойсея саме це і означала: Бог великий, а людина – мала.
Якось я чув свідчення однієї сестри. У неї був страх перед викладачами в університеті. Була імовірність не здати екзамен і відповідно сесію і буди відрахованою з університету. І тоді вона прийняла вірш із Іс.31: «Горе тим, що в Єгипет по поміч ідуть, що на коней спираються, і на колесниці надію свою покладають, вони бо численні! та на верхівців, бо вони дуже сильні! але на Святого Ізраїлевого не дивляться, і до Господа не звертаються! … А Єгипет не Бог, а людина, а коні їхні тіло, не дух…» Це слово потужно працювало у її житті. Вона зрозуміла, що викладач – то не Бог, а всього лише слабка і мала людина, а Бог – великий. І цей великий Бог забрав страх із її серця і дав Свій мир.
По дорозі до Єгипту з сім’єю Мойсея сталася одна подія. Подивимося на вірші 24-26. По дорозі на нічліг Господь зустрів Мойсея і хотів його вбити. Це виглядає трохи дивно, тому що Бог потратив довгих 80 р. на виховання Мойсея, лише його призвав, а тут хоче вбити. Це здавалося так, наче Бог втрачає цілих 80 р. Але справа тут ось у чому. Бог наказав Аврааму так: «нехай буде обрізаний уроджений дому твого й куплений за срібло твоє, і буде Мій заповіт на вашім тілі заповітом вічним. А необрізаний чоловічої статі, що не буде обрізаний на тілі своєї крайньої плоті, то стята буде душа та з народу свого, він зірвав заповіта Мого!» (Бут.17:13,14) Мойсей знав про цю Божу заповідь, але з якихось причин не обрізав свого сина. Обрізання – це болюча операція для дитини, тому можливо він, можливо його дружина Ціппора, а можливо і обоє не хотіли доставляти болі своєму сину і не обрізали його. Батькам часто шкода своїх дітей, коли вони страждають, навіть якщо це потрібно. Тому вони проігнорували цю Божу заповідь. Але тепер у них почали серйозні проблеми. Ця недбалість могла коштувати Мойсею життя. Те, що Бог виховував і призвав його не означало, що Мойсей став Божим улюбленцем і Бог робить йому поблажки. Мойсей як і раніше мав дотримуватись Божих поставнов. Ціппора усвідомила помилку і швидко її виправила, обрізавши їх сина. Тоді Бог відпустив Мойсея.
Подивіться на вірші 27-31. По дорозі до Єгипту Аарон, брат Мойсея, вийшов йому назустріч. Це був ще один добрий співробітник Мойсея. У Мойсея була дружина Ціппора, яка добре допомагала йому. Був Аарон, була сестра Маріям, пізніше був Ісус Навин та інші. Бог дарував йому гарних співробітників у Своїй справі. Разом з Аароном Мойсей зібрав усіх старійшин Ізраїлевих, пересказали їм Божі слова, показали усі ознаки, які дав Мойсеєві Бог. У вірші 31 написано: «І повірив народ той. І почули вони, що згадав Господь Ізраїлевих синів, і що побачив біду їх, і вони схилилися, і поклонилися до землі». На цей раз народ повірив Мойсеєві. Боже тренування протягом 40 р. в пустелі не було марним. Бог змирив Мойсея, навчив покладатися на Господа, слухатися Його слова і довіряти Йому. Тепер це тренування почало приносити добрі плоди.
В сьогоднішньому слові ми бачили новий початок в житті Мойсея. Бог допоміг Мойсею побороти внутрішні страхи, невпевненість, переживання і дав неймовірну свободу. Що таке свобода? Один відомий проповідник сказав що свобода – це такий вибір, про який ти не будеш жаліти у вічності. І я думаю, що Мойсей ніколи у вічності не жалів що у той час, коли Бог призивав його він не відмовився, але в кінці кінців послухався і пішов. Починається новий учбовий рік. Звичайно, більшість з нас уже не студенти, але ми служимо студентам, тому все ще відчуваємо ритми сесій. Цей рік ставить перед нами нові виклики – великі і маленькі. Так добре, коли ми не відмовляємося, а приймаємо їх. Але для цього нам потрібно побороти внутрішній страх. Хай Господь навчить нас, що Він – великий, а людина – мала.
(п. Яків)