Вивчення Біблії: Проповідь “Дитинство Мойсея” (Вихід 2:1-10)

ДИТИНСТВО МОЙСЕЯ

Вихід 2:1-10

Ключовий вірш 2:10 : "І підросло те дитя, і вона привела його до фараонової дочки, і він став їй за сина. І вона назвала йому ймення Мойсей, і сказала: бо з води я витягла його"

Час від часу я люблю дивитися фільми. Але іноді попадається настільки поганий сценарій, що дивуєшся: «Про що думав режисер, коли його писав?» Але сьогодні у нас не буде скучного сценарію. І знаєте чому? Це тому що сьогоднішній сценарій написав і поставив Сам Бог. Тобто була людина, яка намагалася його написати, але Бог усе перекреслив і зробив по-Своєму.

Сьогодні ми подивимось дитинство Мойсея. Як правило Мойсея знають по тому, що він проголосив 10 кар фараону, перевів Свій народ через море. Але нічого такого у цьому слові немає. Це – поки дитинство. Але саме у цьому дитинстві був закладений фундамент виховання Мойсея. У нас в церкві зараз багато дітей, а скоро буде іще більше. Недостатньо просто нагодувати їх і одіти, їх потрібно виховати так, щоб вони стали частиною Божого народу. Тому буде цікаво подивитися, як Бог закладав підвалини у вихованні Мойсея.

Як завжди усе почалося зі створення сім’ї. Подивимося на 1-ий вірш: “І пішов один муж з дому Левія, і взяв собі за жінку дочку Левієву”. В книзі Чисел написані імена цих людей: чоловіка звали Амрам, а жінку – Йохавед. Вони були з роду Левитів, яких Бог вибрав для служіння в храмі. Ми не знаємо деталей цього браку, але, як видно далі, Амрам не помилився. Сьогодні сказали б, що йому дуже повезло з дружиною. Він узяв у дружини жінку, яка не злякалася самого фараона, жінку мудру і яка знала Бога, силу Бога і велич Бога.

Минулий розділ закінчується страшним наказом фараона: “Кожного народженого єврейського сина – кидайте його до Річки, а кожну дочку – зоставляйте при житті!” Тому перед багатьма сім’ями стала серйозна проблема: “А як бути з дітьми? Що робити, якщо народиться хлопчик? Може тоді зовсім не мати дітей?”

Подивимося вірш 2: “І завагітніла та жінка, та й сина вродила. І побачили його, що він гарний, та й ховала його три місяці”. У Амрама і Йохавед уже було двоє дітей – син Аарон і дочка Маріам. Аарон був хлопчиком, але, імовірно народився раніше, ніж вступив в дію закон, виданий фараоном, тому вижив без проблем. Але цього разу, якщо народиться хлопчик, їм прийдеться значно складніше. Звичайно, вони розуміли це і свідомо йшли на смертельну небезпеку. Однак вони знали, що воля Божа в тому, щоб давати життя. Тому вони вирішили не слухатись фараона, а слухатись Бога. Коли народився хлопчик, вони ховали його.

Ризик був надзвичайний. Вони добре розуміли, що якщо їх викриють, то загине не лише дитина, але і вони самі. І їх діти Аарон і Маріям також могли загинути, або лишитися сиротами. У цьому вірші видно, як росте напруга. Спочатку Йохавед завагітніла. Проходить 9 місяців напруженого очікування: “Хто народиться? Хлопчик чи дівчинка?” Якщо дівчинка, то можна видихнути спокійніше. Але народжується хлопчик. Вони його ховають. Однак відчувається, що вони не зможуть цього довго робити. Вони розуміють, що потрібно прийняти рішення. Потрібно якось спасати життя хлопчика. Можливо виїхати за кордон? Яке рішення приймають батьки?

У віршах 3-5 написано: “Та не могла його більше ховати. І взяла йому папірусову скриньку, і виасфальтувала її асфальтом та смолою, і положила до неї дитину, та й поклала в очереті на березі Річки. А сестра його стояла здалека, щоб довідатися, що йому станеться. І зійшла фараонова дочка купатися на Річку, а служниці її ходили понад Річкою. І побачила вона ту скриньку серед очерету, і послала невільницю свою, щоб узяла її”. Мати Мойсея поступила досить незвичайно. Вона не викинула дитину у річку, але і не втікла з ним геть. Вона поклала його у скриньку і відправила свідомо на те місце, де купалася дочка фараона. Фактично, вона послала свою дитину у лігво ворога, у лігво того, хто видав жорстокий наказ вбивати усіх єврейських хлопчиків. Але насправді цим вона повністю поклалася на Господа і довірила Йому Своє дитя. Вона вірила, що Бог, який дав життя їх сину, має на нього спеціальний план. Тому цей Бог спасе його і використає його у Своїй роботі та Своїй історії.

Іноді в історії здавалося, що якась зла сила хоче повністю знищити Божий народ і що немає вже ніякого виходу. Але кожен раз у планах сатани знаходилася дірка. Все таки сатана не всемогутній, він не знає всього, не може передбачити всього і прорахувати все. Сатана уже визначив долю Мойсея. Якби було так, як він задумав, то було б написано: “народився хлопчик, і вони вкинули його у річку як наказав фараон”. Але Бог цей сценарій переписав на Свій лад.

Далі почав явно діяти Сам Бог. Коли Бог діє, події розвиваються дуже стрімко. Подивимося на вірші 6-9:

6. І відчинила, та й побачила дитину, ось хлопчик плаче. І вона змилосердилася над ним, та й сказала: Це з єврейських дітей!

7. І сказала сестра його до фараонової дочки: Чи не піти й не покликати тобі жінку-мамку з єврейок, і вона годуватиме тобі дитину?

8. І сказала їй дочка фараонова: Іди. І пішла та дівчина, і покликала матір дитини.

9. А дочка фараонова сказала до неї: На тобі цю дитину, та й годуй її для мене. А я дам тобі заплату. І взяла та жінка дитину, і годувала її.

Коли дочка фараона відчинила скриньку і побачила дитину, то змилосердилася над ним. Вона все зрозуміла і сказала: “Це з єврейських дітей!” Так, вона чудово знала, що цього хлопчика потрібно знищити. Але натомість вона змилосердилася над ним і вирішила прийняти його своїм сином. Але ось запитання: “Хто дав їй таке милосердя?” Звичайно, у кожної жінки з’являється милосердя, коли вона бачить маленьку беззахисну дитину. Але це милосердя дав їй Бог. Мати Мойсея не надіялася на милосердя дочки фараона. Вона надіялася на Боже милосердя. Таким чином, завдяки Божому милосердю, Мойсей не лише залишився живим. Він став прийомним сином дочки фараона. Також перші кілька років його власна мати виховувала його.

Подивимося вірш 10: “І підросло те дитя, і вона привела його до фараонової дочки, і він став їй за сина. І вона назвала йому ймення Мойсей, і сказала: бо з води я витягла його”. Про дитинство і молодість Мойсея тут написано досить коротко. Але давайте на основі цих віршів і інших міст в Біблії подумаємо, як ріс Мойсей.

Перше, Мойсей виріс у віруючій сім’ї. Звичайно, тут є певні обмеження: мати була поруч з ним лише кілька перших років, а батька він бачив дуже рідко. І, тим не менше, цього було достатньо, щоб батьки Мойсея здійснили на нього величезний вплив. Взагалі батьки мають великий вплив на своїх дітей. І це очевидно. На Україні кажуть: “Яблуко від яблуні недалеко падає”. Кажуть, що з часом навіть власники собак стають схожими на своїх собак: якщо у кого собака бульдог, то і сам власник стає з часом схожим на бульдога. А тим більше діти на своїх батьків. І той факт, що Мойсей виріс серед віруючих батьків – це є велике діло. Батьки розповіли йому про Бога, про предків віри – Аврама, Ісака та Якова, про те, що Бог вибрав їх народ Своїм народом і обіцяв йому Свій захист. І, звичайно, батьки молилися постійно за нього. І це виховання справило величезний вплив на Мойсея і на формування його світогляду. Підрісши, він ототожнював себе не з єгиптянином, а з євреєм – частиною Божого народу.

Він полюбив свій народ і пізніше присвятив своє життя для служіння йому. У книзі Євр.11 написано так:

24 Вірою Мойсей, коли виріс, відрікся зватися сином дочки фараонової.

25 Він хотів краще страждати з народом Божим, аніж мати дочасну гріховну потіху.

26 Він наругу Христову вважав за більше багатство, ніж скарби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду.

Перед Мойсеєм відкривалася широка дорога: бути принцом Єгипту, жити в славі, багатстві, розкоші. Була ще одна дорога – вузька і ледь помітна – це страждати зі своїм нардом. Багато людей не задумуючись вибрали б перший шлях. Але, дивовижно, Мойсей вибрав другий і пішов по шляху страждання зі своїм народом. Звідки до нього прийшло це рішення? Це рішення – це результат того світогляду, який був закладений його батьками у дитинстві.

У нас в церкві стало багато дітей. Дехто жартує: “Як у мусульман”. І той факт, що наші діти бачать своїх батьків, тобто нас, не такими, які сидять на лавочці з пляшкою пива і цигарками, а які вивчають Біблію, проповідують, співають – це є велике діло. Коли батько гуляє на природі з дочкою чи сином і каже: ”Дивись, яка краса! Усе це створив Господь Бог”, то ці слова викарбовуються у їх серці на все життя.

Про сім’ю німецького пастора Дітріха Бонхеффера казали, що вони створили ідеальне середовище для росту майбутнього теолога. Мати вчила дітей Біблії (а дітей було восьмеро), співати гімни і разом молилася з ними. Коли Дітріх підріс, то відкрито виступив на боротьбу з нацизмом. Коли йому запропонували лишитися працювати пастором в Штатах, він відповів: “Я маю пережити цей складний момент нашої національної історії разом з християнами Німеччини. У мене не буде права брати участь у відродженні християнського життя після війни, якщо я не розділю зі своїм народом випробовування цього часу”. Він прийняв рішення схоже на те, яке прийняв коли виріс Мойсей.

Друге, Мойсей отримав гарну світську освіту. В книзі Дій (7:22) написано так: “І Мойсей був навчений всієї премудрости єгипетської, і був міцний у словах та в ділах своїх”. Бо Божому провидінню Мойсей отримав змогу отримати кращу освіту того часу. Кажучи сучасною мовою – навчався у кращих університетах світу. Гарна освіта важлива. Завдяки їй пізніше Мойсей написав закон, і зміг керувати таким великим народом. Він був міцним у словах – він знав, що і коли казати, і коли потрібно зупинитися і помовчати. І він був міцний у ділах. Коли потрібно було думати, він думав. Але коли потрібно було діяти – він не сидів і думав, а діяв. Зараз багато людей вважають себе хто зна ким, і дають поради, як управляти країною президенту. Але це не так просто. Для цього потрібно багато навчатись. Без навчання вони не зможуть управляти навіть 1 міс. селищною радою.

Тут видно наскільки чудове Боже провидіння. У той час у народу Ізраїля не було нічого свого: ні своєї землі, ні своєї науки. Вони були рабами. У той час здавалося неможливим для представника цього народу отримати вищу освіту. Але Бог все чудом приготував. Щоб розмножити Свій народ, Він «орендував» гарну землю Гошем у Єгипті. І Він дав змогу Мойсею отримати кращу освіту Свого часу. Іноді здається, що світ стає дуже темним. Наприклад, коли я читаю новини про корупцію на Україні, моє серце стає темним. Але коли ми читаємо, про те, що робить Бог, то стає світло. Бог усе контролює. Бог усе проводить по Своїй добрій волі. У ньому немає безвихідних ситуацій.

І, останнє, Мойсей отримав Боже виховання, яке описане в більш пізніх розділах цієї книги. Завдяки цьому вихованню Бог навчив його таким якостям служителя, як скромність, віра, послух.

Розмірковуючи над цим словом, я дякував Господу за те, що Він виростив мене у благополучній сім’ї. Цим літом ми відвідали моїх батьків і батьків дружини, і я дякував Господу за те, що Він дав нам таких батьків, що вони живі і відносно здорові. Батьки багато старалися для того, щоб я отримав гарну освіту. І Бог дав мені гарну освіту. Я навчався в університеті Шевченка, включаючи аспірантуру, цілих 10 років. Коли я думаю про те, що навчався в тому ж університеті, у якому навчався Тарас Шевченко чи В’яческлав Чорновіл, я дякую Господу. І Бог дарував мені духовне виховання в церкві UBF. Іноді я втрачаю надію на себе з-за своїх немочів. Але коли я дивлюся на Бога, і на те що Він робить у моєму житті, то бачу, що Він має надію на мене, і це укріпляє.

У цьому слові ми дізналися про те, як Бог спас життя Мойсея і виховував його у палаці фараона. Великий служитель Мойсей не з’явився відразу. Цьому передувало багато подій: віра його батьків, їх молитва і виховання, напружене навчання в палаці фараона і Боже виховання. Хай Господь дарує нам надію на наших дітей, щоб з молитвою і терпеливо виховувати їх Божими служителями. І хай Господь допоможе нам не втрачати надію на себе і бачити, як Він направляє і виховує нас.

(п. Яків)