Бо Ми ­­­­– Його твориво

До ефесян 2:1-10

Ключовий вірш 2:10 : “Бо ми Його твориво, створені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них перебували”

Кажуть що гімни лише двох країн у світі починаються словами «Ще не вмерла…» Перший – це гімн Польщі, і другий, звичайно, це гімн України. У свій час поляки повірили, що їхня країна ще не вмерла. Тому вони звільнилися від совітського ярма, вигнали корупціонерів, підняли економіку і стали процвітаючою країною. Це належить зробити і Україні. Коли нація приходить до віри, що вона не вмерла і у неї ще є надія, відбуваються дивні речі. Схожим чином, дивні речі починають траплятися у житті людини, коли вона повірить, що вона – Боже твориво. Хай сьогодні Господь благословить наc.

Перше, мертві і у неволі (1-3). Перед тим, як говорити Ефесянам що Бог зробив для них, Павло нагадує їм як вони жили до зустрічі з Христом. По-перше, вони були мертвими. Подивимось на 1-ий вірш: «вас, що мертві були через ваші провини й гріхи». На перший погляд, це слово здається дивним, тому що нам здається, що до зустрічі з Христом ми жили. Ми навчалися, ходили на роботу, займалися спортом, і робили багато інших речей. Коли ми дивимось на життя людей без Бога, то здається що багато з них живуть досить активним і насиченим життям. Люди зранку до вечора десь бігають, щось роблять, чимось зайняті, багато хто працює по вечорам і на вихідних і гордиться цим. Люди виготовляють автомобілі, які їздять швидше, роблять квитки на літаки дешевші – щоб більше встигнути, і більше де побувати. У наш час популярні способи життя у режимі 7х24 і non-stop. Нам здається що такі люди живуть. Так як же люди без Бога мертві?

Справа в тому, що «мертвий» у розумінні людей і Божому розумінні відрізняються. У людському розумінні «мертвий» – це людина, у якої перестало битися серце чи працювати мозок. Але у Божому розумінні мертвий – це людина, яка відрізана від Бога, яка намагається жити без Нього. Бог є джерелом життя і є саме життя. Ісус якось сказав: «Я дорога, і правда, і життя» (Ів.14:6). Без Бога немає життя. Подивіться ще раз на вірш 1. Людей відрізають від Бога їхні провини і гріхи. Тут є такі, у кого немає ніяких провин і гріхів? Таких немає. Наші провини і гріхи відрізали нас від святого Бога. Тому людина яка живе без Бога – уже мертва. Тобто вона ще може рухатись досить довго, але її смерть – це лише питання часу. Справжнє життя не в тому, щоб багато подорожувати і відвідати якомога більше країн у світі, не в тому, щоб жити у дорогій квартирі чи їздити на гарному автомобілі, справжнє життя – це життя з Богом.

По-друге, ми жили у неволі. Подивимося на вірші 2,3: «в яких ви колись проживали за звичаєм віку цього, за волею князя, що панує в повітрі, духа, що працює тепер у неслухняних, між якими й усі ми проживали колись у пожадливостях нашого тіла, як чинили волю тіла й думок, і з природи були дітьми гніву, як і інші». Люди думають, що вони вільні. Вони думають, що усе у своєму житті вирішують самі: вони роблять, що вони хочуть і вони думають як вони хочуть. Люди, власне, для того і лишають Бога, щоб самими стати богом і самими усе вирішувати у своєму житті. Найбільше брехня у цьому світі була сказана дияволом і записана у Бутті 3. Коли диявол спокушав жінку з’їсти від дерева пізнання добра і зла, він сказав: «Бо відає Бог, що для того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро і зло». І люди вірять цій брехні диявола, залишають Бога думаючи, що будуть вільними. Але так не виходить, тому що, лишивши Бога, вони стають рабами диявола. Павло каже: «ви колись проживали за звичаєм віку цього, за волею князя, що панує у повітрі, що працює тепер у неслухняних…» Без Бога немає життя, і без Бога немає свободи. Людина яка залишає Бога стає рабом диявола.

Звичайно, це не значить, що вона зразу почне творити багато зла. Навколо ми, здається, бачимо багато добрих людей, які не вірять в Бога. Але це означає, що у них немає внутрішньої сили протистояти злу. В легковий автомобіль можна загрузити лише сотню-другу вантажу, якщо більше – він зламається. Подібно до цього, життя людини без Бога схоже на такий автомобіль – якщо обставини зміняться, вони ламаються.

Тут також написано, що ми жили «за звичаєм віку цього… проживали колись у пожадливостях нашого тіла, як чинили волю тіла й думок, і з природи були дітьми гніву». Звичаї віку і пожадливості тіла – це потужні тренди нашого часу, яким також важко противитись. Апостол Іван сказав: «бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва, це не від Отця, а від світу» (1 Ів.2:16). Цей світ працює через пожадливості. Що таке пожадливість? Пожадливість – це надмірне бажання чогось. У людей є різні бажання – і в певний час і у нормі – це здорові бажання – бажання їсти, спати, відпочивати, бажання гарно виглядати, сексуальні бажання. Однак коли ці бажання виходять з-під контролю, починають управляти людиною, замість того щоб бути нею контрольованими, починаються біди. У хроніках Нарнії Льюїса сніжна королева пригостила Едмунда неймовірно смачним рахат-лукумом, якого він об’ївся. Не дивлячись на те, що його потім нудило, він не міг більше ні про що інше думати, як щоб хоч ще разочок поїсти того рахат-лукума. Якщо людина не може думати ні що про інше – це пожадливість. Пожадливості роблять нас своїми рабами. Якщо людина думає лише про секс – це пожадливість. Якщо думає лише про свою зовнішність – це пожадливість. До чого призводять пожадливості описав ап. Павло в Рим.1:

26 Через це Бог їх видав на пожадливість ганебну, бо їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне.

27 Так само й чоловіки, позоставивши природне єднання з жіночою статтю, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли в собі відплату, відповідну їхньому блудові.

28 А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений, щоб чинили непристойне.

29 Вони повні всякої неправди, лукавства, зажерливости, злоби, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звичаїв,

30 обмовники, наклепники, богоненавидники, напасники, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухняні батькам,

31 нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилостиві.

32 Вони знають присуд Божий, що ті, хто чинить таке, варті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке.

Це досить великий уривок, і він описує ті жахи, до яких приходять люди, якими управляють пожадливості: різного роду сексуальні викривлення і збочення, вбивства, непомірна гордість, зло. Страшно жити у суспільстві людей, якими управляють пожадливості! Таке життя перетворюється на справжнє пекло. Але Бог втрутився у цю ситуацію і дав нам нове життя.

Друге, Бог оживив і спас (4-9). Ніхто не хоче мати справи зі злими людьми. Їх хочеться переселити на який безлюдний острів, і хай там собі повбивають один одного. Але Бог зробив не так. Подивимось на вірші 4,5: «Бог же, багатий на милосердя, через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив, і нас, що мертві були через прогріхи, оживив разом із Христом, спасені ви благодаттю». По-перше, Бог оживив нас. І це саме відповідне слово. Ми були мертві. Як можна допомогти мертвій людині? Люди ніяк не можуть допомогти. Її неможливо виправити. Але Бог може. Бог оживив нас із Христом. Перш ніж виправити, людину потрібно повернути до життя, і саме це зробив Бог. Тепер ми живі. Ми не лише знаємо, що Бог є. Ми можемо спілкувати з Ним! Ми можемо слухати Його голос через Біблію! Ми можемо бачити, як Він діє в нас і в інших. Ми можемо насолоджуватися цим новим життям з Богом!

Далі: ми були у неволі диявола і пожадливостей цього світу – і Бог спас нас – вірш 5б «спасені ви благодаттю». Це схоже на те, як Бог визволив Ізраїльський народ з Єгипетського рабства. Дивовижно, але тепер, з Божою допомогою, ми маємо перемогу над дияволом і нашими пожадливостями. Це велика перемога.

Але Бог зробив іще дещо. Подивимося на вірш 6: «і разом із Ним воскресив, і разом із Ним посадив на небесних місцях у Христі Ісусі». Бог приготував для нас ще дещо: воскресіння, і місце на небесах. Виявляється, що християни – не прості люди, як багато людей думають: затуркані, неосвідчені, слабкі, як безхатьки. Виявляється, що християни дуже багаті у Христі, які мають справжнє багатство, яке від них не відніметься.

У віршах 4-7 слова «із Христом», «у Христі» повторюються тричі. Усе це Бог вдіяв через Ісуса Христа, Свого Сина, завдяки Своїй превеликій любові. І вираз тієї превеликої любові, якою Він полюбив нас – це Ісус, Який страждає на хресті заради нашого спасіння.

Третє, «бо ми – Його твориво» (10). Подивимося на 10-ий вірш: «Бо ми Його твориво, створені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них перебували».

Проблема людей не в умовах життя, а що вони не знають, звідкіля вони взялись і хто вони. У них є серйозні проблеми з самоідентифікацією. Їм здається, що їх життя нічого не варте, і що вони не являють собою нічого особливого. Але тут сказано, що ми створені самим Богом. Ви знаєте, у чому є наша цінність? Вона у тому, що нас створив справжній майстер. У цьому світі час від часу зустрічаються повідомленні, що футболку якогось відомого футболіста продали за сотні доларів, не тому що сама вона так дорого коштує, а тому що він носив її. Самий дорогий пістолет – це пістолет, із якого вбили Авраама Лінкольна. Про його ціну кажуть, що якою б вона не була, це все рівно буде мало. Картини Гогена, Пікассо, Ван Гога коштують мільйони доларів, хоча іноді там важко щось розібрати, але це шедеври, які намалювали всесвітньо відомі художники. А скільки коштуємо ми, яких створив Сам Бог? Значно дорожче, насправді наше життя немає ціни, воно безцінне.

Люди заздрять багатим і відомим тому що не знають, наскільки вони самі цінні. Люди хочуть бути схожими на так званих зірок просто тому, що не знають, наскільки вони гарні і унікальні. Ви знаєте, у сучасних людей спотворене відчуття краси і досконалості. Багатьом здається, що телевізійні зірки, актори – гарні, а вони ні. І це трагедія сучасної людини. Трагедія самоідентифікації. Подивіться на картину Джексона Поллока №5. В 2006 р. на аукціоні її продали за 140 млн. доларів. Ви не знаходите там нічого особливого? Думаєте що це якась мазня? Думаєте що ви також можете таке намалювати? Попробуйте! У вас не вийде, тому що ви не Поллок! Ви не бачите там цінності і краси? А є ті, що бачать, і готові платити за неї великі гроші. Але наскільки ж ми більш цінні і унікальні, тому що створені самим Богом! В прагненні бути як інші, люди перетворюють себе на копії і штампи. Але Бог не робить копій і штампів, Він робить лише оригінали. Ви є оригіналом, дуже гарним, дуже цінним і унікальним. І життя людини бере новий початок, коли вона повірить у той факт, що створена Богом. Комплекси неповноцінності пройдуть. Пройде заздрість до інших, невдоволення. Пройде внутрішня напруженість. І прийде радість того, що я живу, і вдячність Богові за те, що створив мене таким/такою, який я є.

І це ще не все. «Бо ми Його твориво, створені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них перебували». Така людина буде здатна щось зробити у цьому світі. Коли ми були мертвими через наші гріхи і жили у неволі диявола і похотей світу, ми не робили нічого доброго. Ми соромилися наших вчинків. Ап. Павло писав:

20 Бо коли були ви рабами гріха, то були вільні від праведности.

21 Який же плід ви мали тоді? Такі речі, що ними соромитесь тепер, бо кінець їх то смерть.

(Рим.6)

Але тепер, коли Бог оживив нас і спас від влади диявола, ми здатні робити добро. Пам’ятаєте про гімн Польщі? Коли у нації є самоідентифікація, вона піднімається і щось робить. І коли ми знаємо звідки прийшли і куди ідемо, ми маємо сили побороти свої внутрішні страхи, подивитися прямо у очі нашим страхам і проблемам, закотити рукави і працювати: закінчити навчання, побороти різні труднощі на роботі, створити сім’ю, виховати дітей, нести служіння в церкві і робити багато інших малих і великих, справ. Останнім часом США багато допомагають нашій країні. Як же з’явилася така могутня і гарна країна? Я переглянув цитати батьків-засновників цієї країни і знайшов, що усі вони дуже багато працювали. Наприклад, Джордж Вашингтон, перший президент США, сказав: «Працюй, щоб в твоїй душі не померли ті крихітні іскри небесного вогню, які називаються совістю». Хай Господь допоможе нам творити добро.

(п. Яків)