head
Університетська Біблійна Співдружність

Вивчення Біблії: Проповідь “Пісня Мойсея” (Повторення Закону 31:1-34:12)

ПІСНЯ МОЙСЕЯ

Повторення Закону 31:1-34:12

Ключові вірші: 32:46,47 : "то сказав він до них: Приложіть свої серця до всіх тих слів, які я сьогодні чинив свідками проти вас, що ви накажете їх своїм синам, щоб додержували виконувати всі слова цього Закону. Бо це для вас не слово порожнє, воно життя ваше, і цим словом ви продовжите дні на цій землі, куди ви переходите Йордан, щоб посісти її"

У сьогоднішніх розділах ми зустрічаємо Мойсея геть старим – йому виповнилось цілих 120 р. Багато людей на старості страждать від хвороб, різних тілесних слабостей, втрачають зір, живуть самотньо, сумно, відчувають себе нікому не потрібними, не знають, чим їм зайнятись і гірко скаржаться на важке життя. Але Мойсей на старості був іншим: його зір не послабився, він залишався сильним, і він знав, що йому робити і заради чого жити. У свої останні дні Мойсей дає останні настанови своєму народу, ставить нового служителя для Ізраїльського народу, вчить їх пісні, благословляє кожне коліно особисто. Але понад усе в ці останні дні Мойсей славить і дякує Богові за Його великі діла у житті Ізраїля. Він провів велике життя до самого його кінця. Як прекрасно саме так прожити життя! Тому давайте сьогодні послухаємо пісню Мойсея і навчимося у нього.

I. Підбадьорювання та попередження Мойсея (розділ 31)

Подивимось на вірші 31:1,2:

1 І пішов Мойсей, і промовляв до всього Ізраїля оці слова,

2 та й сказав їм: Я сьогодні віку ста й двадцяти літ. Не можу вже виходити та входити, і Господь сказав мені: Не перейдеш ти цього Йордану.

Мойсею було вже 120 р. Бог сказав йому, що він не перейде Йордану. Обіцяну землю Ізраїльтянам прийдеться завойовувати без нього. До того ж у їх до цього часу лишився страх перед сильними ханаанськими народами. Тому Бог підбадьорив Свій народ: «Будьте сильні та відважні, не бійтеся, не лякайтеся перед ними, бо Господь, Бог твій, Він Той хто ходить з тобою, не опустить Він тебе й не покине тебе» (31:6). Ізраїльтяни були сильні не тому, що їх вів Мойсей, а тому, що Сам Господь допомагав їм. Мойсей не буде з ними вічно – раніше чи пізніше він зістариться і помре, але Бог продовжить бути з ними і виконає Свої обіцянки. Іншими словами Мойсей каже, що люди його більше не потребують. Єдине, що вони потребують – це Бог, і цей Бог введе їх в обіцяну землю. Немає незамінюваних людей, і немає незамінюваних служителів. Тому потрібно вчитися покладатися не на людину, а на Бога.

Далі Мойсей поставив Ісуса Навина своїм наступником. Прочитаємо вірші 7,8:

7 І покликав Мойсей Ісуса, та й до нього сказав на очах усього Ізраїля: Будь сильний та відважний, бо ти ввійдеш з цим народом до того Краю, якого Господь заприсягнув їхнім батькам, щоб їм дати, і ти даси їм його на спадок.

8 А Господь, Він Той, що піде перед тобою, не опустить тебе й не покине тебе, не бійся й не лякайся

Ісус Навин був слугою Мойсея з самого початку, коли вони вийшли з Єгипту. В Вих.33:11 написано: «І говорив Господь до Мойсея лице в лице, як говорить хто до друга свого. І вертався він до табору, а слуга його, юнак Ісус, син Навинів, не виходив із середини скинії». Він був одним із 12 шпигунів, які ходили на розвідку в обіцяну землю. Він на свої очі бачив сильні народи і велетнів тієї землі, але не злякався, бо вірив, що Бог віддасть цю землю для них, як і обіцяв. Бог благословив його віру і обіцяв йому, що він ввійде в цю землю. За 40 р. подорожі по пустині з юнака Ісус перетворився на воїна і чоловіка віри. Звичайно, Ісусу було нелегко знаходитися весь цей час поруч з Мойсеєм. Мойсей був запальною людиною, і коли гнівався, то ставало страшно. Якось він розгнівався, і в гніві вбив Єгиптянина. Але Ісус терпеливо приймав Боже виховання. В книзі Чис.27 Бог наказав Мойсею: «Візьми собі Ісуса, Навинового сина, мужа, що в ньому Дух, і покладеш свою руку на нього. І поставиш його перед священиком Елеазаром та перед усією громадою, і накажеш йому на їхніх очах. І даси на нього з влади своєї, щоб чула вся громада Ізраїлевих синів… І за наказом його вийдуть, і за наказом його ввійдуть він та всі Ізраїлеві сини з ним і вся громада». Тепер Ісус був готовий прийняти служіння, яке мало стати справою його життя – ввести Божий народ в обіцяну землю.

Подивимося на вірші 15-17:

15 І появився Господь у скинії в стовпі хмари, і став той стовп хмари біля скинійного входу.

16 І сказав Господь до Мойсея: Ось ти спочинеш з батьками своїми, а цей народ устане та й буде блудодіяти з богами того чужого Краю, куди він увіходить, щоб бути в середині його, і покине Мене, і зламає заповіта Мого, що склав був Я з ним.

17 І того дня запалиться Мій гнів на нього, і Я покину їх, і сховаю Своє лице від них, а він буде знищений, і знайдуть його численні нещастя та утиски. І скаже він того дня: Хіба не через те, що нема в мене мого Бога, знайшли мене ці нещастя?

Бог знав, що після смерті Мойсея Його народ не збереже Йому вірності, буде блудодіяти з ідолами, поламає заповіта. В результаті народ спіткають численні нещастя та утиски, про які Бог раніше попереджав їх. Тоді народ може зробити неправильний висновок: «Хіба не через те, що нема в мене мого Бога, знайшли мене ці нещастя?» І Бог відповідає: «Ні, не через те, що Бог не з ними, а тому що Бог з ними, але вони порушили Його заповіді».

Тут можна помітити одну цікаву річ: ще перед початком служіння Ісуса Навина Мойсей каже, що люди не збережуть Йому вірності і відступлять від Нього. Тобто з людської точки зору служіння Ісуса Навина не буде успішним. Здається це не краще підбадьорювання на початку шляху. Але проблема в тому, що ми оцінуємо успіх з людської точки зору, а не з Божої. З людської точки зору успіх – це кількість людей, це популярність. Але з Божої точки зору успіх – це життя в послуханні Богу. Якщо ми дивимось на багатьох Божих служителів, то ми не бачимо великого зовнішнього успіху, наприклад, пророка Єремію ніхто не слухав. Але успіх з Божої точки зору – це життя в послуханні Богу. І з цієї точки зору життя і служіння Ісуса Навина було успішним.

У вірші 19 написано: «А тепер запишіть собі оцю пісню, і навчи її Ізраїлевих синів. Вклади її в їхні уста, щоб була мені ця пісня за свідка на Ізраїлевих синів». Що Бог хотів свідчити Своєму народу через цю пісню? Він хотів їм засвідчити те, що для них завжди є дорога назад. Навіть якщо вони відступили від Бога і впали, ще не все втрачено – вони можуть повернутися до Нього. Звичайно, було б значне краще не відвертатися від Бога і не мати того гіркого досвіду, коли на тебе обрушуються страшні нещастя. Але навіть у такий час ще є шлях назад. Коли я проходив курси водіїв, нам багато лекцій підряд розповідали і показували на практиці як потрібно їздити по правилам і таким чином уникати аварій. Але на останньому занятті до нас прийшов лікар скорої допомоги і розповідав що потрібно робити, якщо аварія все таки трапилась. Аварія – це ще не кінець. Навіть після неї ще можна щось зробити. Це ж саме каже Бог своєму народові.

Коли в життя народу Ізраїля по причині їх непослуху прийдуть страшні прокляття, коли вони на власному досвіді відчують наскільки страшна Божа лють і обурення, вони впадуть в стан великого стресу. В стресовому стані приходить паніка і важко пам’ятати Божі обіцянки. Тому Бог сказав Мойсею записати Свої обіцянки в пісні і навчити її Ізраїлтян. Пісню запам’ятати простіше. Пісня має властивість проникати в людське серце і викарбовуватись там, як на камені. Боже слово, яке проникає через пісню, виліковує сердечні рани.

Коли я жив з братами в спільному житті, то їм часто доводилося нелегко: важке навчання, напружені тренування в церкві, інші труднощі. В такі часи я часто бачив, як вони включали і слухали хвалу і інші християнські пісні і це допомагало їм справитись. Якось я сильно образився на одну людину. Самим важким було те, що вона була християнином і ходила до церкви. Я думав: «Як християнин може так поступати?» Однак якось я почув одну християнську пісню, де співалося:

Немає правди між людьми,

Господь тебе лиш любить щиро,

До Нього руки простягни,

І дасть тобі Він силу і віру.

Ця пісня проникла до мого серця і вилікувала сердечну рану. Я зрозумів, що усі люди, навіть християни, є грішники, і не потрібно шукати між ними правди. Один Господь – праведний і святий, до Нього одного потрібно звертатися і Він один виводить із темряви на світло.

Ви, напевно, вже хочете послухати пісню Мойсея? На жаль, до нас не дійшла її мелодія, але слова збереглися добре. Давайте разом подивимося, що ж Бог говорив через неї Своєму народу.

II. Пісня Мойсея (розділ 32)

Ця пісня, як ви помітили, досить довга. В оригіналі у ній є цілих 7 куплетів. Мойсей написав її і навчив її свій народ. У якомусь сенсі вона стала його національним гімном.

Прочитаємо вірші 32:1-3:

1 Слухай, небо, а я говоритиму, і хай почує земля мову уст моїх!

2 Нехай ллється наука моя, мов той дощ, хай тече, як роса, моя мова, як краплі дощу на траву, та як злива на зелень.

3 Як буду я кликати Ймення Господнє, то славу віддайте ви нашому Богові!

Боже слово – як дощ і роса на землю. У тому засушливому кліматі виживання людей залежали від дощу і роси. В нашому житті наше життя напряму залежить від слова Бога.

У вірші 4 написано: «Він Скеля, а діло Його досконале, всі бо дороги Його справедливі, Бог вірний, і кривди немає в Ньому, справедливий і праведний Він». В житті Мойсея траплялося різне: були радісні моменти, як-то спасіння з Єгипту, були і дуже сумні, коли його народ грішив. Але через усе своє життя Мойсей виніс, що Бог – скеля, що Його діла досконалі, дороги – справедливі, що Бог – вірний, в ньому немає неправди і кривди. Мойсей показує це на багатьох прикладах: Бог створив їх і дав їм життя; Він призвав народ Ізраїля Своїм народом; Він знайшов його на пустинній землі і беріг, як зіницю Свого ока! (10) Він садовив його на висотах землі, годував його медом із скали і оливою із пустельного каменя. І Мойсей славив Бога за це. Часто в труднощах люди починають звинувачувати Бога і задають багато запитань «Чому?» Але в Бога немає неправди. Зло бере початок в грішних людських серцях.

Як же все починається? Подивимося вірш 15: «І потовстів Єшурун та й брикатися став. І ти потовстів, погрубів, став гладкий. І покинув він Бога, що його створив, і Скелю спасіння свого злегковажив». «Єшурун» – це інше ім’я Ізраїлю. Він їв мед із скали, оливу із скельного каменя, масло, молоко і м‘ясо з худоби. І він не бачив ніякої небезпеки, він лише насолоджувався благословіння. Він думав, що так буде вічно. Поступово він потовстів, погрубів і став гладкий. І тут сталося саме страшне: «І покинув він Бога». Самий важкий удар прийшовся звідти, звідки ніхто не очікував. Виявляється, що час благословіння, коли люди не мають проблем і лише насолоджуються благословіннями, може таїти величезну небезпеку. Удар, звідки вони його не очікують, застає їх зненацька. Під час другої світової війни французи укріпили лінію «Мажино» і засіли за нею, не очікуючи великих проблем. Але німці вдарили зовсім у іншому місці, звідки ніхто не очікував, і за кілька тижнів захопили цілу країну. Життя Ізраїля в Єгипті, в пустелі було важким. Але вони не відступили від Бога, вони надіялися і боролися. Але коли вони почали жити у достатку, коли отримали усе, чого раніше бажали, вони залишили Бога і почали поклонятися ідолам.

Фактично, вони самі вибрали своє майбутнє. Те, що сталося далі, закономірно. Подивимося вірші 24,25:

24 Будуть виснажені вони голодом, і поїджені будуть огнем та заразою лютою, і зуба звірини нашлю Я на них, з отрутою плазунів по землі.

25 Надворі забиватиме меч, а в кімнатах страхіття, як юнака, так і дівчину, грудне немовля з чоловіком посивілим.

А що станеться далі? Подивимось вірш 36: «Бо розсудить Господь Свій народ, і змилосердиться Він над Своїми рабами, як побачить, що їхня рука ослабіла, і нема ні невільного, ані вільного». Божий гнів буде не на вічно. Здавалося, коли усе вже закінчено і Божий народ майже стертий з землі, прийде час, коли Він змилосердиться над Своїм народом. Коли Божий народ ослабіє, Бог запитає його:

37 … Де їх боги, де скеля, що в ній поховались вони,

38 що їли вони лій кривавих їх жертов, пили вино жертов їх литих? Нехай встануть і вам допоможуть, і хай будуть покровом для вас.

Бог закликає Свій народ задуматись: «Де є їх боги, коли вони стали такими слабими? Хіба це не означає, що ви вірили марно?» У вірші 39 написано: «Побачте тепер, що Я – Я є Той, і Бога немає крім Мене. Побиваю й оживлюю Я, і не врятує ніхто від Моєї руки». Це є дуже цінний висновок, який дастся народу Ізраїля дорогою ціною. Бог є один Бог, і немає іншого окрім Нього. Тому поклонятися і служити пострібно лише цьому одному Богові.

І далі в кінці Мойсей каже:

46 то сказав він до них: Приложіть свої серця до всіх тих слів, які я сьогодні чинив свідками проти вас, що ви накажете їх своїм синам, щоб додержували виконувати всі слова цього Закону.

47 Бо це для вас не слово порожнє, воно життя ваше, і цим словом ви продовжите дні на цій землі, куди ви переходите Йордан, щоб посісти її.

Справжня боротьба відбуватиметься у людських серцях: дотримуватись заповідей чи ні – це є питання життя і смерті для Ізраїльтян. Ці слова – це їхнє життя. Мойсей каже: «Бо це для вас не слово порожнє». Багатьом здається, що головне в житті – це не жити по слову, а щось інше: чи то багато подорожувати світом, чи то заробити грошей. В результаті вони віддають цьому усе своє життя. Хтось сказав: «Я боюсь досягнути успіху у тому, що не має ніякого значення». Але у багатьох в житті так і відбувається: вони досягають успіху у тому, що в кінці кінців не має ніякого значення. Тому Мойсей застерігає від цього свій народ. Виконання Божих заповідей може здатися для них порожнім. Але саме в цьому їхне життя.

III. Смерть Мойсея (розділи 33, 34)

Перед смертю Мойсей благословив народ Ізраїля, кожне коліно особисто (розділ 33). Там є особливі благословіння для кожного коліна. Але найбільше благословіння для народу Ізраїля – це Сам Бог. У вірші 33:29 написано: «Ти блаженний, Ізраїлю! Який інший народ, якого спасає Господь, як тебе? Він Щит допомоги твоєї, і Меч Він твоєї величности. І будуть твої вороги при тобі упокорюватись, а ти по висотах їх будеш ступати».

В 34 розділі розповідається про смерть Мойсея. Він був дійсно великою людиною і зіграв величну роль в житті Ізраїльського народу. Написано, що «А Мойсей був віку ста й двадцяти літ, коли він помер, та не затемнилось око його, і вологість його не зменшилась» (34:7). Хоча Мойсей був уже дуже старим, але мав крепкий зір і сильне тіло. Брати і сестри, бережіть своє здоров’я, так, щоб на старості ви не проводили час в лікарнях і санаторіях, а служили Богу як молоді. Однак в основі величчя Мойсея лежали його стосунки з Богом. В віршах 10-12 написано:

10 І не появився вже в Ізраїлі пророк, як Мойсей, що знав його Господь обличчя-в-обличчя,

11 щодо всіх ознак та чуд, що Господь послав його чинити в єгипетськім краї фараонові й усім рабам його та всьому його краєві,

12 і щодо всієї тієї сильної руки, і щодо всього того страху великого, що Мойсей чинив на очах усього Ізраїля.

Сьогодні ми послухали одну пісню, яку перед смертю співав Мойсей. З неї видно, що Мойсей був справжнім пастирем для свого народу і любив його. Тому він радив йому вибрати саме цінне, що є в цьому житті – це Господь, і дотримання Його заповідей.

(п.Яків)