Вивчення Біблії: Проповідь “Велика боротьба” (Даниїла 10:1-21)

ВЕЛИКА БОРОТЬБА

Даниїл 10:1-21

Ключовий вірш 10:1 : “За третього року Кіра, перського царя, було відкрите слово Даниїлові, що звався ім’я́м Валтасар, а слово це — правда та великий труд; і він зрозумів те слово, і мав зрозумі́ння того виді́ння”

Сьогодні ми починаємо вивчення останнього видіння Даниїла, описаного в цій книзі. Воно займає останні три розділи – 10-12. Сьогоднішній розділ – це вступ до цього видіння. Воно говорить про велику, затяжну, зазвичай невидиму боротьбу яка триває поколіннями. Як і попередні, Даниїлу важко далося це видіння. Він погано спав, погано їв, не мився і був на межі виснаження. Тобі Бог прийшов щоб зміцнити його в його боротьбі. У фільмі “Лютер” один мудрий князь, який допомагав Лютеру, сказав: “У боротьбі з суперником,який сильніше тебе, якщо можливо, бажано уникнути цієї боротьби. Якщо боротьби уникнути не вдається, то тоді потрібно боротися. Але якщо вирішиш боротися, то потрібно продумати все так, щоб перемогти”. У цій боротьбі нам потрібно перемогти. Хай Господь відкриє нам сьогодні секрет перемоги.

Події, про які написано в попередньому, 9-ому розділі, сталися за першого року правління царя Дарія (9:1, 539 р. до н.е.). Події, про які написано в у сьогоднішньому, 10-ому розділі, сталися за третього року правління царя Кіра (10:1, , 536 р. до н.е.). Хоча, на перший погляд, між цими розділами пройшло багато часу, та насправді це не так. Річ у тому, що цар Дарій правив зовсім недовго, і між цими розділами пройшло всього 3 роки. Однак за ці три роки сталася одна важлива подія: перша група Євреїв повернулися до Єрусалиму для того, щоб відбудувати це місто та Божий храм (2Хр.36:22-23; Езд.1:1). Однак в Єрусалимі вони зустріли шалений супротив, так що роботи були практично зупинені. Все це дуже непокоїло Даниїла. Так, сам він не повернувся до Єрусалиму. Можливо був надто старим, йому на той час було близько 90 р. Однак його серце було з його народом. Хоча Бог обіцяв повернути Ізраїль та відбудувати Єрусалим, справи рухалися дуже повільно. Звичайно, весь цей час Даниїл молився. І в сьогоднішньому уривку Бог дав йому видіння, яке стосувалося великої боротьби. В 1-му вірші написано: “За третього року Кіра, перського царя, було відкрите слово Даниїлові, що звався ім’я́м Валтасар, а слово це — правда та великий труд; і він зрозумів те слово, і мав зрозумі́ння того виді́ння”. Ця велика боротьба проходила в духовній реальності, і була невидима для людей і для самого Даниїла. Про цю велику боротьбу ми поговоримо сьогодні.

Звернемося до віршів 2-3:

2 „Тими днями я, Даниїл, був у жало́бі три тижні ча́су.

3 Лю́бої стра́ви я не їв, а м’ясо й вино не вхо́дило до моїх уст, і нама́щуватися — не нама́щувався я аж до ви́повнення цих трьох тижнів ча́су.

Даниїл мав політичний вплив. Він міг залучити міць мідо-персидської імперії щоб суворо покарати ворогів Ізраїля та допомогти переселенцям відбудувати Єрусалим та храм. Але він не використовував цього. Даниїл задіяв силу молитви. Він взяв піст і молився.

Звернемося до віршів 4-6:

4 А двадцятого й четвертого дня першого місяця та був я при великій річці, — це Хідде́кел.

5 І звів я свої очі та й побачив, аж ось один чоловік, одя́гнений у льняну́ одіж, а сте́гна його опере́зані золотом з Уфазу.

6 А тіло його — як топа́з, а обличчя його — як вид бли́скавки, а очі його — як огняне́ по́лум’я, а раме́на його та ноги його — ніби блиску́ча мідь, а звук слів його — як гук на́товпу.

Хоча образ чоловіка, описаного в цих віршах дуже нагадує Ісуса, обписаного в Об.1, насправді далі по цьому розділу видно, що це був Ангел. Його послав Бог, щоб той пояснив Даниїлу, що відбувається. На людей, які були з Даниїлом, напала панічна атака і вони повтікали. Залишився один Даниїл. Тоді Ангел сказав йому – вірші 11-14:

11 … „Даниїле, му́жу любий, зрозумій ті слова́, що я скажу́ тобі, і стань на своєму місці, бо тепер я по́сланий до тебе!“ А коли він говорив зо мною це слово, устав я й тремтів.

12 А він промовив до мене: „Не бійся, Даниїле, бо від першого дня, коли ти дав своє серце, щоб зрозуміти видіння, і щоб упокори́тися перед лицем твого Бога, були почуті слова́ твої, і я прийшов ради твоїх слів.

13 Але князь перського царства стояв проти мене двадцять і один день, і ось Михаїл, один із перших начальників, прийшов допомогти мені, а я позоставив його там при начальниках перських царів.

14 І прийшов я, щоб ти зрозумів, що станеться твоєму наро́дові в кінці днів, бо це видіння ще на наступні дні“.

Що тут каже Ангол? Він каже про те, що з перших днів, як Даниїл почав молитися, Бог почув його молитву і послав Його, Ангела, щоб дати Даниїлу відповідь. Однак князь перського царства затримав його на 21 день. Хто такий цей таємничий “князь перського царства”, який зумів затримати Ангела? Ми знаємо, що на той час князем перського царства був Кір. Але очевидно що навіть такому могутньому правителю як Кіру було не в силах тягатися с Божим Ангелом. Звичайно, ми не в змозі зрозуміти тут усього, але зазвичай вважають, що тут “князем перського царства” є демонічні сили, біси, які протистояли ангелу. Тому цей уривок часто називають “ангели борються з демонами”. Тут Бог через Свого Ангела відхиляє Даниїлу завісу духовного світу. Виявляється, там тривають напружені духовні битви, про які на землі часто навіть не здогадуються. Відповідь на молитву Даниїла затрималася, не тому, що Бог її не дав, а тому що проти Даниїла боролися невидимі демонічні сили.

Тут ми бачимо, що на небі ведеться неперервна духовна війна за душі людей. Як тільки людина народжується у цьому світі, починається війна за її душу. Диявол штовхає людину туди, де вона втратить свою душу. Ісус сказав, що дорога до загибелі – широка, і багато людей йдуть нею (Мт.7:13). Люди в цьому світі їдять, п’ють, веселяться, насолоджуються всілякими задоволеннями цього світу і вважають, що з ними все в порядку, що вони у безпеці. Однак правда полягає в тому, що за душу кожної людини йде війна, на її душу почато полювання і багато людей втрачають свої душі. Єдиний спосіб вижити та перемогти у цій війні – це знайти притулок у Господі Ісусі Христі. Ісус віддав Своє життя за нас, щоб ми не стали жертвами у цій війні, щоб ми перемогли і мали повне життя.

Духовна війна ведеться не лише за душі людей. З того самого моменту, як ми народжуємося згори і стаємо християнами, ми вступаємо у війну зі своєю грішною природою. Це дуже неприємний факт, який багатьом християнам важко усвідомлювати. Вони хочуть спокійного життя, вони нікого не чіпають, і хочуть, щоб і їх ніхто не чіпав. Але так не виходить. Ба більше, ця боротьба йде на виснаження, і триває до кінця наших днів. Диявол бореться за те, щоб ми залишили життя місії, життя служіння іншим, життя заради Бога та інших, і дали волю своєму величезному его, щоб жили заради себе і з усіх сил намагалися здобути усі задоволення, які лише зможемо знайти у цьому світі. Диявол постійно бореться за те, щоб ми не несли хреста, не страждали заради Божої справи, і жили лише заради себе самих. Боротьба ведеться щоденно: коритися чи ні Божому слову, служити чи не служити, любити чи не любили, прощати чи не прощати, молитися чи не молитися. Нелюдська боротьба ведеться проти нашого молитовного життя. Тому що диявол знає силу молитви! Він знає, що лише молитва може перемогти ті демонічні сили, які тримають нас у відчаї, безсиллі, сумі та відчутті невдах. Він знає, що коли ми навчимося дійсно молитися, то будемо любити Бога, служити Йому, будемо любити один одного, то це для нього буде мерзотою, яку він ненавидить всіма силами. Диявол знає, що якщо він завадить нашому молитовному життю, то зробить нас немічними та непродуктивними. І цю велику війну Бог показав Даниїлу.

Даниїл усвідомив, чому Божа справа по відбудові Єрусалиму та храму просувалася так повільно. Люди, зустрівши перші труднощі, швидко втратили всяке бажання трудитися, вони надто швидко опустили руки. Вони мали сердечно трудитися, але нічого не робили, звинувачували один одного та виправдовували себе, багато говорили, однак на практиці нічого не робили. І Бог відкрив йому вікно у духовний світ та показав, яка кровопролитна боротьба ведеться з однієї сторони, щоб просувати Божу роботу, та з іншої – щоб цій роботі завадити. Коли Даниїл це побачив, його охопив жах. Що він міг зробити для перемоги в цій війні, адже він був лише людиною? Нічого. Він, звичайно, міг попросити царя Кіра про допомогу, але людські сили в цій війні безсилі. Звичайно, ми можемо заставити людей людськими силами робити щось для Господа, але не можемо надихнути їх серця, можемо тимчасово заставити, але не можемо зробити так, щоб вони трудитися сердечно та жертовно, не можемо заставити їх любити Господа і жити заради Нього. Тому Даниїл молився. Він знав, що лише так може допомогти перемогти диявола в цій боротьбі. В фільмі “Володар Перснів” є епізод, де Гендельфу доводиться вступити в боротьбу з демоном Балрогом. Коли його друзі хочуть допомогти йому мечами, він каже: “Біжіть, дурні, ця зброя в цій битві безсила”.

Про що молився Даниїл? Двері для повернення в Єрусалим та відбудову храму були відкриті. Потрібно було лише увійти в них. Бог відкрив ці двері, і ніхто, навіть сам диявол, не могли їх закрити. Але люди не входили в ці двері, тому що диявол обманював їх, переконуючи їх що їх надія – марна, і що у них нічого не вийде. Бог благословив нас усім з надлишком. Бог гарантував нашу остаточну перемогу, нашу безпеку, плоди нашого життя та наш духовний ріст. Ісус сказав: “Я ж прийшов, щоб ви мали життя і щоб над міру мали” (Ів.10:10б). Ісус же сказав: “Я даю їм життя вічне, і вони не загинуть повік, і ніхто не забере їх з Моїх рук” (Ів.10:28). Бог відкрив усі ці двері, і диявол не може їх зачинити. Але він може зачинити двері нашого серця, щоб ми не вірили в це, щоб не довіряли Богові та Його слову. Подумайте лише про одне: коли Бог покликав нас Своїми учнями, то обіцяв зробили ловцями людей (Мк.2:17) Бог покликав нас до студентської місії, Бог покликав нас через колишніх студентів, і покликав нас були ловцями студентів. Однак попробуйте зараз запросити на вивчення студента, це здається неможливо. І ми віримо у брехню, а не в Божу обіцянку. Зараз йде велика боротьба за те, щоб нашій церкві берегти цю місію. Ця велика битва проходить в наших серцях, і Даниїл, великий Божий слуга, усвідомив це. Він зрозумів, що людська зброя тут безсила, і тому він молився.

І останнє. В цьому слові описана молитовна боротьба Даниїла в якій він ледве тримався на ногах, втрачав останні сили та навіть свідомість та відчував біль. Даниїл не був суперменом. Він був людиною, подібною до нас із Вами. Але коли він втрачав сили у молитві, Бог приходив до нього через Ангела та зміцнював його. І, безперечно, цей і попередній розділи записані не лише для того, щоб відкрити нам Божі пророцтва, але і щоб навчити нас молитися і надихнути нас не залишати молитви і не здаватися в молитві. Як же нам молитися, коли ми такі слабкі, і як тільки починаємо молитися, то, здається, відчуваємо біль та втрачаємо останні сили? Ми маємо усвідомити суть молитви. Молитва – це духовна війна. Бог дав нам, як християнам, привілей молитися, привілей приходити до Нього завдяки пролитій крові Ісуса Христа. Хай Господь дасть Вам перемогу в молитві!

(п. Яків)