Вивчення Біблії: Проповідь “Устань, заколи, Петре, і їж” (Дії 10:1-48)
“УСТАНЬ, ЗАКОЛИ, ПЕТРЕ, І ЇЖ!”
Дії 10:1-48
Ключовий вірш 10:13 : “І голос почувся до нього: Устань, заколи, Петре, і їж!”
У цьому слові Бог відкриває двері Євангелії для поганів. Чи є серед нас погани? Я гадаю ми всі погани. І так як ми практично не бачимо серед нас Євреїв, ми звикли до думки, що Євангеліє – для нас. Ми сприймаємо це як належне. Однак перша церква, яка складалася з євреїв, так не думала. Віками в історії цього народу була вкорінена думка, що Бог – це Бог євреїв. І коли Бог дав цьому народові Євангеліє, то вони також вважали, що і Євангеліє – також лише для одних євреїв. Однак в книзі Дій ми бачимо, як Євангеліє поступово поширюється на людей, які або не були чистокровними євреями, або ж навіть не були ними взагалі. Спочатку воно поширилося на самарян. Євреї могли подумати, що хоча самаряни – не євреї, але в них є єврейська кров. Потім ми читали про навернення етіопського вельможі. В ньому не було єврейської крові, але він був прозелітом, і ходив на поклоніння до Єрусалиму. Тобто євреї вже почали припускати думки, що Євангеліє не лише для одних чистокровних євреїв, але й для нечистокровних євреїв, і навернених в юдаїзм. Сьогодні Бог повністю відчиняє двері Євангелія для поганів. За цими дверима знаходилися Ви й я, щоб і ми могли отримати доступ до спасіння. І це був досить важкий урок, який потрібно було засвоїти першій церкві. Сьогодні Бог дає цей урок її лідеру – ап. Петру і через нього всій церкві.
У 10-му розділі є дві сюжетні лінії, які згодом зливаються в одну: Корнилія та Петра. Почнемо з Корнилія. Звернемося до віршів 1-2:
1 Проживав же один чоловік у Кесарії, на ймення Корнилій, сотник полку, що звавсь Італійським.
2 З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру милостиню, і завжди Богові молився.
Корнилій належав до Римського полку, який складався із шести сотень вояків. Корнилій командував однією сотнею. Цей полк був італійським, це означає що там служили італійці, корінні мешканці країни. У великій римській армії було, звичайно, багато найнятих, не італійських вояків, але саме італійці були елітою армії, їх ставили на самі відповідальні позиції. Корнилій був багатою людиною, кажуть, що сотник заробляв у 5 р. більше звичайного вояки. Також, що тут видно, він не був грубим та безсердечним солдафоном, як ті, що ділили одяг Ісуса під хрестом. Він був побожним та богобійним, подавав людям щедру милостиню та завжди молився. В Римі був цілий пантеон богів, але всі вони не задовільняли Корнилія. Він бачив, що всі вони – несправжні, вигадані, грішні, як люди, тільки трохи сильніші. Корнилій вірив і поклонявся Богу Ізраїля. Також він практикував молитву та милостиню. Цілих пять речей тут сказано про нього: побожний, богобійний, подавав милостиню, завжди молився, і весь його дім наслідував його. Хто з Вас має всі ці 5 чеснот? Але одного Корнилію не вистачало – спасіння. І от одного разу в його життя прийшла велика Божа благодать. Звернемося до віршів 3-6:
3 Явно він у видінні, десь коло години дев’ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: Корнилію!
4 Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: Що, Господи? Той же йому відказав: Молитви твої й твоя милостиня перед Богом згадалися.
5 Тепер же пошли до Йоппії людей, та й приклич Симона, що зветься Петром.
6 Він гостює в одного гарбарника Симона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що ти маєш робити.
Корнилію явився Божий Ангол і наказав покликати Симона Петра, який знаходився в Йоппії. Через Петра Бог вирішив принести благословіння Симонові, його родині та знайомим. Бог обрав Корнилія, щоб через нього відкрити двері Євангелія язичникам. Корнилій був хорошим чоловіком. Але ні молитви, ні милостині не могли спасти його. Йому потрібно було Євангеліє. Корнилій відразу та беззаперечно виконав наказ Ангела і послав в Йоппію, яка знаходилвся за 40 км., трьох чоловік покликати Петра (7-8).
Далі перенесемося у другу сюжетну лінію – Петра.
9 А наступного дня, як у дорозі були вони та наближались до міста, Петро вийшов на горницю, щоб помолитись, о годині десь шостій.
10 І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захоплення на нього найшло,
11 і бачить він небо відкрите, і якуюсь посудину, що сходила, немов простирало велике, яка, за чотири кінці прив’язана, спускалась додолу.
12 У ній же знаходились чотириногі всілякі, і земне гаддя, і небесні пташки.
13 І голос почувся до нього: Устань, заколи, Петре, і їж!
Петро знаходився в Йоппії, було 12 годин дня, він молився і дуже зголоднів. Петро очікував обіду, напевно у його животі бурчало. Що тут видно про Петра? По-перше, те що він здоровий спосіб життя, рано вставав, рано снідав, так що в 12 годин дня вже хотів обідати, а не в 3-4 дня як дехто з нас. По-друге, те що він вів регулярне молитовне життя. Так, в даний момент він хотів сердечно молитися, але думав лише про їжу. Ви можете подумати, що це була не дуже ефективна молитва. Але це була дуже плідна молитва, тому що в цей час до Петра прийшов Сам Бог поговорити з ним і віддати йому важливий наказ. Спочатку Бог показав йому видіння – велике простирадло, в якому знаходились всякі чотироногі, змії, птахи. Згідно закону, даного Мойсею, ці тварини вважалися нечистими, і євреям було заборонено їх їсти. Інакше, вони самі ставали церемоніально нечистими, і в такому стані їм було заборонено відвідувати храм і служити Богові. Тобто це було серйозно: не слідування цьому законові блокувало богослужіння. Але у цьому видінні Бог наказує Петру заколоти цих нечистих тварин та їсти. Бог наче каже: “Ти сильно зголоднів? Ось твоя їжа!”
Що міг відповісти на це Петро? Він був юдеєм, і відповів як юдей: “Жадним способом, Господи, бо ніколи не їв я нічого огидного чи то нечистого!” (14) Бог на це відповів: “Що від Бога очищене, не вважай за огидне того!” (15) Це видіння повторилося тричі. Що взагалі тут відбувалося? Бог з’явився Петру просто щоб поговорити про обід? Просто щоб сказати, що йому приготувати на обід? Петро розумів, що тут є якийсь більший сенс, бентежився і напружено над цим роздумував. Звичайно, Бог говорив Петру не про обід. Бог говорив йому про поганів. Євреї вважали нечистими як цих тварин, які були в простирадлі, так і поганів: усе це робило єврея нечистим: як їсти таку їжу, так і увійти в дім погана. Але Бог сказав: “Що від Бога очищене, не вважай за огидне того!” Бог не відкинув поганів як огидних тварин, а хотів спасти їх. Бог відкривав Петру і всій церкві Своє серце до поганів, і Свою любов. Вірш 13 – це Божа милість. Я сам колись був однією з нечистих тварин в цьому простирадлі. Так, тоді я був досить високої думки про себе, думав, що всі мають звертати на мене увагу, але насправді я був лише нечистою твариною з цього простирадла. І Бог змилостивився до мене і послав місіонерів які проповідували мені. Я не був схожим на корейця, не говорив по-корейськи і не їв кімчі, але вони побороли всякі упередження до мене і проповідували мені Євангелію! Бог ламає всякі перешкоди у своїх слуг, всякі упередження на шляху до проповіді Євангелії!
В цей же час до Петра прийшли посланці від Корнилія і назвали причину. Тут Лука зводить дві сюжетні лінії в одну і вибудовує цілісну картину.
Вірші 19-20 важливі:
19 Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: Онде три чоловіки шукають тебе.
20 Але встань і зійди, і піди з ними без жадного сумніву, бо то Я їх послав!
Посланці від Корнилія не просто сказали Петру, що у нас до тобе слово від Бога. Бог дав підтвердження і Петру. У важливих життєвих рішеннях Бог часто дає слово іншим людям про мене, і одночасно дає і мені особисто підтвердження – те ж саме слово. І от коли з’являється така відповідність, то це є точно Божа воля.
Як і Корнилій, Петро був воїном, тільки не римської армії, а Ісуса Христа, і також беззаперечно послухався Бога, і наступного дня відправився до Корнилія. У віршах 24-26 написано:
24 І назавтра прийшли вони до Кесарії. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких друзів покликавши.
25 А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився.
26 Та Петро його підвів, промовляючи: Устань, бо й сам я людина!
Петро сказав: “Устань, бо й сам я людина!” Петро став великим Апостолом, якого Бог потужно використовував для збудування церкви, проповіді Євангелія. Петро мав ключі від Царства, він міг уздоровити, воскресити і умертвити. Але Петро ніколи не забував того, що він є звичайною людиною, навіть дуже слабкою людиною. Петро ніколи не забував, як навіть перед служанкою відрікся від Ісуса Христа, як лише по Божій милості він не розділив долю Юди. Ці події зробили Петра скромним, і він ніколи не забував про те, що є самою звичайною людиною.
Далі написано:
27 І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися,
28 і промовив до них: Ви знаєте, що невільно юдеєві приставати й приходити до чужаниці. Та відкрив мені Бог, щоб я жадну людину не мав за огидну чи то за нечисту.
29 Тому я без вагання прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?
Тут Петро визнає, що йому важко змінювати свою думку. Усе своє життя він не їв нечистої їжі і не входив до дому поган. Так його навчили, так він вірив. І тепер, йому, дорослому чоловікові, потрібно змінювати свою точку зору. Це надзвичайно важко. Але Бог відкрив йому істину, і Петро без вагання покорився. Корнилій відповів Петру, що вони очікують від нього Божого слова. Ніхто з нас не має повного бачення Божої волі. Нам потрібно слухати один одного, як Петро слухав Корнилія, і як Корнилій слухав Петра, щоб зрозуміти, що робить Бог. Нарешті Петро зрозумів, що Бог хоче відкрити Євангелію цим поганам.
Далі у віршах 34-43 Петро проголошує проповідь. Ця проповідь включає кілька важливих істин про Ісуса. Перше, Ісус був помазаний Святим Духом (38). Подивіться на 38-ий вірш: “Ісуса, що був із Назарету, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоровлюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним”. Чому Бог помазав Ісуса Святим Духом і силою? Щоб через Нього звільнити людей, яких поневолив диявол. У людей багато проблем, але їх базова проблема – це рабство у диявола. І Ісус це єдиний, Хто може звільнити їх від диявола. Друге, Ісус помер на хресті. Подивіться на вірш 39: “І ми свідки всьому, що Він учинив у Юдейському краї та в Єрусалимі, та вбили Його, на дереві повісивши… ” Ісус прожив прекрасне життя на цій землі. Багато пілігримів відвідують святу землю щоб побувати у тих місцях, де Він був, ходити по тій землі, по якій Він ходив, дивитися на те небо, на яке Він дивився. Ми щодня стикаємося з несправедливістю світу. Але найбільша несправедливість була вчинена 2000 р. тому на Голгофі, коли злі люди вбили Ісуса, повісивши на дереві. Однак в цьому здійснилася Божа воля. Ісус став Божим Ягням, Який взяв на Себе гріхи світу.
Третє, Ісус воскрес з мертвих. У вірші 40 написано: “Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з’явився”. Коли Ісус помер, здавалося що зло цього світу нездоланне. Однак Бог воскресив Його з мертвих! Через воскресіння Ісуса Бог зруйнував владу гріха та смерті. Христос одержав перемогу над владою гріха та смерті, і ми в Ньому маємо цю перемогу!
Четверте, Бог призначив Ісуса Суддею живих та мертвих. У вірші 42 написано: “І Він нам звелів, щоб народові ми проповідували та засвідчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих”. Прийде час, коли всяка добра і зла справа відкриється, і всі люди прийдуть на Божий суд.
П’яте, в Ісусі є прощення гріхів. У вірші 43 написано: “Усі пророки свідкують про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить прощення гріхів Його Йменням”. Ніхто, ні одна людина не може жити повним життям без прощення гріхів. Ніхто не може мати стосунків з Богом, ні увійти в Боже Царство без прощення його гріхів. І лише один Ісус має владу прощати людські гріхи.
Що сталося коли проповідував Петро? У віршах 44-46 написано:
44 Як Петро говорив ще слова ці, злинув Святий Дух на всіх, хто слухав слова.
45 А обрізані віруючі, що з Петром прибули, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на поган!
46 Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звеличували…
Ці події нічого Вам не нагадують? Звичайно, вони нагадують день П’ятидесятниці! Тільки в той час як на день П’ятидесятниці Святий Дух зійшов на юдеїв, на цей раз у домі Корнилія Святий Дух зійшов на поганів. Причому на всіх, хто слухав проповідь Петра. Вони повірили, і отримали Святого Духа. Якщо Ви знаходитесь у Христі, то Ви маєте Святого Духа. Це означає, що Ви маєте внутрішню силу для боротьби з гріхом і послуху Божому слову.
На завершення: наш світ схожий на велике простирадло, наповнене різними тваринами. Одних з них ми любимо, і можемо прийняти. Інших – нам важко приймати – по тій чи іншій причині. Бог любить цих людей та хоче спасти, але нам важко їх приймати. І ми почули Божий наказ: “Встань, заколи і їж!” Хай Господь допоможе знати Його любов і Його серце до людей цього світу і говорити їм Євангелію!
(п. Яків)