Вивчення Біблії: Проповідь “У Ім’я Ісуса Христа Назарянина” (Дії 3:1-11)

У Ім’я Ісуса Христа Назарянина

Дії 3:1-11

Ключовий вірш 6 : “Та промовив Петро: Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім’я Ісуса Христа Назарянина устань та й ходи!”

У попередньому уривку ми дивилися, як жила церква в Єрусалимі. Ми не сильно загострювали увагу на 43-му вірші, де говориться про те, що апостоли чинили багато чуд і знамен. Зате у сьогоднішньому уривку ми торкнемось ближче до чудес.

Подивимося вірші 1 і 2:

1 А Петро та Іван на дев’яту годину молитви йшли разом у храм.

2 І несено там чоловіка одного, що кривий був з утроби своєї матері. Його садовили щоденно в воротях храму, що Красними звалися, просити милостині від тих, хто до храму йшов.

Набожні юдеї виділяли час для молитви тричі на день, вранці, вдень і перед заходом сонця. Дев’ята година за нашим годинником означає біля третьої дня, обідня перерва. І коли до храму йшло багато людей, туди приносили чоловіка, який від народження не міг ходити. Вірш 4:22 підказує нам, що йому було трохи за сорок. Людина, яка йде в храм, як правило, думає про свої гріхи і про те, як їх загладити, тому з радістю жертвує гроші калікам при вході. Ті, кому треба гроші, про це теж знають і користуються. Дивіться вірші 3-5:

3 Як побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині.

4 Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: Подивися на нас!

5 І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них.

Чоловік за сорок років став справжнім профі: він і просив, і уважно заглядав в очі, і, можливо, реалістично зображав благочестиву стражденність. Але з Петром та Іваном фокус не пройшов. Дивимося далі, вірші 6-8:

6 Та промовив Петро: Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім’я Ісуса Христа Назарянина устань та й ходи!

7 І, узявши його за правицю, він підвів його. І хвилі тієї зміцнилися ноги й суглобці його!…

8 І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога!

Петро не мав грошей. Але він зробив дві сміливі речі: сказав про ім’я Ісуса Христа і допоміг йому піднятись. Тоді зненацька його ноги укріпилися і він почав ходити і стрибати. Зразу зібрався флешмоб, бо багато людей захотіли подивитися на чудо. Що це було чудо, ніхто не міг заперечити, навіть їхні супротивники в 16-му вірші наступного розділу визнали це:

Дiї.4:16 говорячи: Що робити нам із цими людьми? Бож усім мешканцям Єрусалиму відомо, що вчинили вони явне чудо, і не можемо того заперечити.

Давайте, користуючись нагодою, трохи подумаємо про чудеса. Що таке чудо? Німецький філософ Фрідріх Гегель говорив, що чудо – це коли перервався природний хід речей. А Цицерон казав, що ми сприймаємо щось як чудо, бо не знаємо всіх природних причин, які до нього призвели. В будь-якому випадку, природне це ч и надприродне, ми можемо зробити аналіз: є речі, які працюють зрозуміло і передбачувано, коли ми знаємо, що зробивши отак матимемо такий результат. Цим у наш час займаються природничі науки. А чудо – це щось, що неможливо передбачити чи повторити. Наука займається закономірностями. Якби чудеса мали закономірності, їх давно вже б оголосили законами природи. Тому, коли ми потребуємо чудесної допомоги і приходимо до Бога, ми не можемо сказати: ”Я все зробив за рецептом, Бог має точно відповісти ось таким чином”. Ми повністю залежимо від милості Бога, Його знання ситуації і Його рішення. Звісно, Цицерон правий в тому, що в дуже складній системі ми просто не можемо повністю розібратися. Сучасна наука і технології створюють такі складні речі, що теж видаються нам чудом. Письменник Артур Кларк вважав, що “Будь-яка достатньо просунута технологія не відрізняється від магії”. Але Біблія постійно переконує нас, що Бог знає, розуміє і може більше, ніж люди будь-коли змогли би знати, розуміти і могти. Тому Біблія переважно говорить про чудеса, як про щось, що робить Бог, незалежно від того, природнім чи надприроднім чином Він це робить.

В наш час деякі церкви стверджують свій авторитет чудесами. Наприклад: “Був у нас колись святий, який робив чудеса” або “У нас є апостол, який чудом всіх валить на підлогу”. З цього вони роблять практичний висновок: “Тому ходіть тільки до нас, бо тут діє Бог”. Але чудеса – ненадійна теологічна основа для визначення правди. Чудеса можуть бути і несправжніми. Матвія 24 говорить про останні дні:

Матв.24:24 Бо постануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити великі ознаки та чуда, що звели б, коли б можна, і вибраних.

Ці чудеса можуть робитися за допомогою складних технологій, мас-медіа чи навіювання. Але їх мета – звести людей, тобто заставити повірити неправді. І в цьому полягає їх різниця з Божими чудесами, мета яких – донести правду. Тому треба вміти розрізняти чудеса. Коли я був ще молодим віруючим, мене захоплювало, якщо Бог робив щось несподіване. Але я побачив, що якщо я занадто захоплювався і починав вчити своїм вигадкам, а не Божому слову, це не приносило користі ні мені, ні тому, кому я говорив. В кінці Євангелії від Марка написано:

Мар.16:20 І пішли вони, і скрізь проповідували. А Господь помагав їм, і стверджував слово ознаками, що його супроводили. Амінь.

Чудеса мають стверджувати Боже слово. І лише слово Боже може змінити життя людини фундаментально. Чому? Бо з Біблії у нас з’являється розуміння, хто такий Бог-Творець, які Його стосунки з творінням; що таке гріх, як гріх руйнує життя і, врешті, відбирає його. З Біблії ми дізнаємось, як Бог полюбив нас, коли ми були ще грішниками, так що Сам віддав плату за наші гріхи. Цією платою стала смерть Божого Сина на хресті, щоб кожен, хто вірить у Нього, не загинув, але мав вічне життя. І ця правда про Бога, про гріх і про спасіння, робить нас вільними.

Для тих людей в храмі чудо якраз нагадувало слово Боже. Слово “підскакуючи” у 8-му вірші стрічається в Біблії нечасто, і одне з місць – пророцтво Ісаї про Месію:

Ісая 35:6 Тоді буде скакати кривий, немов олень, і буде співати безмовний язик, бо води в пустині заб’ють джерелом, і потоки в степу!

Люди, які відвідували храм, зразу згадали, що пророцтво про Месію обіцяє, що кривий скакатиме. І от кривий не просто піднявся, а миттєво здобув здатність ходити і скакати. Бог не тільки вилікував його м’язи, а й дав нову прошивку програмного забезпечення, так що координація рухів, якій діти вчаться багато місяців, у нього з’явилася миттєво. Набожні ізраїльтяни побачили виконання пророцтва Ісаї, і це відкрило їх серця, щоб слухати проповідь Петра, про яку ми поміркуємо наступного разу. Для них свідченням було чудо, ми ж маємо безпосередньо всю Біблію і можемо звертатися до Божого слова. Фізичне зцілення кривого носило тимчасовий характер, адже є фактом, що він не дожив до наших днів. Мені теж колись Бог по молитві чудесно зцілив болі в спині, але коли я не доглядаю за здоров’ям, спина може заболіти знову. Та слово Боже робить чудеса, результат яких діє і в вічності.

Давайте ще раз подивимося на цей уривок, щоб відмітити чудеса, які ми спочатку не збагнули.

По-перше, Бог змінив самих апостолів Петра та Івана. Можливо, те, що вони йшли в храм на молитву, було не великою зміною, адже вони були релігійними юдеями і до того. Але подивіться на Петра. В Євангеліях, зокрема в 14-му розділі Марка, ми бачимо Петра, який не розуміє, що відбувається і що треба робити. Це знайоме нам відчуття: “І чому я раніше був такий дурний?”. Навіть коли Ісус в лоб просить його побути з ним і молитися, він не молиться, а засинає, і так тричі підряд. Але в цьому уривку інакше: він знає, що збирається зробити Бог, і робить дуже сміливі заяви. Він вже не безсилий, а здатний допомогти і підняти того, хто цього потребує.

Іван в цьому уривку не говорить нічого. І це теж велика зміна, адже Ісус дав йому ім’я “Воанергес”, тобто “син грому”. Раніше Іван виступав зі своїми амбіціями, як грім серед ясного неба. В Євангеліях Іван з братом завжди складали Петру конкуренцію і навіть таємно підсилали свою маму (Мк.10:35-41), щоб замовила за них словечко перед Ісусом. На щастя, Ісус не був корупціонером. Тепер же, коли Петро робить Божу справу, Іван не намагається перетягнути ковдру на себе. Він поруч і тихо підтримує Петра. Думаєте, що це так легко? Навіть у сім’ї без Божої допомоги важко перестати виясняти, хто кращий. Діти теж: старший може дуже радіти, що в чомусь обійшов вдвічі молодшого. Але Бог може змінити таку людину і зробити її добрим і щирим другом. Наприклад, ми з пастирем Яковом раніше не дуже любили один одного. Але Бог змінив це. Ми можемо співпрацювати, і навіть в проповідях постійно один одного згадуємо 🙂

По-друге, зміна в житті кривого. Чим було наповнене його життя? Дивіться вірші 2, 3 та 5:

3 Як побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині.

5 І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них.

Він був залежним від інших і всі його зусилля були спрямовані, щоб виманити грошей. Про це говорять фрази “просити милостині”, “просити в них милостині” та “сподіваючись щось дістати від них”. Тільки подумати, він хворів понад сорок років. Коли я два тижні валявся з температурою, то так хотілося, щоб мене жаліли, а тут цілих сорок років. Він не думав про те, як допомогти комусь, навпаки, вважав що всі йому винні. Він прагнув отримати вигоду від інших. Він не думав, яку вигоду може принести іншим сам, бо у нього для цього не вистачало грошей.

Але Петро, головний проповідник багатотисячної церкви, показав йому інший варіант: “Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі” (6). Як можна віддавати щось, коли не маєш грошей? Виявляється, є річ, цінніша за срібло й золото. Яка саме? Ім’я Ісуса Христа.

Гроші – річ корисна, але не всемогутня. Ми їх інколи занадто любимо. В юності думаєш: “Я стану героєм, який спасе галактику”. А пізніше: “Ну, галактику спасати не вдасться, то хоч би грошей заробити”. І ми стаємо схожими на цього жебрака, який не може зайти в храм, де Бог, і дізнатись, для яких добрих справ Він мене створив, а сидить там, де його розмістять і очікує, що йому вкинуть. Але насправді не гроші головне. Юда, який носив з собою скриньку з грошима і зрадив Ісуса за плату, зрештою повісився, а одним з головних персонажів Божої історії став Петро, який не переймався тим, щоб запастись грошима. Є історія про візит Томи Аквінського, видатного богослова XIII століття, до Папи Римського. Папа якраз рахував велику суму грошей і похвалився: “Тепер ми не можемо сказати, як Петро: Срібла й золота в мене нема“. На це Тома відповів: “Але і сказати, як Петро: устань та й ходи, – теж не можете”. Що може допомогти людині, яка знаходиться у безвиході? Лише ім’я Ісуса Христа. Безсилими нас не обставини роблять, а наш гріх, через який ми спотворено сприймаємо Бога і відмежовуємось від Нього. Ісус Христос взяв наші гріхи на себе і поніс плату за гріх, померши на хресті. Ми вже не відмежовані від Бога, а свої для Нього. І тому Ім’я Ісуса Христа має владу змінити будь-яку безнадійну ситуацію. Треба лише визнати свій гріх, зректися його (розкаятись) і вибрати Ісуса Христа.

Як змінило ім’я Ісуса кульгавого? Ми вже бачили, як Бог його вилікував фізично. Тепер подивимось знову вірші 8 та 9:

8 І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога!

9 Народ же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив.

Мені подобається слово “зірвавшись”. Воно показує, що зміна поведінки відбулася одразу, коли Бог перемістив його мислення від прибутку до імені Ісуса Христа. Він уже не зображав жертву обставин. Він хвалив Бога. Тобто, замість “я бідний, нещасний, за що Бог мене так карає”, він тепер дивися на світ так: “Бог створив мене на добрі діла, як же це класно! Вперед!”. Він захоплювався Богом і не соромився цього перед іншими. Боже, допоможи мені більше розмірковувати про ім’я Ісуса Христа, щоб і я завжди мислив так само!

Доки я хворів на коронавірус, то навіть на власних дітей майже не звертав уваги. А є інші приклади. Ісус, навіть розіп’ятий на хресті, дбав у той час про інших. А моя мама, в останні дні її смертельної хвороби, хоча сама була овочем, підтримувала так само хворих сусідок по палаті, співаючи їм пісень. Можливо, я більше за неї вивчав Біблійні тексти, але не можу цим хвалитись, бо не досяг її рівня. Це велика Божа справа, що коли ти зовсім розбитий і спустошений, ти все одно маєш, що дати іншим. Ім’я Ісуса Христа вкладає в наші уста пісню хвали Богу.

Коли ми дивимося Новий Заповіт, частота чудес там поступово знижується, а в посланнях вони вже майже не згадуються. Вони відходять на другий план, і дехто каже, що часи чудес закінчилися з апостолами. Але чудеса Бог робить і зараз. Наприклад, у посланні Якова сказано, щоб хворий гукав не апостолів, а пресвітерів для молитви. Тобто, Бог і без особистої присутності апостолів слухає нашу молитву. Ми потребуємо не якоїсь особливої людини, а Божої милості. Так, у наш час не всі отримують зцілення. Більше того, у часи апостолів теж не всі отримували зцілення. Апостол Павло не міг навіть зцілити себе, хоча зціляв інших. Це не заважало йому бачити, яку цінність Бог нам дав в імені Ісуса Христа. Бог і сьогодні не хоче, щоб ми були безсилими, залежними, незадоволеними і лише тягнули соки з інших. Хай Ім’я Ісуса Христа змінює наш погляд на життя, на себе, на Бога, і робить нас здатними хвалити Його і піднімати інших.

3-є Івана 1:2

Улюблений, я молюся, щоб добре велося в усьому тобі, і щоб був ти здоровий, як добре ведеться душі твоїй.

Від Матвія 28

18 А Ісус підійшов і промовив до них та й сказав: Дана Мені всяка влада на небі й на землі.

19 Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа,

20 навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь.

(п. Ной)