Вивчення Біблії: Проповідь “Моїми ви свідками будете” (Дії 1:1-11)
“МОЇМИ ВИ СВІДКАМИ БУДЕТЕ”
Дії 1:1-11
Ключовий вірш 1:8 : “Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі”
Сьогодні ми починаємо вивчати книгу Дій. Її автором є Лука, який написав дві книги, які увійшли у Новий Заповіт: Євангеліє від Луки та книга Дій. Лука є єдиним язичницьким автором Нового Заповіту – усі інші книги написані Євреями. Проте сумарно по об’єму ці дві його книги займають 28% Нового Заповіту. Лука написав більше ніж ап. Іван чи навіть ап. Павло! Лука був освіченою людиною, в Кол.4:14 він названий лікарем, тому для Вас він Dr. Лука. Документи 1-2 століть кажуть, що Лука був сирійцем. Він не входив до 12 учнів Ісуса. Звідки ж він знав про події, які описав в Євангелії та в книзі Дій? Він зібрав свідчення очевидців. Також певний час він служив разом з ап. Павлом. І на основі цих даних він написав Євангеліє та книгу Дій. У своєму Євангелії Лука розповів про те, що зробив Ісус, знаходячись на цій землі у тілі. В книзі Дій Лука розповідає про те, що зробив Ісус через Своє тіло, церкву, тобто через віруючих. Сьогодні ми будемо вивчати 1-у частину 1-го розділу. В цьому розділі Христос готує створення Своєї церкви. Що Він для цього робить? Він ставить керівників, лідерів церкви та зміцнює їх.
Прочитаємо 1-ий вірш:
1 Першу книгу я був написав, о Теофіле, про все те, що Ісус від початку чинив та навчав,
Перша книга “про все те, що Ісус від початку чинив та навчав” – це Євангеліє від Луки. Слово “перша” вказує на те, що має бути друга книга. І ця друга книга, або як ще називають, другий том праць Луки, є книга Дій. Ця книга написана Теофілу. Це ім’я з грецької перекладається як “той, хто любить Бога”. Насправді ми не знаємо, ким він був, і більше ніде про нього не говориться. Можливо, Теофіл це псевдонім, і у цієї людини було справжнє ім’я, однак Лука не називає його, щоб вберегти її від переслідувань. Інші кажуть, що можливо Теофіл був адвокатом Павла у Римському суді. Але все це лише припущення. Важливо, однак те, що все, що написано у цій книзі, стосується однако і нас з вами, які люблять Бога та хочуть виконувати Його волю.
У вірші 2 написано:
2 аж до дня, коли через Духа Святого подав Він накази апостолам, що їх вибрав, і вознісся.
Христос з самого початку Свого земного служіння вибрав апостолів. І після Його смерті та воскресіння Його вибір не змінився. Саме через цих людей Він планував поширювати Євангеліє. Ці люди мали стати в основі Його церкви. Якими мали бути ці люди? Іншими словами, якими мають бути лідери церкви? Другий вірш каже: “коли через Духа Святого подав Він накази апостолам, що їх вибрав”. Апостоли були вибрані. Схожим чином лідери церкви мають бути вибрані Богом. Вони мають мати впевненість, що Бог покликав їх на це служіння. Вони мають бути обізнані з тим, що чинив Ісус та навчав, тобто мають добре знати Писання.
Далі прочитаємо 3-ій вірш:
3 А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засвідченнями багатьма, і сорок день їм з’являвся та про Божеє Царство казав.
Христос провів з цими учнями ще 40 днів, детально навчаючи та доводячи їм, що Він таки воскрес із мертвих та говорячи про Боже Царство. Люди, які збираються вести за собою інших, мали мати тверду віру та впевненість, що Христос таки воскрес із мертвих, і що Боже Царство є, і до доступ туди знову відкрився завдяки хресним заслугам Ісуса Христа. Тут ми бачимо, наскільки важливі для Бога люди, які знають Боже слово, які мають віру в те, що Ісус воскрес, і що двері Божого Царства знову відкриті. Кілька таких людей в прямому сенсі змінили світову історію.
Подивіться на вірші 4-5:
4 А зібравшися з ними, Він звелів, щоб вони не відходили з Єрусалиму, а чекали обітниці Отчої, що про неї казав ви чули від Мене.
5 Іван бо водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!
Можливо після зустрічі з Воскреслим Ісусом учням не терпілося скоріше піти з Єрусалиму щоб розповісти цю новину всім людям. Проте Ісус сказав їм лишитися в Єрусалимі. Для чого? Вони мали отримати Святого Духа. Без допомоги Святого Духа їх свідчення не матиме сили. Ба більше, без допомоги Святого Духу часто вони боятимуться свідчити.
Подивіться на 6-ий вірш: “А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: Чи не часу цього відбудуєш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?” З однієї сторони трохи дивно, що після 40 днів інтенсивного навчання, учні Ісуса так і не зрозуміли, про що йдеться. З іншої сторони ми можемо їх зрозуміти, тому що люди так просто ніколи не залишають свої мрії. Відбудування Ізраїлевого царства це була ідея фікс Ізраїльського народу. Віками євреї спали та бачили як їх царство відбудовується та стає як царство Давида. Це була життєва мрія і учнів Ісуса, так як усі вони були євреями. Для українців ідею фікс добре висловив наш національний поет: “І мене в сім’ї великій, сім’ї вольній, новій…” Нова, вільна, незалежна Україна – це є ідея фікс українців. У нас можуть бути і інші життєві мрії: для когось це може бути спокійне життя у тихому будиночку біля лісу, де тебе ніхто не чіпав би, хтось можливо мріє емігрувати з цієї неспокійної країни в Канаду. Але що сказав учням Ісус? Подивіться на вірші 7-8:
7 А Він їм відказав: То не ваша справа знати час та добу, що Отець поклав у владі Своїй.
8 Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі.
Ісус не сказав, що царство Ізраїлю не буде відбудоване. Проте Він сказав, що інша справа повинна займати серця та розум Його учнів “Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі”. Ці слова Христа – це план євангелізації світу: спочатку Єрусалим, потім Юдея та Самарія, потім – до краю землі. В Єрусалимі був розіп’ятий Ісус. У цьому місці проживало багато ворогів Христа. Однак було багато готових прийняти Євангеліє. Ісус наказав учням почати служіння з місця, в якому вони знаходилися. Зазвичай нам також варто починати з місця, в якому ми знаходимося. Іноді здається, що це місце не дуже підходить для проповіді Євангелія, і краще було б почати у іншому. Але це тому що ми не наповнилися Святим Духом. Коли ми приймаємо Святого Духа, то Він дає нам мудрість та силу для свідчення.
Далі Ісус сказав свідчити в Юдеї та Самарїі. Історично Юдея та Самарія недолюблювали один одного і не товаришували через культурні та расові суперечності. Проте Ісус сказав учням йти до людей, які їх не любили, а то й ставилися вороже. Учні послухалися і понесли Євангеліє в Самарію, де багато людей повірили в Ісуса. Євангеліє Ісуса здатне ламати культурні та расові бар’єри. Євангеліє Ісуса несе спасіння грішникам та справжній мир.
Далі Євангелія має піти по всьому світові. Тут ми бачимо сердечне бажання Бога: щоб усі люди почули Євангелію та спаслись. Він хоче щоб ніхто не загинув, але усі прийшли до спасіння. Для цього, власне, і був розп’ятий Ісус. Для цього Бог воскресив Ісуса Христа із мертвих.
Справа була велика, а учні були слабкими. Юда зрадив Христа та повісився. Насправді всі інші учні також зрадили Христа. Вони повільно навчалися. Навіть після 40-денного інтенсивного тренування від Ісуса, вони не зрозуміли, що від них вимагається. Але таким учням Ісус доручив справу, масштаби якої дійсно вражають – проповідувати Євангелію до краю землі.
Ми живемо за 2000 р. після цього, проте масштаби цього доручення Христа не змінилися. Тому ми маємо запитувати себе, який вклад маємо ми привносити у цю справу розповсюдження Євангелії. Чи, іншими словами, як ми збираємося виконувати це повеління Ісуса? Наша церква знаходиться в Жулянах. Яка у нас тут репутація? Якщо нас тут завтра не стане, наші сусіди засумують чи зрадіють? Ми служимо студентам КНУ ім. Шевченка та КПІ. Скільки студентів звідти вивчають Біблію? Скільки нових церков ми відкрили за останній рік? За останні 10 років? Скільки місіонерів послали? Скільки фінансів виділяємо на євангелізацію? Це непрості, часто незручні запитання. Але ми маємо знати, що бажання Божого серця залишилося незмінним: щоб Євангелія була проповідувана до краю землі.
Подібно учням Христа, ми слабкі. Вас не лякає євангелізм? Ви не боїтеся бути зневаженими, неприйнятими або сприйнятими байдуже? Ви готові сьогодні спакувати свої речі та поїхати, куди Бог покличе? Який же вихід є з цього становища? Христос сказав у 8-ому вірші: “Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас…” Христос обіцяв послати для учнів Святого Духа. Святий Дух дасть їм силу для того, щоб свідчити про Нього, навіть до країв землі. Часто, коли ми говоримо про роботу Святого Духу, то зосереджуємося на емоціях та переживаннях. Проте у цьому вірші Ісус говорить про те, що основне служіння Святого Духу в тому, щоб підштовхувати самих звичайних, часто слабких людей, які заплуталися у житті, які спотикаються, падають, людей грішних до того, щоб бути свідками Ісуса до краю землі. В цьому заключається робота Святого Духа і так це працює: коли кожен член церкви наповнюється Святим Духом і виконує служіння. Просто методи та програми не працюють. Працює лише та схема, яку Ісус описав у 8-ому вірші: кожен член церкви наповнюється Святим Духом і виконує служіння.
Подивіться на вірші 9-11:
9 І, прорікши оце, як дивились вони, Він угору возноситись став, а хмара забрала Його сперед їхніх очей…
10 А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі у білій одежі ось стали при них,
11 та й сказали: Галілейські мужі, чого стоїте й задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!
У цих віршах описано возенесення Ісуса. Насправді, ми не так багато говоримо про вознесення як, скажімо, про різдво, смерть та воскресіння Ісуса. Та насправді вознесення важливе по декільком причинам. По-перше, воно показує, що Ісус завершив доручену Йому роботу на землі. В Ів.17:4 Ісус каже: “Довершив Я те діло, що Ти дав Мені виконати”. Тепер кожен хто вірує в Нього, спасається та отримує вічне життя. Через страждання на хресті та смерть Ісус відкрив людям шлях до спасіння. І вознесення Ісуса просто означає, що ця справа завершена. По-друге, вознесення важливе, тому що Ісус зайняв те місце, яке належить Йому по праву – Ісус сів по праву сторону Бога (Еф.1:20). Тепер у Ісуса є вся влада, яка є у Бога. Вся влада на небі і на землі. Ісус вознісся на небо, проте це ні в якому разі не означає, що Він вибув із гри. Його справа продовжується на землі.
Вознесення Ісуса було захоплюючим. Учні були вражені, як Він угору став возноситись, як віддалявся від них, і як хмара забрала Його сперед їхніх очей. Коли все закінчилося, вони продовжували дивитись на небо. Тоді Бог послав їм двох мужей в білих одежах – гадаю це були ангели. Вони сказали їм: “та й сказали: Галілейські мужі, чого стоїте й задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!” Чому учням не було потрібно лише стояти та задивлятися на небо? Звичайно, це було захоплююче, такі почуття хотілося б пережити знову і знову. Але у учнів було багато важливих справ. Ісус мав прийти вдруге, щоб судити цей світ. Ісус хотів спасти всіх людей. І для цього було потрібно проповідувати Євангеліє.
У цьому слові ми чуємо слова воскреслого Христа. Він каже наступне: “Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі”. Коли Ісус вознісся на небо, Він залишив на цій землі три речі. Перша, це церква – це люди, які прийняли Його Своїм Господом і Спасителем. Друга річ – це його наказ про всесвітню місію. Він звучить в кінці кожного Євангелія, і звучить сьогодні у вірші 8. Але як же таким недосконалим та слабким людям виконати цей наказ? Для цього Бог дав Святого Духа. Святий Дух зв’язвує перші дві речі і дає силу нам виконувати Боже повеління. Хай Господь сповнить Вам Святим Духом і зробить Своїм свідком!
(п. Яків)