Вивчення Біблії: Проповідь “Вічна потіха та добра надія” (2-е Солунян 2:1-17)

ВІЧНА ПОТІХА ТА ДОБРА НАДІЯ

2-е Солунян 2:1-17

Ключові вірші 2:16,17 : “Сам же Госпо́дь наш Ісус Христос і Бог Отець наш, що нас полюбив і дав у благода́ті вічну потіху та добру надію, — нехай ваші серця Він поті́шить, і нехай Він зміцнить вас у всякому доброму ділі та в слові!”

В сьогоднішньому уривку Павло втішає солунян, які були схвильовані і, навіть, нажахані. Що їх так нажахало? Пам’ятаєте, ще вивчаючи перше послання Павла до солунян, ми казали, що тема другого приходу Господа дуже хвилювала солунян. Ще будучи в них Павло навчав їх про другий прихід Господа Ісуса. Але через те, що він був змушений швидко залишити їх, то багато тем не були до кінця відкриті і так і залишились незрозумілими. В солунян лишилось багато питань про другий Прихід. Серед тиску гонінь, які вони зазнали з самого початку їх віри, вони особливо очікували, що Господь Ісус скоро прийде і забере їх у Своє Царство. І тому вони багато говорили про це. Як це станеться, коли? Як нам не пропустити цю подію? Але як ми казали, на той час в них ще не було Нового Заповіту. А самі солуняни були переважно з язичників. Вони не знали і Старого Заповіту. Відсутність апостолів, відсутність пізнань Писання зробили їх легкою здобиччю для маніпуляцій фальшивими вчителями. Це дуже засмутило Павла, тому що, навіть його перший лист солуняни зрозуміли дещо спотворено. Вони боялися за своє життя та були вразливими перед кимось, хто стверджував, що Ісус уже повернувся, «як злодій уночі», як Павло описав у своєму першому листі (1 Сол. 5:2)

Тому в сьогоднішньому уривку Павло повертається до конкретно питання Другого приходу Господа. Він послідовно показує неправдивість фальшивих вчителів і натякає, що, насправді, ці люди є частиною системи, яка вже діє і буде намагатись зводити навіть віруючих. І це буде тривати, аж до часу другого приходу Господа Христа.

Але також він втішає їх показуючи, що повернення Господа Ісуса має вселяти віруючим надію та впевненість, а не страх! Страх породжується незнанням Божих обітниць. Тому їм треба зростати в пізнанні того, що Бог дав їм – вічну потіху і добру надію через Євангелію.

Давайте подивимось вірші 1,2: Благаємо ж, бра́ття, ми вас, щодо прихо́ду Господа нашого Ісуса Христа й нашого згрома́дження до Нього, щоб ви не хвилювалися зараз умом та не жахались ані через духа, ані через слово, ані через листа, що він ніби від нас, — ніби вже настав день Господній.

В цих словах ми бачимо жаль Павла, через те, яке відчуття викликало другий прихід Господа в солунян. Чому? Бо, на переконання Павла, для віруючих думки про прихід Ісуса має давати радість і надію, але аж ніяк не хвилювання і навіть жах. З другого вірша ми бачимо, що були людина чи група людей, які різними способами намагались маніпулювали молодими віруючими, що вже настав день Господній. Для того, щоб надати авторитетності своїй брехні ці фальшиві вчителі казали, що взяли це з якихось особливих листів від Павла. А інший казав: Дух відкрив мені це…

А що для солунян це означало, що вже настав день Господній? Раз це сталось без їх відома, то Господь не забрав їх на зустріч з Ним. Значить, вони не в числі обраних. Вони залишені, покинуті Господом, вони не будуть в Його славному Царстві навіки. Це страшно бути залишеними. Правду кажучи, коли я тільки навернувся і читав слова Ісуса про Його прихід: Будуть двоє на полі тоді, — один ві́зьметься, а другий поли́шиться. Дві будуть молоти на жо́рнах, — одна ві́зьметься, а друга полишиться. Тож пильнуйте, бо не знаєте, котрого дня при́йде Господь ваш. (Мат. 24: 40-42) то теж мав острах, чи я буду в числі тих, кого візьмуть, чи серед ти хто залишиться.

В часи потрясінь і катастроф, люди особливо починають цікавитись другим приходом Господа. І в цей час з’являється особливо багато маніпуляцій. Павло мав на меті не дати пізнішим читачам підживлення для апокаліптичних маніпуляцій. Скоріше, він намагається втішити солунян, згадуючи вчення Ісуса, який сказав, що події, які приведуть до його повернення, будуть дуже публічними та очевидними для віруючих.

Яка ж відповідь Павла на страхи які насаджували фальшиві вчителі? Що він хоче дати зрозуміти солунянам? Давайте прочитаємо вірш 3: Хай ніхто жодним способом вас не зведе́! Бо той день не настане, аж перше при́йде відсту́плення, і ви́явиться беззако́нник, призна́чений на погибіль. Він каже: хай ніхто жодним способом вас не зведе. Павло одразу називає тих, хто каже ніби вже настав день Господній – зводниками тобто обманщиками. Ці зводники роблять це, бо нажаханими людьми легко маніпулювати і використовувати для свого зиску.

І далі, з наступних віршів ми бачимо, що Павло не ставить собі за ціль тут детально розказувати про те, що діятиметься під час другого Приходу. Ні, ціль Павла нагадати їм те, що вони вже знали, але забули, заспокоїти, що цей день, насправді, ще не настав і їм не треба жахатись. Бо перед другим приходом Господа ще мають виконатись певні умови. І, нарешті, дати втіху і надію в другім приході Господа Ісуса.

Які ж умови? Ось такі: Бо той день не настане, аж перше при́йде відсту́плення, і ви́явиться беззако́нник, призна́чений на погибіль. Отже, перше що має статись прямо перед другим приходом Господа – прийде відступлення, а з ним виявиться беззаконник.

Що ж це за відступлення? Звісно, коли Павло говорить про відступлення, то він має на увазі відступлення серед тих, хто називає себе християнами. Господь Ісус попереджав, що ще перед Його приходом з’являться багато неправдивих христів, які прийдуть в Його Ім’я і будуть намагатись звести обраних. Мт.24:4-6 Ісус же промовив у відповідь їм: „Стережіться, щоб вас хто не звів! 5 Бо багато хто при́йде в Ім’я́ Моє, кажучи: „Я Христос“. І зведуть багатьох. Проте, далі Господь добавляє: Але це не кінець ще. І ми знаємо, що протягом всієї історії церкви з’являлось багато людей, які називали себе христами і таки зводили багатьох людей, не твердих в вірі і пізнанні Господа. І останнім часом таких обманщиків стає лише більше. Ці обманщики з’являються з середовища християн. І хоча вони проголошують себе христами, вони не поводяться як Господь Ісус і близько: маніпулюють людьми, вимагаючи фінанси і повної покори собі, а не Богу.

Отже відступлення продовжуються протягом всієї історії церкви. Як каже Павло в 7 вірші : Бо вже діється таємни́ця беззако́ння. І ті хто намагався звести солунян, були частиною цієї таємниці беззаконня.

А що ж тоді це за особливе відступлення? Сам Господь про нього говорив так: 10 І багато-хто в той час спокусяться, і видавати один о́дного будуть, і один о́дного будуть нена́видіти. 11 Постане багато фальшивих пророків, — і зведу́ть багатьо́х. 12 І через розрі́ст беззаконства любов багатьох охоло́не. (Мт.24:10-12,24) І далі: 24 Бо постануть христи́ неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити великі ознаки та чуда, що звели́ б, коли б можна, і ви́браних.

Під час цього відступлення будуть багато фальшивих пророків і христів які будуть чинити великі ознаки та чуда, щоб звести, коли можна і вибраних. Неправдиві христи і неправдиві пророки – проголошуватимуть оману, видаючи це як відкриття від Бога. Ці одкровення будуть виглядати переконливими для багатьох людей, бо будуть супроводжуватись великими ознаками і чудесами. Але такі одкровення не матимуть нічого спільного з Божим Словом. Їх ціль спокусити, звести віруючих у невір’я і гріх.

А тоді серед них, каже Павло, виявиться один, якого він називає беззакоником, призначеним на погибіль. Що ж Павло каже про нього? Подивіться вірші 4, а також 8,9:

що противиться та несеться над усе, зване Богом чи свя́тощами, так що в Божому храмі він сяде, як Бог, і за Бога себе видаватиме. 8 І тоді то з’явиться той беззаконник, що його Госпо́дь Ісус заб’є Духом уст Своїх і знищить з’я́вленням прихо́ду Свого. 9 Його прихід — за чином сатани — буде з усякою силою й зна́ками та з неправдивими чу́дами.

Отже беззаконик, або як його називає апостол Іван – антихрист, коли прийде, буде противитись всьому Божому. Він займе місце Бога в тому, що належить Богу і навіть видаватиме себе за Бога. Через вірші 5-7 ми бачимо, що ціль Павла зараз нагадати, те що солуняни вже насправді знали про те, що має передувати приходу Господа. І показати, що історія не є нагромадженням випадкових подій. Вона послідовна і повністю контролюється Богом, тому їм не треба жахатись. Навіть прихід беззаконника, коли це станеться.

Його прихід – за чином сатани – буде з усякою силою чинити ознаки і неправдиві чуда. Але в 10 вірші Павло каже, що це все діятиме на тих, хто гине, бо любови правди вони не прийняли́, щоб їм спастися. Чому ці люди не приймають любові правди? Павло віповідає, вірші 11, 12: І за це Бог пошле їм дію обмани, щоб у неправду повірили, щоб стали засу́джені всі, хто не вірив у правду, але полюбив неправедність.

Це сумно, але люди самі обирають не вірити Богу і не коритись Його слову. Це не наслідок, того, що вони не можуть повірити. Це наслідок їх свідомого вибору – вірити в неправду і навіть любити її. Про це Павло більш детально напише 1 розділі послання до Римлян, починаючи з 18 вірша і до кінця розділу: Бо гнів Божий з’являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гаму́ють неправдою… Це не так просто любити неправду. Це вимагає зусиль – потрібно гамувати правду неправдою. Бо все навколо, все творіння, свідчить, кричить про Дивовижного Бога Творця, про Його велич і силу і премудрість.

Коли вам хтось каже: покажи мені Його і я повірю. Не вірте, що він чи вона кажуть це щиро. Вони бачуть, але гамують в собі правду, вони її не люблять, бо полюбили неправденість. А щоб полегшити собі ці зусилля, вони обирають вчителів неправди: за своїми пожадливостями виберуть собі вчителі́в, щоб вони їхні ву́ха вле́щували (2 Тим.4:3). Але такий вибір має свої наслідки – вічне засудження. Вони розділять долю з беззаконником, якого Господь Ісус заб’є Духом уст Своїх. Знамена і чудеса беззаконника не врятують. Про це писав ще пророк Ісая: І вдарить Він землю жезло́м Своїх уст, а ві́ддихом губ Своїх смерть заподі́є безбожному. (Іс.11:4б)

А що ж стосовно самих солунян? Давайте прочитаємо вірші 13,14: А ми за́вжди повинні дякувати Богові за вас, улю́блені Господом бра́ття, що Бог вибрав вас споча́тку на спасі́ння освя́ченням Духа та вірою в правду, до чого покликав Він вас через нашу Єва́нгелію, щоб отримати славу Господа нашого Ісуса Христа.

Бог вибрав їх від початку. Ще до створення світу, Він вибрав їх на спасіння. Він знає кожного по імені. Він освятив їх Духом через віру в правду Божого Слова. Для цього Бог покликав їх через Євангелію, яку проповідував Павло, щоб дати їм славу Господа нашого Ісуса Христа. Ось брати мої, про що вам потрібно роздумувати, каже Павло. Не про ознаки, дати, закопуватись в надумані деталі, яких ви не розумієте. А в те що ви вибрані Богом. Він спас вас і Він дав нам славу Господа Ісуса. Тому не треба боятись. Чи ж жінка забу́де своє немовля́, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї? Та коли б вони позабува́ли, то Я не забу́ду про тебе! (Іс.49:15). Бог знає своїх і Він ніколи не забуде їх і не залишить.

Брати і сестри, ці слова стосуються і нас, хто повірив в Євангелію. Ви повірили в неї, бо Бог вибрав вас від початку і дав вам славу Господа Ісуса.

Павло знав, що те що приховане, має лишатись прихованим до часу, коли воно стане явне для всіх. Що ж зараз потрібно робити? Павло відповідає в 15 вірші: Отже, бра́ття, стійте й тримайтеся переда́нь, яких ви навчились чи то словом, чи нашим посла́нням. Ось, що треба – вивчайте те, що вас навчали апостоли. Тримайтесь цього і ви не похитнеться. Брати сестри. В нас є перевага перед солунянами. Все, що мали ці молоді віруючі – передання і ось ці послання Ми маємо Писання, ми маємо як Старий заповіт, так і Новий, а вони лише передання і ці ось послання. То тим більше маємо бути вдячними Богу за Його слово, вивчати його і пізнавати те спасіння яке відкрилось нам.

Подивіться вірші 16, 17:
Сам же Госпо́дь наш Ісус Христос і Бог Отець наш, що нас полюбив і дав у благода́ті вічну потіху та добру надію, — нехай ваші серця Він поті́шить, і нехай Він зміцнить вас у всякому доброму ділі та в слові!

Ці вірші – молитва Павла за солунян. Він довіряє їх Богу і покладаєтсья на Божу любов і благодать. В Своїй любові і благодаті Бог дав нам вічну потіху і добру надію на Його Прихід. Чи потішає вас Божа любов і благодать? Бог вибрав нас, не тому що в нас знайшов щось достойне, Він вибрав нас бо Сам так захотів і через Духа Святого дав нам повірити в Божу правду.

О благодать, спасенний я

З безодні тьми і бід.

Був мертвий — чудом став живий,

Прозрів і бачу світ.

Словам Господнім вірю я,

Моя могутність в Нім,

Надія, віра Він моя На всіх шляхах моїх.

Павло молиться, щоб Бог потішив і зміцнив солунян у всякому доброму ділі і слові. Брати і сестри, в час потрясінь Павло закликає нас зміцнятись Божій ласці, доброму ділі і слові тоді і ми будемо готові до Його приходу, якщо це станеться за нашого життя. Практичні діла, замість суперечок і маніпуляцій грунтовне вивчення слова Божого – ось що дає нам стояти твердо і не хитатись. Я дякую за вічну потіху та добру надію яку ми маємо в Його приході. Нехай Господь допоможе нам бути бадьорими і бути готовими до Його приходу.

(п. Дмитро)