Вивчення Біблії: Проповідь “Коли хоче хто волю чинити Його!” (Від Івана 7:1-24)

КОЛИ ХОЧЕ ХТО ВОЛЮ ЧИНИТИ ЙОГО!

Від Івана 7:1-24

Ключовий вірш 7:17 : “Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу́ Я”

В сьогоднішньому слові Господь протиставляє тих, хто хоче чинити волю Бога і тих, хто чинить волю цього грішного світу. Діяти згідно схем цього світу в нас виходить автоматично. А щоб чинити волю Бога, потрібно прикладати зусилля.

В цьому слові Господь кидає нам виклик: чи ми бажаємо чинити Волю Бога. Також Він дає обітницю – що тому, хто цього дійсно бажає, вона буде відкрита. В цьому слові так яскраво видно контраст як діють ті, хто шукає своєї волі і намагається її насадити іншим і хто шукає волі Божої. Брати Ісуса, які ще не вірували в Нього, юдеї – ці люди шукали свого і хотіли спровокувати Ісуса діяти по їх волі. Вони шукали не того що хоче Бог, а що вони самі хочуть і тому їх вчинки відкривають їх бажання.

Ці люди не могли зрозуміти Ісуса, який шукав Волі Отця, бо любив Отця і був покірний Йому, замість того щоб шукати Свого. А чого я шукаю? Чия воля для мене головна? Чи люблю я Бога так, що ставлю Його волю вище своєї? Одне діло те, що ми заявляємо, але зовсім інше – це наші вчинки. Вони являють чого ми насправді шукаємо. Господи, навчи нас бажати чинити Твою волю, і пізнавши її, виконувати її. Амінь.

Цей уривок складається з двох частин, два діалога Ісуса: у Галілеї з Його молодшими братами і в Єрусалимі з юдеями. Ці діалоги як би продовжують один одного. В першому діалозі, брати закликають Ісуса: Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш. 4 Тайкома́ бо не робить нічо́го ніхто, але сам прагне бути відо́мий. Коли Ти таке чиниш, то з’яви́ Себе світові. А в другому діалозі Ісус відповідає, але вже юдеям: Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, — і в Ньому неправедности нема.

Давайте подивимось на вірші з 1,2: 1 Після цього Ісус ходив по Галілеї, не хотів бо ходи́ти по Юдеї, бо юдеї шукали наго́ди, щоб убити Його. 2 А надхо́дило свято юдейське — Ку́чки. Ми бачимо, що це був за час в служінні Ісуса. Після того, як Він в суботу зцілив чоловіка з Вифезди, який слабував 38 років, юдеї хотіли вбити Ісуса. Ми пам’ятаємо, чому вони хотіли вбити Христа. Бо називаючи Бога Своїм Отцем, Він тим самим говорив про Свою Божественність. Вони не вірили і такого не могли винести, тому шукали нагоди вбити Його. Ісус не бажав давати їм таку нагоду, тому ходив по Галілеї. Але, наближалось юдейськие свято Кучок – тобто свято врожаю. Це було одне з найбільших свят для євреїв, коли все чоловіче населення мало з’явитися до святилища, тобто до Храму в Єрусалимі. В цей час Єрусалим наповнювався великою кількістю людей. Вони розкладали намети навколо Храму і жили в них цілий тиждень, щоб згадати як Господь 40 років їх вів в Обіцяну Землю, а також дякувати за врожай, який дав їм Господь.

Давайте прочитаємо вірші 3-5: 3 І сказали до Нього брати Його: „Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш. 4 Тайкома́ бо не робить нічо́го ніхто, але сам прагне бути відо́мий. Коли Ти таке чиниш, то з’яви́ Себе світові“. 5 Бо не вірували в Нього навіть брати Його! До чого закликали брати Ісуса? Вони говорять Ісусу про очевидні для цього світу речі. Є така парадигма, така схема в цьому світі і очевидно, що Ти маєш чинити саме так. Вони закликали використати нагоду, коли в Єрусалимі буде багато людей – щоб явити Себе світові, щоб і учні побачили вчиники Твої. Брати пропонують Ісусу примножити Свою відомість. З’яви Себе світові! Йди в Єрусалим і покажи Себе. В їх словах явно чути, що вони б на місці Ісуса саме так і вчинили.

Чому вони так говорили? Здається в їх словах є смисл. Вони хочуть щоб побільше людей дізнались про Ісуса і послідували за Ним. Тут Галілея – це провінція. Якщо хочеш робити щось велике треба використати можливість коли в Єрусалимі зберуться великі натовпи людей на свято. І вони побачать Твої чудеса і послідують за Тобою. Ісус, це шанс, скористайся цією можливістю, можливо іншої такої не буде.

Та Іван відповідає, чому насправді вони так говорили: Бо не вірували в Нього. Вони не вірувавали в те Ким є Ісус і для чого Він прийшов в цей світ. Хоча для них це було незвично, та вони визнавали Його за посланого від Бога харизматичного лідера, Який робить чудеса. Але не вірили, що Він і є Бог, в Якого треба вірувати. Вірувати і слухатись. І не вірячи в Ісуса, брати не розуміли яка ж Його місія і як ця місія здійснюється.

6 А Ісус промовляє до них: „Не настав ще Мій час, але за́вжди готовий час ваш. 7 Вас нена́видіти світ не може, а Мене він нена́видить, бо Я сві́дчу про нього, що діла́ його злі. 8 Ідіть на це свято, Я ж іще не піду́ на це свято, бо не ви́повнився ще Мій час“.

Що відповідає братам Ісус? Не настав ще Мій час. Що це значить? Не настав ще час прославитись Ісусу. Його рішення і дії підкорялись не тілесним забаганкам, не уявленням цього світу, а волі Бога, часу Бога. Божа робота здійснюється не так як цьогосвітні проекти. Вона часто здійснюється непомітно, як подув тихого вітру. Зараз був накал і брати висловлювали ті бажання які були в народі. Вони хотіли зробити Ісуса царем на тому святі. Але це не була воля Бога, а людські амбіції. Через пів року на Пасху Ісус в’їхав на молодому віслюкові в Єрусалим як це робили в давнину царі. Люди стелили перед Ним пальмове віття і одяг. І тоді Він сказав наблизилась година прославитись Сину Людському. А потім за кілька днів Він сказав: настав час. І це Він сказав перед тим як Його схоплять і розіпнуть. Ось як Він був прославлений – на хресті. Його руки і ноги прибили до хреста, а замість корони одягнули терновий вінець, але в очах Бога це і було справжня слава. Так Бог діє.

Також зі слів Ісуса ми бачимо, що світ – тобто грішний світ, який противиться Богу, невіруючих не ненавидить. Навіть, Ісус каже: не може ненавидіти. Вони не становлять для грішного світу небезпеки. Цей світ ненавидить Ісуса, бо Він свідчить що діла його, що вони злі. Ось як цей світ відноситься до Ісуса. Так він відноситься і до тих, хто бажає чинити волю Бога.

А як Бог відноситься до світу? Що каже Писання? Як дивовижно звучать слова як Бог відноситься до світу, який Його ненавидить. 16 Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Одноро́дженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. 17 Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засуди́в, але щоб через Нього світ спасся. Бог полюбив цей світ, який ненавидить Його так, що віддав Свого Сина на смерть. О вишина і глибина і довжина Божої любові! Амінь.

Подивіться на вірші 9,10: 9 Це сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї. 10 Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, — не відкрито, але́ ніби по́тай.

Брати могли без проблем іти відкрито в Єрусалим, ніхто не шукав нагоди їх вбити. А життя Ісуса пов’язане з Божою волею. Тому Він бажав щоб події розвивались згідно задуму Бога. Ісус пішов потай через кілька днів, Він не хотів, щоб події чи амбіції людей керували Ним.

Подивіться вірші 11-13 А юдеї за свята шукали Його та питали: „Де Він?“ 12 І поголо́ска велика про Нього в наро́ді була. Одні говорили: „Він добрий“, а інші казали: „Ні, — Він зводить з дороги наро́д“. 13 Та відкрито про Нього ніхто не казав, — бо боялись юдеїв.

Ми бачимо, що багато людей дійсно очікували Ісуса. Був накал, поголоска велика в народі, тобто про Нього багато говорили. Люди, які хотіли зробити Його царем, все ще не залишили цієї затії і вони хотіли зараз це зробити. Щоб збити цей накал Ісус прийшов не на початок свята, а на його середину, як сказано в 14 У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав.

Що робив Ісус? Він навчав людей в храмі. Він навчав Слову Божому. Бо так діє Бог. Через Своє слово. Але ми бачимо що це вивчення дивувало людей. 15 І дивувались юдеї й казали: „Як Він знає Писа́ння, не вчившись?“ Ісус не навчався в равинській школі і юдеї це знали. Раніше ми говорили, що щоб стати фарисеями – це навчання починалось змалечку і продовжувалось все життя. Як же Він знав Писання? Ісус відповів їм: 16 Відповів їм Ісус і сказав: „Наука Моя — не Моя, а Того, Хто послав Мене. Ісус знав Писання, бо ці слова вклав в Нього Отець Духом Святим. Він говорив не від Себе, а як посланий Отцем. Бог вкладає Свою волю, Своє слово в того, хто готовий підкорятися Богу. Вивчення Біблії без рішення покоритись слову Бога немає смислу. Але коли є таке рішення, тоді люди будуть дивуватись, бо там діятиме Бог. Господи, допоможи нам вивчати Твоє слово щоб коритись Твоїй волі.

Подивіться вірш 17 Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу́ Я.

Ісус каже: готовність виконувати волю Бога дає нам впевненість, що те що Він каже є правдою. Це відкриває нам Дух Святий. Звідки я знаю, що Слово Боже – це істина? Дух Святий це мені відкрив. Коли я повірив в Слово Ісуса – воно змінило моє життя. Ісус каже їм: Якби ви дійсно хотіли пізнати Бога і підкоритись Йому, то ви б зрозуміли що це від Бога вчення.

Чи шукаю я Бога в своєму житті? Чи шукаю я волі Бога? Чи зацікавлений я в ній? Чи я намагаюсь завдяки Богу себе реалізувати, свої плани здійснити. Чи знаю я Його волю на моє життя? Чи це те про що я молюсь і роздумую? Що я шукаю? Своєї слави, як влаштувати своє життя. Чи я шукаю здійснити те, що про мене задумав Господь? Не ви Мене вибрали, – каже Господь Ісус, – але Я вибрав вас, і вас настанови́в, щоб ішли ви й прино́сили плід, і щоб плід ваш зостався.(Ів. 15:16)

Бог вибрав нас, щоб ми були учнями Ісуса і щоб ми приносили плід.

Брати і сестри, давайте молитись, щоб нам щиро хотіти виконувати волю Бога. Щоб Його воля в нашому житті дійсно стала на перше місце. Не кожен, хто каже до Ме́не: „Господи, Господи!“ увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі. (Мт. 7:21)

Подивіться вірш 18 Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, — і в Ньому неправедности нема. – тут бачимо наскільки критерій праведності Ісуса відрізняється від того що вважали праведністю юдеї. Вони вважали що праведний – це той, хто старанно виконує всі юдейські заповіді. А Ісус каже, що праведний – це той хто шукає слави Божої. Хто бажає кожним своїм словом чи вчинком прославити Бога.

Ось якимим праведними Він хоче бачити і нас. Тими хто від серця шукає прославити Бога. Кожного дня, нехай це буде нашим бажанням – шукати волю Бога, шукати як Його прославити.

(п. Дмитро)