Вивчення Біблії: Проповідь “Прийти, щоб мати життя” (Від Івана 5:31-47)

ПРИЙТИ, ЩОБ МАТИ ЖИТТЯ

Від Івана 5:31-47

Ключовий вірш 5:40 : “Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя”

Уривок, який ми цього разу вивчаємо – продовження відповіді Ісуса юдеям, які почали Його переслідувати, після того як він зцілив інваліда. Минулий раз проповідник звернув нашу увагу на те, що цей раз Ісус відповів не так як Він відповідав на звинувачення в порушенні суботи в інших Євангеліях. Тоді аргументом Ісуса було те, що субота для людини, а не людина для суботи і тому робити добро можна і треба і в суботу. Але цей раз Його аргументом було: Отець Мій працює і досі, тому працюю і Я.

Слова Ісуса збільшували градус накалу. Якщо раніше Його почали переслідувати тільки за те, що Він, як вони вважали порушував суботу та ще й інших цього навчав. То зараз Ісус називає Бога Своїм Отцем і далі каже, що Мої справи це справи Самого Бога. Тобо Він рівний Богу, Він – Бог. І це була дуже серйозна заява, тому що для юдеїв будь яка людина, яка каже на себе, – “я – Бог”, – вважалась богохульником, вартим смерті.

Взагалі то, до приходу Ісуса, в Ізраїлі неоноразово з’являлись ті, хто називав себе Месією, але вони ніколи не називали себе Богом, або не вважали себе за рівних Богу. А Ісус називає Бога Своїм Отцем, а Себе – Сином Бога. Ми бачимо, що цими словами Господь Ісус відкрито говорить фарисеям і нам – Хто Він. Для чого? Хіба Він не знав, яку викличуть реакцію Його слова? Знав. Знав що Його будуть хотіти вбити. Чому ж Він так хотів щоб, вони дізнались Хто Він і повірили в це? Давайте це дослідимо.

Подивіться вірш 31, тут Господь каже: Коли сві́дчу про Себе Я Сам, то свідо́цтво Моє неправдиве. Чому Він так сказав? Як може бути Його свідотство неправдивим? Чи можемо ми сумніватись в правдивості Його свідотства?

Юдеї звинувачували Ісуса в тому, що Він працює в суботу. На, що Ісус відповів: Отець Мій працює аж досі, — працюю і Я. Цими словами, як пояснив Іван, в очах юдеїв Ісус зробив Себе рівним Богу. Та вони не вірили Йому. Ти називаєш Себе Богом, чи рівним Богу, але хто це доведе? Ісус каже: якби Я Сам по Собі це говорив, то це не було б істинним свідченням. В єврейському законі людина не могла сама за себе свідчити. Будь хто може сказати про себе: я Бог – але це буде або обманець, або безумець. Але якщо це дійсно правда, тоді Він має довести це якимось чином. Мають бути беззаперечні докази. Інакше – це нісенітниця. Тому далі Він говорить про свідчення, які доводять це.

Що ж це за беззаперечні докази або іншими словами свідчення? Подивіться вірш. 32 Є Інший, Хто сві́чить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідо́цтво, яким сві́дчить про Мене. Він каже, що є Інший, Чиє свідчення Ісус прийняв як правдиве. Хто це? Пам’ятаєте, коли Ісус хрестився від Івана Хрестителя, то сказано Лк.3:22 і Дух Святий зли́нув на Нього в тілесному ви́гляді, як голуб, і голос із неба почувся, що мовив: „Ти Син Мій Улю́блений, що Я вподо́бав Тебе!“

Отже, цей Інший – це Сам Отець. Але це свідчення Отця, про те Хто Він, було дане особисто Ісусу. Справа в тім, що народившись людиною Господь Ісус прийняв людські обмеження на Себе. Він вже не був всюдисущий, і всезнаючий Він терпів спрагу, втомлювався і боровся зі спокусами диявола. Тому свідотство Отця, що Він Його Улюблений Син, для Ісуса було дуже важливим. Особливо зараз, коли Ісус говорив з юдеями, які хотіли Його вбити, Він в першу чергу говорить про це свідчення Отця до Нього особисто.

Давайте прочитаємо вірші 33-35: Ви послали були́ до Івана, і він сві́дчив про правду. 34 Та Я не від людини свідо́цтва приймаю, але це говорю́, щоб були ви спасені. 35 Він світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли поті́шитись світлом його.

Тут вже Ісус говорить про свідчення Івана. Він нагадує юдеям як вони посилали до Івана, щоб він розповів, хто він і для чого він хрестить. Але натомість Іван засвідчив про Ісуса – що Він Син Божий. Ісус каже, що особисто Він не приймає від людини свідчення, бо Він мав у собі свідчення від Отця. Тому свідчення Івана було не для Ісуса, а для них самих, щоб вони були спасені.

Іван був визнаним в народі пророком, Господь називає його світильником. До нього йшли весь Єрусалим і Юдея, таким потужним було його свідчення. Але він свідчив саме про прихід Сина Божого. І потім він засвідчив, що Ісус і є Тим, про Кого він свідчив. В Івані виконалось пророцтва, які Бог давав в різні часи, через різних пророків про те, що перед приходом Божого Сина прийде той, хто приготує дорогу людей, до зустрічі з Господом.

Так само як Іван свідчив юдеям про Ісуса, хтось засвідчив нам. Дух Святий працював через це свідчення і привів нас до віри в Ісуса Христа. Тому і наше свідчення важливе для інших, щоб і вони були спасені. Бог покликав нас бути свідками Ісуса, тому що для Нього наше свідчення важливе в роботі спасіння. І так само Він працюватиме Духом Святим через наше свідчення про Ісуса.

Ще раз подивіться на 34б. Це говорю, щоб були ви спасені. Ці люди бажали вбити Ісуса, та Ісус бажав, щоб вони були спасенні. Чи бажаємо ми, за наших ближніх, щоб вони були спасенні? Навіть ті, хто нам не приємні, хто можливо ображає нас. Нехай Господь, дасть нам серце яке бажає щоб і інші були спасенні як ми.

Подивіться на вірш 36 Але Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню́, самі сві́дчать про Мене, що Отець Мене послав! Хоча всі визнавали Івана Хрестителя за великого пророка, та Ісус говорить, що Він має свідчення більше за Іванове. Цим свідченням Господь називає справи які Отець дав що Він виконав. Дійсно ніхто, ніколи не робив таких чуд, які чинив Ісус. Жоден з пророків. Ці справи були свідками Ісуса, голоснішими за Івана Хрестителя, вони явно свідчили, що Він Месія. Ці справи були прямим виконанням пророцтв про Спасителя. Ті, юдеї, хто був чесний, визнавали це. Так Никодим – побачивши чуда Ісуса, визнав: знаємо ми, що прийшов Ти від Бога, як Учитель, — бо не може ніхто таких чуд учинити, які чиниш Ти, коли Бог із ним не буде. І зараз Ісус зцілив хворого 38 років. Людина страждала 38 років, ніхто з них не міг йому допомогти, а Ісус одним словом – устань, зцілив його і дав йому справжній спочинок. І це було явне чудо, яке свідчило про Ісуса – Хто Він. Але вони не бачили цього, не раділи, а лише бачили, що Він в суботу наказав взяти постіль і нести, і тим порушив їх заповіть. Як можна бути таким сліпим? Можна. І Ісус відповідає їм чому так. Подивіться вірші 37,38 Та й Отець, що послав Мене, Сам засві́дчив про Мене; але ви ані голосу Його не чули ніко́ли, ані виду Його не бачили. 38 Навіть сло́ва Його ви не маєте, щоб у вас перебува́ло, бо не вірите в То́го, Кого Він послав.

Далі Господь називає Своїм свідком – Самого Бога Отця, Який і послав Його. Він Сам засвідчив і свідчить про Сина.

Так, Бог не мовчить. Він свідчить про Сина. Ви ж не чуєте Його голос і не чули ніколи і не виду Його не бачили. Ной чув, голос Божий і побудував ковчега, Авраам чув голос Божий і бачив Його вид і став батьком віри. Мойсей чув і вивів Ізраїль з Єгипецького рабства в обіцяну землю. Давид чув голос Божий, пророки чули і бачили. А ви нічого цього не маєте. Всі Божі люди вірили і очікували приходу Месії. О, як вони очікували, коли настане цей день!

Не тільки в старозавітні часи люди чули Бога. В часи Ісуса теж. Анна пророчиця чула Голос Божий, Симеон, Захарій, Єлизавета, Марія, Йосип, Іван Хреститель. Вони теж сподівались і очікували Месію. А юдеї не очікували Месію від Бога. Вони очікували Месію, який буде тішити їх себелюбство, який буде зручний їм бо буде їх звеличувати і славити. Одним словом – відповідати їх вимогам. Коли ж Христос прийшов, вони не могли повірити в Нього. А в чому ж причина? Бо ви, каже Ісус, не маєте слова Божого, щоб у вас перебувало. Слово Боже, каже Господь, має в нас перебувати. В чому ж вони перебували? Вони перебували в людських заповідях. Як пророкував про це Ісая пророк: Іс.28:13 І станеться їм слово Господа: заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, пра́вило на пра́вило, правило на правило, трохи тут, трохи там, щоб пішли та попадали на́взнак, і щоб були зла́мані й впали до па́стки й злови́лися! Вони вважали себе дуже мудрими і всезнаючими. Але насправді їх заповіді зробили їх сліпими і глухими до слова Божого.

Що ж Ісус пропонує їм зробити? Подивіться вірш 39 Дослідіть но Писа́ння, бо ви ду́маєте, що в них маєте вічне життя, — вони ж сві́дчать про Мене! Дослідіть Писання! Дослідіть Слово Боже, а не свої людські заповіді. Чесно без своїх переконань. Дослідіть Писання! Адже ви самі стверджуєте, що в них вічне життя. І там ви побачите Мене. Так, все Писання свідчать про Ісуса і, хто чесно вивчатиме їх неодмінно побачить це. Писання, Слово Боже – веде нас до Ісуса. Це його ціль. І ось тому ми і вивчаємо Біблію.

Я багато разів намагався почати читати Біблію. Але не міг прочитати і семи перших розділів. Мені було не цікаво. Писання було закрите для мене. Але після моєї першої весняної Біблійної конференції в 2002 році, де я почув про Ісуса і що Він зробив для мене, я повернувся в своє рідне місто Вінницю. Щось сталось зі мною. Слово Боже стало цікаво для мене. Бо там я побачив Ісуса. Я пам’ятаю як влітку я влаштувався на завод де працювала моя мати. Я хотів заробити гроші, щоб купити комп’ютер. Коли наставав обід, я за 5 хвилин з’їдав всю їжу і сідав в роздягальні щоб решту часу читати Новий Заповіт. Я хотів пізнати Хто ж Той, Хто віддав Своє життя за мене. Дух Святий відкрив мої очі.

Подивіться вірш 40 Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя. Яка трагедія в цих словах. Всі хочуть мати вічне життя. Всі прагнуть і шукають його. І є відповідь, що потрібно щоб його мати. Прийти до Ісуса. Він Сам запрошує. Ось Він перед ними, прийди до Нього і прийми Його. Ось Він перед нами в Ньому вже все є. Він прийшов, щоб дати нам життя. Він джерело живої води, прийди і пий скільки хочеш, прийди і в Ньому знайдеш вічне життя, мир і радість. Що стримує тебе, щоб прийти сьогодні і прийняти Його Твоїм Господом Богом? Ось тепер час приємний, каже Писання, ось тепер день спасіння! Чи ти далі будеш триматись своїх хибних переконань, щоб не прийти до Нього. Як Він хоче, щоб ми прийшли до Нього, скільки жалю в Його словах, що юдеї не хотіли прийти до нього.

Подивіться вірші 41-44: 41 Від людей не приймаю Я слави, 42 але вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте. 43 Я прийшов у Йме́ння Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж при́йде інший у йме́ння своє, того при́ймете ви. 44 Як ви можете вірувати, коли славу один від одно́го приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не пра́гнете ви?

Ісус послідовно показує, що юдеї не мали того, чим так хвалились. Вони не любили Бога, і не шукали Його слави, хоча так голосно трубили про це. Вони любили себе і любили приймати славу один від одного. Це була явна правда про них і вони знали це. Вони вважали себе поборника Мойсея і цим хвалились. Вони навіть називали себе учнями Мойсея. Так ось що далі про них каже Ісус:

45 Не думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, — є, хто вас винуватити бу́де, — Мойсей, що на нього наді́єтесь ви!46 Коли́ б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.47 Якщо писа́нням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм?“

Насправді вони і Мойсею не вірили і не вчились в нього, бо інакше б вони повірили словам Ісуса, бо ж він писав про Ісуса. (5 М.18:18,19) 18 Поставлю Пророка для них з-поміж їхніх братів, Такого, як ти, і дам Я слова Свої в у́ста Його, і Він їм говоритиме все, що Я накажу. 19 І станеться, кожен, хто не слухатиме слів Моїх, що Той Пророк говоритиме Моїм Ім’я́м, — Я покара́ю того.

Давайте ще раз подивимось на вірш 40 Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя. В сьогоднішньому слові Ісус так просто говорить, що потрібно, щоб мати життя – прийти до Нього. Прийти. Що ж стримує нас від цього? Наші хибні уявлення про те що потрібно нам щоб мати життя. Наша релігія життєвих клопотів, коли ми не знаходимо для Нього часу. Він – наш Творець, і Він Той, Хто дав життя усьому. Юдеї відгородились від Бога своєю релігією. Релігією в якій, насправді, на превеликий жаль не було місця Богу. (42 але вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте). Вони витіснили Бога, бо Не любили Його, а любили власну славу. Чи уявляєте ви собі життя повної залежності від Бога? Чи готові ви довіритись Йому? Чи бажаєте ви чути Його голос? Бог не мовчить. Тому Ісус каже з чого почати, щоб чути Бога: Дослідіть Писання!

(п. Дмитро)