Вивчення Біблії: Проповідь “Велике розбещення людини (Адвент. Потреба)” (Буття 6:1-12)

«ВЕЛИКЕ РОЗБЕЩЕННЯ ЛЮДИНИ (Адвент. Потреба)»

Буття 6:1-12

Ключовий вірш 5 : “І бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її тільки зло повсякденно”

Вітаю дорогі наші брати і сестри! Як ви вже зрозуміли, цей раз у нас буде проповідь не по Псалмах, а по різдвяній тематиці. Цей час перед Різдвом називається «Адвент». Тут в Словаччині особливо відчувається, що вже почався Адвент – біля кожного костелу встановлені світлодіодні інсталяції у вигляді великих 4х свічок, одна з яких вже сяє (бо 1й тиждень адвенту). Також діти і вчителя у школі виготовляли чудові адветні вінці, також оздобленими 4ма свічками. Потім продавали їх і збирали кошти на благодійність. Давайте і ми приєднаємось до цих чудових традицій і спочатку згадаємо, що таке Адевент взагалі. Адвент перекладається як «прихід». Тотбо це осодливай час очікування на прихід когось особливого, кого саме? Св. Миколая? Незовсім, на прихід Ісуса Христа. Прихід Ісуса це не тільки 1й прихід, народження в тілі, немовлялям, це також і 2й прихід Ісуса, у силі і славі, щоб судити світ, знищити усіх ворогів і встновити вічне Боже царство. Чим обумовлений цей прихід Ісуса? На це була дуже нагальна потреба. Сьогоднішнє слово каже – це велике розбещення людини на землі. Цей уривок про часи Ноя як найкраще висвітлює тотальне розбещення і зіпсутість усього людства. Але розом із цим тут ярко сяє Божа милість і довготерпіння. Хоча Бог судить цей світ, але також дає шанс на спасіння. Молюсь, щоб я і кожен із вас у цей час адверну відчув особливу потребу в Ісусі Христі!

1. Велике розбещення (1-5)

Які причини були такого тотального робщення? Погляньте 1й вірш: «Істалося, що розпочала людина розмножуватись на поверхні землі, іїм народилися дочки».

По-перше, це розмноження людей. Те що люди розмножувались це було добре, це було результатом Божого благословіння і повеління для перших людей Адама і Єви. Але людьске гріхопадіння призвело до зловживання і спотворило це благословення, так що воно перетворилося на прокляття. Примноження грішників призвело і до примноження гріха. Коли ми тільки починали наш молодіжний клуб тут в Словаччині і підлітків було ще не багато, то і проблем на початку ніби не було, але коли кількість учасників почала стрімко зростати, то раптом ми помітили, що хтось когось невзлюбив вже з 1го погляду, хтось криво подивився, хтось не так став, не так сказав, і почалися образи. І це не дивно, бо як каже Біблія: «Як мно́жаться несправедливі — провина розмно́жується» (Пр. 29:16).

По-друге, Бог звертає увагу на створення сімей у той час. Подивість на 2й вірш: «Іпобачили Божі сини людських дочок, що вродливі вони, івзяли собі жінок із усіх, яких вибрали». Хто такі сини Божі і дочки людські? Невже лише сини бувають Божі, а дочки лише людські? Ні, як чоловіки так і жинки бувають як Божими, так і людськми. Божі сини тут означають нащадків Сифа, які як його брат Авель ходили перед Богом і шукали як догодити Йому. А людськи дочки символізують Каїна, який позаздрив і підступно вбив слово брата, та його нащадків, які відстубили від Бога, і притивились Його повелінням. Велике розбещення і загибель допотопного світу почалось саме із створення таких змішаних шлюбів між Божими синами і людськими дочками, між віруючими і невіруючими. Чим керувались сини Божі у створенні своїх сімей? Вони керувались своїми очами, як написано «Іпобачили Божі сини людських дочок, що вродливі вони». На що вони дивилися? Вони не дивились на віру, вони дивились лише на зовнішність. Їх не цікавили їхні цінності, їх не цікавив їх напрямок життя. Як ви знаєте людина не стоїть на місті, вона має якийсь напрямок, має якісь наміри, до чогось прямує, але синів Божих не цікавило, який напрямок цих жінок і який Божий напрямок для їнього життя, чи їм з ними по дорозі взагалі. Вони не шували волі Бога в своренні своїх сімей, вони керувались лише своїми очами і своїми плотськими почуттями. До чого призвело таке безвідповідальне створення сімей?

Погляньте на вірш 3: «Іпромовив Господь: Не буде Мій Дух перемагатися влюдині навіки, бо блудить вона. Вона тіло, ідні її будуть сто ідвадцять літ». Таке безвідповідальне створення сімей призвело до того, що люди почали жити в блуді (бо блудить вона, каже Бог). Коли вподобання закінчувалось, вони кидали своїх чоловіків чи жінок, і знов шукали того, хто їм подобається більше. Зруйновані стосунки з Богом призводили і до зруйнованих стосунків між людьми, це призводило до сварок, насильства і перелюбу. Легко думати – ось, я такий віруючий, зараз буду впливати на невіруючу людину, я зміню його чи її, але це не так то й просто. Набагато легше стягнути когось вниз, ніж витягти на гору. Найчастіше саме віруючий отримає негативний вплив, ніж невіруючий добрий. Ми знаємо безліч прикладів із Біблії, коли іноплеменні жінки відвертали Ізраїль від Бога, що призводило до покарання і навіть полону. Могутній і славний цар Соломон через невіруючих жінок став поклонятися ідолам, що стало приводом для подальшого падіння Ізраїля.

Як Бог реагував на створення таких сімей? «Вона тіло», – каже Бог із невдоволенням. Що значить «вона тіло»? Так, справді, людина має тіло, певні тілесні потреби, але це значить, що від людини залишилось лише тільки тіло, нічого духовного, зовсім нічого. Коли Бог створив людину, то окрім тіла дав їй іще й духа, і наповнив людину Своїм Святим Духом. Як видно із цього вірша Святий Дух боровся в середині людини із гріхом через докори сумління. Але людина ставала більше на сторону гріха і тілесних бажань, і перемагала в собі Божий дух, інорувала всі докори сумління. В кінці кінців Бог обіцяв покласти цьому кінець і забрати цей дар, Свого Духа, бо людина стала лишень як тіло, стала жити за тілесними бажання, думати лишень про те, що їсти і що пити і в що вдягнутися, про те, що я маю (яку жінку, які речі, які насолоди), вона стала жити в гордості житєйській, вихвалятися своїм статком. Але для Бога це просто тіло, його задум був не такий. Він міг би одразу покінчити з таким людством, але ще трохи зачекав, дав час на роздуми, чи можливо хотів подивитись на наступне покоління таких шлюбів, чи ці діти синів Божих і дочок людських оберуть кращу сторону.

Погляньте на вірш 4: «За тих днів на землі були велетні, атакож по тому, як стали приходити Божі сини до людських дочок. Івони їм народжували, то були силачі, що славні від віку». На перший погляд дітки цих змішаних шлюбів здається вийшли на славу. Вони були здоровими, добре їли, носили шапку і зростали сильними та високими, що ще треба? Але як бачимо із подальших віршів, вони обрали найгіршу сторону і продовжували грішити. Свою силу вони спрямовали не на себе, щоб боротися зі своїми гріхами, а на оточуючих. Відчуваючи безкарність, вони чинили багато насилля (11). Вони воювали проти своїх судів і перемагали, їх ім’я стало славним у світі, всі люди їх боялися. Вони були схожі на синів Енакових (Числ.13:34), яких дуже злякалися ізраїльтяни, які ходили розвідати обіцяну землю. Вони відчували, що вони як сарана у їхніх очах, і самі себе так відчувли поряд із цими велетнями. Також і їхня відомість мала виликий вплив на оточуючих. Коли відома людина грішить, то це ще більше впливає і розбещує суспільство. Колись ще у школі я і мої однокласники захопились Куртом Кобейном і його гуртом Нірвіана. Ця людина жила жила жахливим і розбещеним життям, чинала багато блуду, вживала наркотики і алкоголь, і в кінців безславно померла. Це дуже вплинуло на нас і ми теж почали повторювати його вчинки, відпустили довге волосся, порізали джинси, і жили аморальним життям. Мій найкращий друг дитинства помер молодим, так як і його кумир через наркотики. Що ще Білія каже нам про це молоде покоління?

Подивіться на вірш 5: «Ібачив Господь, що велике розбещення людини на землі, іввесь нахил думки серця її тільки зло повсякденно». «Ібачив Господь». Бог не закривав очі на це беззаконня, він все бачив, Бог дійсно бачить наш гріх. Він бачив не лише наслідки, які на поверхні, Він бачив також корінь гріха, який лежав у серці людини. «Людське серце найлукавіше над все та невигойне, хто пізнає його?» (Єр. 17:9) Бог пізнав, Бог дослідив і пізнав це серце, велике розбещення побачив він там, ввесь нахил думок був тільки на зло повсякчасно і повсякденно. Вони грішили свідомо, не через те що не знали, вони постійно думали про це, думали про зло і чинити зло.

Чи краще наше покоління ніж покоління Ноя? Нажаль, ні, не краще. Сьогодні люди ще більше розмножились по землі, вже позначка сягнула 8 млрд. Розмножились грішники, і також розмножилось і розбещення людей, тільки моживо деякі гріхи змніли свою форму, адаптувалися до сучасних реалгій. Як і у часи Ноя люди їли, пили і женились, так і сьогодні. Тільки вже не лише сини Божі входять до дочок людських, а й сини до синів людських і дочки до дочок людських. І ці огидні одностатеві шлюби вже стали нормою. Люди все також перемагають у собі Святого Духа і нехтуючи Богом живуть як тіло, заради пожадливостей тіла, весь бізнес і вся реклама сьогодні працює на задоволення тілесних потреб. Під зовнішньою моральністю скривається все теж украй сіпсуте серце, думки якого направлене на зло. Що чекає на це людство? Що вичнив Бог, коли побачив все це велике розбещення людини на землі?

2. Божий суд (6-7)

Подивісться на вірші 6,7: «Іпожалкував був Господь, що людину створив на землі. Ізасмутився Він усерці Своїм. Іпромовив Господь: Зітру Ялюдину, яку Ястворив, зповерхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазунів, іаж до птаства небесного. Бо жалкую, що їх Явчинив». Через весь цей уривок сьогодні ми ясно бачимо Боже милосердя і довготерпіння. Хоча Бог все бачив, але не спішив знищити людство. «Скажи їм Як живий Я, — говорить Господь Бог, — не пра́гну смерти несправедливого, а тільки щоб вернути несправедливого з дороги його, і буде він жити! Наверніться, наверніться з ваших злих дорі́г, і на́що вам умирати, доме Ізраїлів?» (Єз.33:11). Бог дійсно не хотів смерти грішника, Він довго терпів і довго чекав, даючи час на покаяння. Спочатку, він скоротив тривалість життя людей. До потопу люди жили до тисячі років, наприклад, Адам жив 930 років, Сиф 920 років, Ной жив 900 років, 600 до потопу і 300 після. Але після потопу тривалість життя значно скорочується, фактично на порядок. Також, Бог чекав 120 років доки Ной будував ковчег, а весь цей час Святий Дух проповідував і боровся в серцях людей. Про стан серця Бога красномовно кажуть слова «пожалкував» і «засмутився Він усерці Своїм». Звісно, Бог жалкував не так як жалкують люди, через те що вчинили невірно: «ой, краще я б це не робив», «краще б я сюди не їхав», «кращем купив дім, а не квартиру» і т.п. Ні, Бог праведний і все чинить вірно. Ці слова насправді говорять про біль, яке відчувало Його серце, як серце батька, коли бачить як страждають і гинуть його діти. Бог дійсно довготерпеливий і дає багато шансів на покаяння. Але як казав п. Йонатан на зібранні у четверг: «Бог довготерпетивий, а не вічно терпеливий». Час Божої благодаті пройшов і настав час суда. «Іпромовив Господь: Зітру Ялюдину, яку Ястворив, зповерхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазунів, іаж до птаства небесного». В термінах бізнес-аналізу є таке поняття PONR (point of non-return), що перекладається як «точка неповернення». Це означає, що до цього моменту бізнес-пороцес ще можна відкотити назад, щось змінити чи оновити якщо клієнт помилився чи передумав, але після цієї точки, вороття вже нема. Так от, точка неповернення для людства вже пройшла. Бог милосердний і довготерпеливий, але також і святий, Він бачить гріх і буде судити цей гріх обовязково. Але слава Богу, що навіть під час суду Бог являє свою милість і дає шанс на спасіння!

3. Спасіння через Ноя (10-12)

Подивісться на вірші 8-9: «Але Ной знайшов милість уГосподніх очах. Це ось оповість про Ноя. Ной був чоловік праведний іневинний усвоїх поколіннях. Ной зБогом ходив». Отже, людство за часів Ноя вкрай зіпсувалось, вони втратили Дух Божий і Боже призначення, вони стали як тіло і мали загинути. Вони мали нагальну потребу, щоб хтось урятував їх, бо інакше кінець. І в ті часи, Бог послав їм Ноя. Ной сильно відрізнявся від людей того часу, про яких Бог сказав «вони тіло». Про нього сказано, що він «був чоловік праведний іневинний». Чи значить це що Ной був зовсім безгрішний? Ні, він також грішив, він також потребував милості Бога (як сказано: «знайшов милість уГосподніх очах»), значить він теж був грішником, але очевидно що він відрізнявся від оточення – хоча грішив, але він усвідомлював свій гріх і каявся перед Богом. Праведний – не означає безгрішний, але означає що має правильні стосунки із Богом. Ной жив перед Богом і слідував за Ним, а не наслідував ганебну поведінку інших людей. Він мав праведність по вірі. Коли Адам згрішив, Бог дав Йому обіцянку про Спасителя, який зруйнує голову змія. Швидше за все Ной знав цю обіцянку і також вірив і чекав на прихід Месії. Ной також послухався повеління Бога і 120 років будував ковчег. У той час не було дощу і це виглядало дивним будувати великий корабель посеред суші (і казати «кажется дождь начінаєтся»), але Ной був вірним і робив свою справу до кінця, чим проповідував і нагадував людям про кінець світу. Він збудував ковчег спасіння, і хто увійшов до нього, той не загинув від вод потопу.

Ця історія із Ноєм і його ковчегом дуже символічна і вказує нам на справжній ковчег спасіння, на Ісуса Христа. Те саме, що Бог чинив через Ноя, збирається чинити і через Христа. Як за днів Ноя, так буде і за прихід Сина Людського – казав Ісус. Як Бог судив світ за часів Ноя, так буде судити і цей світ, і потоп це гарна ілюстрація майбутнього суду. Перші небо і земля були очищені водою, але на цей раз Бог буде сути землю вогнем, небесні тіла спадуть як каже нам Об’явлення. Як і у часи Ноя, грішники будуть засуджені, і праведники успадкують землю. Бог приготував 1 людину за часи Ноя, через яку спас 8 людей і багато тварин. І так само через 1 людину Христа спасаються всі, хто вірує в Його смерть і воскресіння. Усе творіння також очікує коли Ісус прийде і звільнить їх від тління. Коли Ной виходить із ковчегу він бачить нове небо і нове землю (вчені кажуть що навіть колір неба змінився, і земля теж смінила свій вигляд, звявились матереки і океани), це ніби як чиста дошка в школі, все гарно змили, очистили, можна тепер писати нову історію, збудувати все заново. Але Ной і його нащадки все одно були носіями гріха і гріх розростається знову. Так само через Ісуса прийде нове небо і нова земля, але на відміну від часів Ноя і люди стануть новим творінням. Ной приніс гріховне людство в очищену землю, але Христос принесе нове людство в оновлену землю. Через Ісуса Христа Бог змінює не тільки землю, а й людину. Бог сам приготував нового Ноя, через якого Бог спасе усе людство по вірі в Його смерть і воскресіння. Такого Спасителя потребуємо і ми з вами, прихід такого Спасителя усі ми чекаємо у цей різдвяний час!

Давайте ще раз поглянемо на ключовий вірш (5): «Ібачив Господь, що велике розбещення людини на землі, іввесь нахил думки серця її тільки зло повсякденно».

Що ми побачили сьогодні, і чому ми можемо навчитися з вами через цей уривок?

По-перше, ми побачили стан людства за часи Ноя. Ми побачили велике розбещення людини на землі, вони втратили Дух Божий і Боже призначення, вони стали як тіло, всі думки серця їз було зло повсячас. І ми з вами не краще, наше покоління не краще ніж людство за часів Ноя, ми також вкрай зіпсуті і заслуговуємо на Боже покарання.

По-друге, ми бачимо ставлення Бога до гріха. Бог бачить гріх, він пожалкував і засмутився через те що гріх зробив із його творінням. Бог багато милував і довго терпів, але в кінці кінців засудив і покарав світ потом. Як засмутився Бог через наш гріх, так і ми маємо сумувати за свої гріхи. Як Бог ненавидить гріх, так і ми маємо ненавидіти гріх. Як Бог умертвив гріх, так і ми маємо умерщвляти свої гріхи, а не просто сповідувати і продовжувати чинити те саме.

По-третє, ми бачимо, що потоп не змінив людей. Він змінив вигляд неба, він змінив вигляд суші, він стер грішників з лиця землі, але не стер гріх. Через війну у нас багато чого змінилось, хтось змінив своє місцепрожиння, переїхав в інше село, місто чи іншу країну. У багатьох змінився звичний ритм життя, базові речі, які колись існувати за замовчуванням, і ми навіть за них не переживали, тепер вже так просто мати, тепер ми маємо виживати і залежати від графіків включення світла. Багато що змінилося, і дещо вже не буде так як і рашіне. Змінилося все, але не змінилася наша сутність, ми все ще грішники і ми не можемо змінити себе самі, тому маємо нагальну потребу, щоби хтось змінив нас із середини. І слава Богу, що як і Ной, ми знайшли милість в Господній очах, і Бог задовольнив цю потребу і послав нам Ісуса Христа, щоб спасти нас від наших гріхів! Я вірю, що Бог очистить нашу країну від ворога, від руйнування і сміття, і дасть нам нову вільну чисту і незалежну Україну, але ще більше молюсь за людей, щоб вони прийняли Христа і в новій країні жив новий народ, як славить і боїться Бога!

Я дуже вдячний Богу за це слово. Я дуже потребував саме такого слово, бо відчував, що останнім часом став як тіло. Я до пізна сидів в новинах, вишукуючи гарні вісточки про зміни на фронті чи у підтримці з боку західних партнерів, чи оптимістичні прогнози про перемогу та закінчення війни, але разом із цим я почав втрачати спілкування з Богом (перестава молитися і читати слово), Я вставав дуже пізно, снідав, якщо встригав, і одразу біг на мітінги по роботі, і так кожного дня. Із духовної людини я так по троху почав перетворюватись на тіло, яка нехтує Божий дух, і тільки їсть, спить і працює. Але це слово допомогло мені усвідомити в якому становищі я знаходжусь. Я зрозумів, що для щастя не достатньо бути в безпеці, мати гарну дружину і здорових дітей. Треба щось робити із своїми гріхами, інакше вони зруйнують моє життя. Я каюсь в своїх злих і хітливих думках повсякчас, каюсь у гніві і нетепмимості до дружини і дітей. Я багато разів хотів щось змінити, вставати раніше, шукати Бога, але не міг розірвати цей порочний круг самотужки. Я усвіломив потребу, щоб хтось взяв і змінив мене. Але слава Богу, що я знайшов милість у Господніх очах, і в цей предріздвяний час через це слово згадав про Христа, який звершив моє спасіння, і підняв мене знову, щоб далі іти разом з Ним! Сподвійвась і молюсь, щоб Господь зміцнив і відновив кожного з вас у цей нелегкий час!

(п. Самурай)